Справа № 761/38577/25
Провадження № 3/761/7631/2025
25 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., за участю: секретаря судового засідання Олійника Б.О., прокурора Проконова О.Е., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Барановичі Республіка Білорусь, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого членом Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Госпітальної медичної (військово-лікарська) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , перебуваючи в складі Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», та будучи суб'єктом декларування відповідно до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» в порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно без поважних причин подав 26.03.2025 об 11 год. 44 хв. щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ніякого умислу на приховування даних, які відображаються у декларації, не мав. Вчасно не зміг подати декларацію за 2023 рік, оскільки не знав точні терміни її подання. В подальшому, коли йому колеги допомогли та пояснили щодо порядку декларування, подав 26.03.2025 декларацію.
Прокурор в судовому засіданні вважав доведеним несвоєчасне, без поважних причин, подання 26.03.2025 суб'єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік, що є підставою для визнання останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, висновок прокурора, судом встановлене наступне.
Так, наказом начальника Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» від 18.01.2024 № 12, лікаря стоматолога-терапевта ОСОБА_1 включено до складу Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» в якості члена вказаної комісії.
У відповідності до п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 1.3. розділу 1 Положення про Госпітальну медичну (військово - лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», Госпітальна медична (військово - лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» є позаштатною, голова Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» у питаннях лікарської експертизи підпорядковується начальнику Центральної медичної (військово-лікарської) комісії.
Відповідно до п. 1.4. розділу 1 Положення про Госпітальну медичну (військово - лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», склад Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії затверджує начальник Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України».
20.09.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено декларування, внесено зміни у перелік декларантів, відкрито публічний доступу до Єдиного державного реєстру з урахуванням безпекових аспектів, нові інструменти та функції Національного агентства з питань запобігання корупції.
12.10.2023 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності, офіційне опублікування якого відбулося 11.10.2023 у виданні № 35 газети «Голос України».
З моменту набрання чинності цього Закону, новими суб'єктами декларування стали: особовий склад штатних військово - лікарських комісій; голови та члени лікарсько - консультативних і медико - соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени, секретарі позаштатних постійно діючих військово - лікарських і лікарсько - льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції».
У питанні 45-1 «Суб'єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЖ, ЛКК?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб'єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону); голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону).
Декларантами є всі особи, які входять (призначені / відряджені) до складу відповідних комісій згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови / члена / секретаря комісії, а також від строку перебування в складі відповідної комісії (у т.ч. які залучені до роботи на правах членів).
Отже, перебуваючи у складі Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» і здійснюючи діяльність у сфері охорони здоров'я, ОСОБА_1 набув статусу особи, на якого поширюється дія Закону та став суб'єктом декларування та відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Згідно п. 1.2 розділу 1 Положення про Госпітальну медичну (військово- лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний келійний центр Міністерства внутрішніх справ України», у своїй роботі Госпітальна медична (військово-лікарська) комісія керується чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства внутрішніх справ України в частині діяльності закладів охорони здоров'я, наказом МВС України від 03.04.2017 року № 285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС», іншими нормативними документами з питань лікарської та військово-лікарської експертизи, наказами начальника установи, цим Положенням.
26.03.2025 ОСОБА_1 особисто підписав Пам'ятку суб'єктам декларування (ДУ «ГМКЦ МВС України») з основних положень Закону «Про запобігання корупції».
Отже, ОСОБА_1 ознайомлений і обізнаний про встановлені Законом вимоги, заборони і обмеження, які взяв на себе обов'язок дотримуватися та попереджений про юридичні наслідки їх не виконання.
У відповідності до п. 15 ст. 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2, п. 4 ч. 1 ст. З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 45 Закону особи, зазначені у п. 1, п.п. "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
На виконання вищезазначених вимог, ОСОБА_1 , перебуваючи в складі Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» був зобов'язаний подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://nazk.gov.ua), не пізніше 31.03.2024.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік лише 26.03.2025 об 11 год. 44 хв., а отже несвоєчасно.
Доказів поважності причин неподання ОСОБА_1 у визначений законом строк декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, у судовому засіданні здобуто не було.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у несвоєчасному, без поважних причин, поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , судом враховуються конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що дії ОСОБА_1 не потягли за собою істотних наслідків, оскільки відомості про доходи та майновий стан з пропуском строку були в подальшому відображені у реєстрі, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, майновий стан останнього, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-36, 284, ч.1 ст.172-6 КУпАП, ст.1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя