03 жовтня 2025 року м. ДніпроСправа № 640/7103/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про прийняття звіту про виконання судового рішення у справі № 640/7103/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 640/7103/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками розгляду вказаної справи 11 лютого 2025 року Луганським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яке набрало законної сили 14.03.2025, яким позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2022 № 22/6-7345; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2022 № 22/6-7345, та фактично сплачених сум.
Також вказаним рішенням зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду звіт про виконання цього рішення, протягом трьох місяців з дня набрання законної сили цим рішенням.
На виконання вказаного рішення 13 червня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 640/7103/22.
Ухвалою суду від 20.06.2025 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення у справі № 640/7103/22 та у зв'язку частковим виконанням такого рішення встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
На виконання вищевказаної ухвали суду 24 вересня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду звіт про виконання судового рішення у справі № 640/7103/22.
У звіті зазначено, що рішення суду виконане в межах покладених на відповідача зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства, виплата заборгованості з 01.12.2019 по 30.06.2025 в сумі 100490,03 грн наразі не здійснена з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 2024-2025 роки, на зазначені цілі.
Станом на вересень 2025 року бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, внаслідок чого відповідач здійснює виплати згідно з Тимчасовим розписом доходів і видатків на ІІI квартал цього року, який доводиться до територіальних органів Пенсійним фондом України згідно з пунктом 6 Розділу VII Постанови Правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 № 35-1 «Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України», згідно з яким кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2025 рік не передбачені.
У Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом зобов'язання на відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
На підставі викладеного, відповідач просить прийняти звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22.
Ухвалою суду від 24.09.2025 призначено звіт до розгляду в порядку письмового провадження. Також цією ухвалою запропоновано позивачу, у строк не пізніше трьох днів з моменту отримання копії цієї ухвали, надати до суду письмові пояснення щодо звіту Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення у даній справі.
Позивач правом на подання письмових пояснень не скористався.
Перевіривши поданий відповідачем звіт, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2022 № 22/6-7345.
Водночас, згідно з наведеним відповідачем розрахунком на доплату (виплату, утримання пенсії) за пенсійною справою позивача, внаслідок проведеного перерахунку пенсії позивача, на підставі вищевказаного рішення суду, виникла заборгованість з пенсії за період з грудня 2019 року по червень 2025 року в розмірі 100490,03 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає про відсутність достатніх бюджетних асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 2025 рік, для виплати позивачу заборгованості з пенсії, що утворилась після проведеного перерахунку.
Відповідач посилається на те, що ним здійснено усіх залежних від нього заходів для повного виконання рішення суду в цій справі, однак заборгованість з пенсії буде виплачено після надходження відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного вбачається, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили незважаючи на те, чи погоджується учасник справи з висновками суду викладеними в цьому рішенні, яке набрало законної сили.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 19 березня 1997 року в справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Бурдов проти Росії» від 07 травня 2002 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Шаренок проти України» від 22 лютого 2004 року зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Надаючи оцінку вжитим відповідачем заходам для виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Як вже зазначалось вище, на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 03.02.2022 № 22/6-7345.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що вказаним судовим рішенням також покладено на відповідача обов'язок щодо здійснення виплати позивачу перерахованої з 01 грудня 2019 року пенсії.
Однак, доказів виплати заборгованості з пенсії, що утворилась після проведеного перерахунку, до матеріалів справи не додано.
Відповідач вказує, що сума доплати з перерахунку пенсії становить 100490,03 грн та підтверджує, що виконання рішення суду в повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Тобто, зазначена доплата (заборгованість) до теперішнього часу не виплачена.
Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22 в частині здійснення виплати перерахованої пенсії з 01 грудня 2019 року, залишається не виконаним.
Водночас, неможливість повного виконання цього рішення зумовлена відсутністю у відповідача бюджетних асигнувань, призначених для виконання рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/13013/19 зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність у цьому випадку таких підстав.
Верховний Суд у постановах (зокрема, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а, від 13.06.2018 у справі № 757/29541/14-а від 21.08.2019 у справі № 754/3105/17, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а) неодноразово вказував про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
Разом з тим, суд зазначає, що не можна вважати фактично виконаним рішення суду шляхом здійснення виключно перерахунку пенсії позивача та внесення заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок такого перерахунку, на облік до відповідних автоматизованих систем відповідача, адже порядок та спосіб, у який таке судове рішення мало бути виконано, встановлений у його резолютивній частині судового рішення.
Відтак, відповідачем не доведено повного та фактичного виконання рішення суду у даній справі, не надано доказів виплати на користь позивача належних йому коштів.
Водночас, суд погоджується з позицією відповідача, що невиконання рішення суду в частині здійснення виплати пов'язане з об'єктивними причинами, які не залежать від волі відповідача, оскільки виділення коштів відбувається за відповідними бюджетними асигнуваннями з Пенсійного фонду України.
Таким чином, аналізуючи причинно-наслідковий зв'язок невиконання в повному обсязі рішення суду, суд вважає відсутніми ознаки вини та умислу у діях відповідача та відповідно робить висновок про недоцільність застосування до нього штрафних санкцій.
Аналогічну позицію викладено Верховним Судом в ухвалі від 05.08.2025 у справі № 580/2522/24, при розгляді звіту у подібних правовідносинах та за подібних обставин, та причин невиконання судового рішення.
Одночасно суд звертає увагу на те, що 14.07.2025 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 821, якою затверджений Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).
Відповідно до пунктів 4-7 Порядку № 821 видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких визначено зобов'язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.
Виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Згідно з пунктом 3 розділу VII Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-1, проєкт бюджету Пенсійного фонду на плановий рік протягом двох тижнів з дня прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік надсилається Міністерству соціальної політики України для погодження Міністром соціальної політики України відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950.
У випадку внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів, які впливають на доходи та видатки бюджету Пенсійного фонду до бюджету Пенсійного фонду також вносяться зміни (пункт 1 розділу VІII Порядку).
Зокрема, за змістом положень п. 2 зазначеного розділу Порядку якщо зміни відбуваються у межах затверджених бюджетом Пенсійного фонду показників, рішенням Голови правління вносяться зміни до помісячного розпису основних груп доходів і видатків бюджету та річного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду.
Внесення змін до бюджету та/або бюджетної документації Пенсійного фонду, що застосовується в процесі використання коштів Державного бюджету України, які передаються на фінансування пенсійних програм, здійснюється після внесення змін до Державного бюджету України (крім випадків перерозподілу видатків державного бюджету в межах головного розпорядника коштів та надання Міністерством фінансів України довідок про зміни до річного розпису бюджету).
На підставі змін до бюджету Пенсійного фонду на відповідний бюджетний період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, розробляються зміни до планів доходів і видатків територіальних органів.
Враховуючи вищенаведене, суд вказує Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві на необхідність вжиття додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 640/7103/22, зокрема шляхом ініціювання перед Пенсійним фондом України питання про внесення змін до відповідного бюджету Пенсійного фонду України, а за потреби - і до Державного бюджету України, з метою забезпечення фінансування для погашення заборгованості з виплати пенсії, зокрема перед позивачем.
Відповідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Згідно з частиною 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
З урахуванням викладеного та враховуючи, що судове рішення в цій справі залишається невиконаним в частині виплати заборгованості з пенсії, з метою надання відповідачу додаткового часу для його виконання та з урахуванням вжитих ним заходів для виконання судового рішення, суд встановлює відповідачу новий строк для подання звіту, - три місяці з дня отримання відповідачем цієї ухвали.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що за приписами статті 382-3 КАС України у разі неподання звіту, на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, накладається штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 256, 294, 382, 382-1, 382-2, 383-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виконання судового рішення у справі № 640/7103/22.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 у справі № 640/7103/22, - три місяці з дня отримання цієї ухвали.
Одночасно зі звітом надати до суду документальні докази вжиття керівником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві додаткових заходів для забезпечення виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі № 640/7103/22 в частині здійснення виплати коштів, а також докази погашення відповідної суми заборгованості або неможливості її сплати.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок