П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/445/25
Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,
повний текст судового рішення
складено 16.04.2025, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати рішення №524-17547/В-1400/25 від 10.01.2025 про відмову в перерахунку пенсії щодо переведення з пенсії за віком на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити переведення її на пенсію державного службовця відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII з 28.12.2024, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.12.2024 №12-16/т.2/В-39-24/40-24, від 12-16т.2/В-39-24/40-24, що видані Головним управлінням статистики у Миколаївській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що у грудні 2024 року звернулась до Головного управлінні ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Відповідач відмовив у переведенні на пенсію державного службовця у зв'язку із скасуванням приписів ст. 37-1 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, отримує пенсію за віком.
15.09.2023 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889.
Станом на 15.09.2023 позивачка працювала на посадах державної служби, тому розмір її пенсії обчислено відповідно до п.13-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.12.2024 позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу».
Листом від 10.01.2025 відповідач роз'яснив, що після звільнення з роботи, з 30.12.2024 ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії, розраховану відповідно до Закону України «Про державну службу». Розмір пенсії становить 11943,54 грн. Підстави для проведення перерахунку пенсії на відповідно до наданих довідок Головного управління статистики у Миколаївській області від 27.12.2024 відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, а у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016. було врегульованим Законом України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (далі - Закон №3723-XII).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015, згідно Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Статтею 90 Закону №889-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону №889-VIII в редакції від 10 грудня 2015 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами КМУ, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону №889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами КМУ, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, у випадку відсутності в особи стажу визначеного підпунктами 10 та 12 Закону №889-VIII, пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, за умов наявності в особи стажу понад 10 чи 20 років, в сукупності з дотриманням інших вимог, визначених пунктами 10 та 12 зазначеного закону, у такої особи виникає право на одержання пенсії державного службовця.
З матеріалів справи вбачається, що позивача у 2023 році було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889. На дату переведення позивач була працюючою особою.
Станом на 15.09.2023 позивач працювала на посадах державної служби, тому розмір її пенсії обчислено відповідно до п.13-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
27.12.2024 позивач звернулась до Головного управління ПФУ в Миколаївській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно Закону України «Про державну службу».
На підставі поданої заяви позивача переведено з пенсії за віком, обчислену відповідно до Закону №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону №889 з 30.12.2024.
Тобто, питання наявності у позивача права на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» не є спірним. Предметом спору у даній справі фактично є право позивача на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII на підставі оновлених довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.12.2024 №12-16/т.2/В-39-24/40-24, від 12-16т.2/В-39-24/40-24, що видані Головним управлінням статистики у Миколаївській області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на підставі п.10,12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, з 31.12.2024 року.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом №3723-ХІІ від 16.12.1993, а редакція цього Закону на момент призначення позивачці пенсії не містила статтю 37-1.
Закон №3723-ХІІ було доповнено статтею 37-1 у 2003 році згідно із Законом №432-IV від 16.01.2003.
Відповідно до статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Законом №76-VIII від 28.12.2014 до зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені Постановою КМУ №865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
У подальшому, Постановою КМУ від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 Постанови КМУ №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, Постанова КМУ №1013 не містить.
Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
Крім того, як вже зазначалось, з 01.05.2016 набув чинності Закон №889-VIII «Про державну службу», у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.
При цьому, у статті 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Отже, у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» №889, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
За таких обставин, оскільки законодавством, чинним на час звернення апелянта за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача, як правильно зазначив суд першої інстанції, не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відмовляючи у здійсненні перерахунку пенсії позивача з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 27.12.2024 №12-16/т.2/В-39-24/40-24, від 12-16т.2/В-39-24/40-24, що видані Головним управлінням статистики у Миколаївській області, ГУ ПФУ діяло правомірно та у відповідності вимог законодавства.
З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. Кравченко
Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія