02 жовтня 2025 року справа №320/20013/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним і скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №75752 від 07 липня 2023 року, яке прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 07.07.2023 № 75752 «Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку» стала відповідність платника податку критеріям ризиковості, а саме « Код 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (яких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку». Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості є постачання у період з 01 січня 2022 року по 24 березня 2023 року товарів із кодом УКТЗЕД 7407290000 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» (код ЄДРПОУ 43925873).
Позивач стверджує, що ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження невідповідності товариства критеріям ризиковості платника податку, та наголошує, що відповідачем не деталізовано податкову інформацію, визначену у пункті 8 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення та не вказано як «формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, які відповідають критеріям ризиковості платника податку» може свідчити про ризиковість платника податків з огляду на сукупність інших наданих позивачем документів та враховуючи те, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив про правомірність прийнятого ним рішення та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку за кодами податкової інформації, відповідно до наказу ДПС України від 11.01.2023 № 17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» Код « 12». При цьому позивачем не надано документів, які можуть свідчити про невідповідність його критеріям ризиковості платника податку. Також, на думку представника відповідача, повноваження податкових органів щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків не породжує для позивача жодних правових наслідків.
Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» перебуває на обліку Головного управління ДПС у м. Києві та зареєстроване за такою юридичною/податковою адресою: 02099, м. Київ, вул. Бориспільска, буд. 7А, зареєстровано в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.12.2015 року (номер запису: 10651020000021760).
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» здійснює господарську діяльність за наступними видами: КВЕД 46.72 «Оптова торгівля металами та металевими рудами (основний)», КВЕД 46.74 «Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього», КВЕД 46.76 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля».
27 березня 2023 року, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Відповідача було винесено Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 33820 від 27 березня 2023 року.
06 квітня 2023 року Позивачем згідно із приписами абз. 8 п. 6 Порядку №1165 було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №1 від 06 квітня 2023 року із інформацією та додатками.
Рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 26.05.2023 №59698 «Про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів від 17.05.2023 № 1 вирішено прийняти рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно із пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
28 червня 2023 року Позивачем згідно із приписами абз. 8 п. 6 Порядку №1165 було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №3 від 28.06.2023 року із інформацією та додатками, які відображали господарську діяльність Позивача та господарські операції із постачання на користь ТОВ «РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» товару.
На підтвердження здійснення господарської операції, Позивачем направлено разом з Повідомленням від 28.06.2023 № 3 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку/
Згідно Квитанції № 2 від 40177238 прийнято інформацію та копії відповідних документів щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку 28.06.2023 № 9153880337.
07 липня 2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Відповідача було винесено Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №75752 від 07 липня 2023 року (далі - Оскаржуване рішення).
Підставою прийняття такого рішення визначений п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Кодом податкової інформації, яка була підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості є: « 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (яких) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».
Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості є постачання у період з 01 січня 2022 року по 07 листопада 2023 року товарів із кодом УКТЗЕД 7407290000 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» (код ЄДРПОУ 43925873).
Також в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено про ненадання платником податків копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: Договір з додатками до нього, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспорт якості, сертифікат відповідності.
Не погоджуючись зі спірним рішенням Позивачем подано скаргу, за результатами розгляду якої Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 14.09.2023 № 103732, у відповідності до якого скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін .
Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).
Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п.201.16 ст.201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, п.6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Як вбачається з рішення, ГУ ДПС у м. Києві встановлено наступні ризикові операції: тип операції: постачання, період здійснення господарської операції з 01.01.2022 по 07.07.2023, код згідно з УКТЗЕД операції визначеної як ризикова: 7407290000, податковий номер платника податку задіяного в ризиковій операції: 43925873, дата включення платника податку задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Суд зазначає, що не заперечується Відповідачем, що 28 червня 2023 року Позивачем згідно із приписами абз. 8 п. 6 Порядку №1165 було подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №3 від 28.06.2023 року із інформацією та додатками, які відображали господарську діяльність Позивача та господарські операції із постачання на користь ТОВ «РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» товару.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬРОВІ МЕТАЛИ» та ТОВ «РЕМОНТНО МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» було укладено Договір поставки № 10 від 11 квітня 2022 року (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого Продавець (ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬРОВІ МЕТАЛИ») зобов'язується поставляти Покупцю (ТОВ «РЕМОНТНО МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» Товар відповідної якості, а Покупець зобов'язується здійснювати його оплату на умовах цього Договору та приймати Товар згідно видаткових документів.
Відповідно до п. 1.3 Договору, найменування, кількість, ціна, асортимент Товару узгоджується Сторонами додатково та на підставі заявок Покупця на розрахунковий рахунок Продавця та перераховуються у рахунках-фактурах, накладних. За домовленістю Сторін, узгодження товару відбувалось в усному форматі шляхом телефонних дзвінків та затверджувалось у відповідних видаткових накладних.
Так, Сторони узгодили поставку товару «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм», «Пруток 2024 ТЗ ф 30х3000» та «Пруток 2024 ТЗ ф 40х3000».
Відповідно до п. 2.1 Договору, при замовленні товару, наявного на складі, оплата проводиться на розрахунковий рахунок Продавця у формі 100% попередньої оплати. Товар був наявний на складі Продавця, про його придбання буде зазначено нижче.
Згідно з п. 2.2 Договору, відвантаження Товару здійснюється тільки після надходження 100% грошових коштів Покупця на розрахунковий рахунок Продавця.
На підтвердження вищезазначеного, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» виставляв на оплату відповідні рахунки: - №18 від 13 квітня 2022 року (щодо товару «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» у кількості 34,5 кг) на загальну суму 23 794,66 грн. з ПДВ; - №26 від 19 травня 2022 року (щодо товару «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» у кількості 36 кг) на загальну суму 24 829,20 грн. з ПДВ; - №33 від 11 липня 2022 року (щодо товару «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» у кількості 34,5 кг) на загальну суму 23 794,66 грн. з ПДВ; - №40 від 04 серпня 2022 року (щодо товару «Пруток ПКРНХ БрАЖМц ц10-3-1,5 32х3000 мм» у кількості 34,5 кг) на загальну суму 25 196,40 грн. з ПДВ
Так, ТОВ «РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО ДВЗ» відповідно до Договору та відповідно до виставлених рахунків на оплату перераховувало кошти на розрахунковий рахунок Позивача, на підтвердження чого було надано відповідні банківські виписки: №б/н від 13.04.2022 року, №б/н від 01.11.2022 року, №б/н 05.08.2022 року, №б/н від 11.07.2022 року, №б/н від 16.09.2022 року, №б/н від 20.05.2022 року, №б/н від 22.08.2022 року, №б/н від 27.09.2022 року, №б/н від 30.01.2023 року. Відповідно до п. 3.1. Договору, постачання Товару Покупцеві проводиться на умовах FCA - склад Продавця: м. Київ, вул. Бориспільська, 7а, згідно «Інкотермс» 2010 року.
Відповідно до вищезазначених положень Договору Позивач на замовлення Покупця здійснював поставку, зокрема, зазначеного контролюючим органом товару.
Так, 02 лютого 2023 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 63 кг на загальну суму 50 066,10 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №6 від 02 лютого 2023 року;
15 квітня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 34,5 кг на загальну суму 23 794,66 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №8 від 15 квітня 2023 року; - 26 травня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 35 кг на загальну суму 24 139,50 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №13 від 26 травня 2023 року;
13 липня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 34,5 кг на загальну суму 23 794,66 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №15 від 13 липня 2022 року; - 10 серпня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 34,7 кг на загальну суму 24 286,54 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №20 від 10 серпня 2022 року;
26 серпня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 69 кг на загальну суму 50 363,10 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №26 від 26 серпня 2022 року;
20 вересня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток 2024 ТЗ ф 30х3000» обсягом 8 кг та «Пруток 2024 ТЗ ф 40х3000» обсягом 14 кг на загальну суму 8 929,80 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №36 від 20 вересня 2022 року; - 29 вересня 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 69 кг на загальну суму 52 764,30 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №43 від 29 вересня 2022 року
04 листопада 2022 року Позивачем було поставлено Покупцю товар «Пруток ПКРНХ БрАЖМц10-3-1,5 32х3000 мм» обсягом 69,2 кг на загальну суму 52 917,24 грн. з ПДВ, про що між Сторонами було підписано Видаткову накладну №50 від 04 листопада 2022 року. Перевезення вищезазначеного товару відбувалось відповідно до умов поставки FCA (згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року) за рахунок Продавця із залученням послуг перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «САТ» (код ЄДРПОУ 35646516).
Так, за фактом здійснення перевезень Сторони укладали між собою відповідні Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): №299028543 від 12.08.2022 року, №299034943 від 29.09.2022 року, №299039926 від 04.11.2022 року, №009002967 від 02.02.2023 року, №299030384 від 26.08.2022 року.
Поставлений товар було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПОМЕТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 23462996) на підставі Договору поставки №03/04/23 від 05 січня 2023 року.
На підставі вищезазначеного Договору поставки №03/04/23 від 05 січня 2023 року з ТОВ «ЕКСПОМЕТ ПЛЮС» Позивачу було поставлено відповідний товар в необхідному обсязі, про що було підписано видаткові накладні: №5233 від 28 вересня 2022 року (щодо поставки 69 кг товару), №3883 від 08 серпня 2022 року (щодо поставки 34,7 кг товару), №4332 від 25 серпня 2022 року (щодо поставки 69 кг товару), №6190 від 02 листопада 2022 року (щодо поставки 69,2 кг товару), №1880 від 13 березня 2023 року (щодо поставки 6,8 кг товару), №731 від 31.01.2023 року (щодо поставки 63 кг товару).
Також, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» здійснював закупівлю Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРАЇНСЬКИЙ КОЛЬРОВИЙ ПРОКАТ» (код ЄДРПОУ 32669001) на підставі договору, укладеного в спрощеному порядку, про що свідчить Видаткова накладна №1162 від 04.05.2022 року (щодо поставки 35 кг товару).
На підтвердження вказаного Позивачем надано Оборотно-сальдову відомість по рахунку №281 за січень 2022 року - квітень 2023 року.
При цьому, суд зазначає, що в Рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №75752 від 07 липня 2023 року в графі «Документи» зазначено: «Договір з додатками до нього; Довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; Первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; Первинні документи щодо зберігання; Первинні документи щодо транспортування; Первинні документи щодо навантаження продукції; Первинні документи щодо розвантаження продукції; Складські документи (інвентаризаційні описи); Рахунки-фактури/інвойси; Акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); Накладна; Розрахунковий документ; Банківська виписка з особових рахунків; Документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); Паспорт якості; Сертифікат відповідності».
Не погоджуючись зі спірним рішенням Позивачем подано скаргу, за результатами розгляду якої Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 14.09.2023 № 103732, у відповідності до якого скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку без змін.
При цьому, Державною податковою службою України винесено Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №103732 від 14 вересня 2023 року, яким скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав: «Відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування; недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податкових накладних/розрахунках коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг щодо виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку».
Між тим, суд вказує, що у спірному рішенні від 07.07.2023 року контролюючим органом не було нічого зазначено про достатність товарів та трудових ресурсів.
Також, Суд звертає увагу, що вищенаведені документи та інформація надавалися контролюючому органу та жодних зауважень до наданих документів Рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві № 75752 від 07.07.2023 року», відзив на позовну заяву - не містять.
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.
Головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом із цим, оскаржуване рішення не містить обґрунтованого мотиву віднесення позивача до переліку платників, які відповідають саме п.8 Критерію ризиковості, адже не вказано в якій саме поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування визначено ризиковість здійснення господарської операції.
Отже, комісія податкового органу не дотрималась вимоги щодо чіткого визначення фактичної підстави для включення платника до ризикових, і посилається лише на факт наявності податкової інформації, без зазначення обґрунтувань ризикового статусу платника.
У контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду викладену в постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, згідно якої вбачається, що комісія контролюючого органу має обґрунтувати свій висновок і надати належні та допустимі докази в підтвердження цих даних при прийнятті рішення, обґрунтованого тим, що в контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій.
Крім того суд зазначає, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.
Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у ч.2 ст.2 КАС України.
Щодо взаємодії з платниками податків, які включені до переліку ризикових, суд зазначає відповідно до загальної практики Верховного Суду чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів, тощо. Відсутність у контрагентів позивача матеріальних і трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання такими платниками господарських операцій і не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, позаяк залучення інших субпідрядників (працівників чи організацій) є можливим за умови укладання відповідних договорів.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, що свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Позивач не може нести відповідальність за можливе невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник, що вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Отже, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
На підтвердження здійснення господарських операцій Позивачем як до суду, так і під час подання пояснень (повідомлення) було надано первинні документи, договори, банківські виписки, видаткові накладні, акти здачі - приймання робіт, оборотно - сальдову відомість по рахунку № 281 та жодних зауважень до наданих документів Відповідачем не наведено.
Таким чином, Суд доходить висновку, що Відповідач здійснив формальний підхід до прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.
Відповідачем не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.
Крім того, слід відмітити, що будь-які посилання податкового органу на аналіз та оцінку здійснення та реальності господарських операцій позивача з контрагентом(-ами) суд вбачає безпідставними, оскільки у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірну податкову накладну, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Крім того, суд в контексті спірних правовідносин звертає увагу, що у відповідності до п.5 Порядку визначено, що «платник податку, яким складено та/чи подано для реєстрації в Реєстрі ПН/РК, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку».
Тобто, з приписів викладеної норми можна встановити, що перевірці на предмет ризиковості та прийняттю рішення має передувати складення платником ПН/РК.
Судова практика з цього питання говорить про те, що процедура перевірки особи щодо її відповідності критеріям ризиковості платника податку ініціюється лише після подання таким платником податків для реєстрації податкової накладної розрахунку коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду відповідного питання, лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.
Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за № 75752 від 07.07.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд також вважає необґрунтованими посилання Відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для Позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.
Слід враховувати, що наслідком прийняття Відповідачем спірних рішень та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих Позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов'язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.
Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.
При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» (код ЄДРПОУ 40177238) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.
Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).
Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2684,00 грн. згідно платіжної інструкції № 1341 від 29.10.2023 року, а тому ці витрати, враховуючи задоволення позову, слід присудити на користь позивача.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 75752 від 07.07.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільска, буд. 7А; код ЄДРПОУ 40177238) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» (02099, м. Київ, вул. Бориспільска, буд. 7А; код ЄДРПОУ 40177238) судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано 2 жовтня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.