01 жовтня 2025 року Київ справа №240/22667/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві про визнання протиправним рішення та відмови в перерахунку щомісячного довічного утримання судді,
встановив :
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.10.2024 за №262240028862 та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 08.11.2024 за №43680-44133/11-02/0-2600/24 в його перегляді у частині визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з протиправним не зарахуванням до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів; строкової військової служби - 02 роки 01 місяць 03 дні; половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (крім часу роботи на посаді судді 31 року 04 місяців 26 днів):
- період виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів;
- строкову військову службу - 02 роки 01 місяць 03 дні;
- половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів;
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні, визначивши його в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві провести перерахунок та виплату з 25.09.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області звернення позивача (інший документ на підставі якого прийнято оскаржуване рішення) та рішення від 10.10.2024 за №262240028862 про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, прийняте ГУ ПФУ в Житомирській області.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 заяву позивача від 28 січня 2025 року про зменшення/збільшення розміру позовних вимог у справі №240/22667/24 повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 передано адміністративну справу №240/22667/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду у місті Києві про визнання протиправним рішення та відмови в перерахунку щомісячного довічного утримання судді за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
03.03.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 03.03.2025 справа розподілена судді Горобцовій Я.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 адміністративну справу №240/22667/24 прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 замінено співвідповідача у даній справі - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на належного - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; 84121, Україна, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3. Тимчасова адреса для листування: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, 106).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 № 2777/0/15-24 позивача звільнено з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку - 37 років 1 місяць 22 дні. Розрахунок Верховного Суду щодо стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, станом на 24.09.2024, також становить 37 років 01 місяць 22 дні, а саме: час роботи на посаді судді 31 рік 04 місяці 26 днів; виконання обов'язків та повноважень судді 08 місяців 00 днів; строкова військова служба - 02 роки 01 місяць 03 дні; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні. Разом з тим, рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 10.10.2024 №262240028862, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 72 відсотків від заробітку. При визначені розміру довічного грошового отримання орган ПФУ виходив виключно зі стажу роботи на посаді судді, визначивши цей стаж у 31 рік 04 місяці 26 днів. Водночас Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 24.12.2024 № 262240028862, позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 74 відсотків від заробітку. При визначені розміру довічного грошового отримання ПФУ виходив виключно зі стажу роботи позивача на посаді судді та виконуючого обов'язки судді, визначивши цей стаж у 32 роки 01 місяць 02 дні. Відповідач, при обрахунку стажу позивача на посаді судді крім роботи на посаді судді та виконуючого обов'язки судді, мав врахувати період проходження строкової військової служби (02 роки 01 місяць 03 дні) та половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі (01 рік 11 місяців 00 днів), період роботи на посаді стажиста народного судді Ковпаківського районного народного суду міста Сум і перебування на цій посаді з 01.08.1991 до 26.02.1992 та з 01.11.1992 до 29.04.1993 (01 рік 00 місяців 23 дні) як стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано відзив на позовну заяву, де останній вказав, що відповідно до частини 2 статті 142 Закону №1402, за наявності страхового стажу 39 років 03 місяці 05 днів і стажу роботи на посаді судді 31 рік 04 місяці 26 днів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №262240028862 від 10.10.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. За результатами повторного розгляду, відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України від 20.12.2024 № 2800-030301-9/78627, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання рішенням №262240028862 від 24.12.2024 здійснено з урахуванням роботи на посаді судді з 26.02.1992 по 31.10.1992 з дати призначення 25.09.2024.
Страховий стаж склав 39 років 03 місяці 05 днів.
Стаж роботи на посаді судді склав 32 роки 01 місяць 02 дні, в тому числі:-період виконання обов'язків на посаді судді Ковпакського районного народного суду м. Суми з 26.02.1992 по 31.10.1992.-період роботи на посаді судді Ковпакського районного суду м. Суми 30.04.1993 по 16.03.1998,-період роботи на посаді судді Сумського обласного суду м. Суми з 17.03.1998 по 16.03.2009,-період роботи на посаді судді Верховного Суду України з 17.03.2009 по 24.09.2024.
Оскільки відповідно до пункту 3 статті 142 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді включається виключно робота на цій посаді, до стажу роботи на посаді судді не враховано: період строкової військової служби з 18.05.1985 по 21.06.1987, період роботи на посаді стажера судді Ковпакського райнарсуду м. Суми з 01.08.1991 по 25.02.1992, з 01.11.1992 по 29.04.1993. Врахування періоду навчання до стажу роботи на посаді судді Законом №1402 не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Позивачем подано відповідь на відзив відповідача, де останній не погодився з доводами відповідача та зазначив, що під час виконання позивачем функцій судді діяли законодавчі акти, які передбачали зарахування до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, календарного періоду проходження строкової військової служби та половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Крім того, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді. Отже, до стажу роботи, який дає право позивачу на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягають зарахуванню: час роботи на посаді судді з дати обрання мене Рішенням Сумської обласної Ради народних депутатів на цю посаду (29.04.1993) по дату ухвалення ВРП рішення про звільнення з посади судді Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку (24.09.2024) - 31 рік 04 місяці 26 днів; виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 06 днів; строкова військова служба - 02 роки 01 місяць 03 дні; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 17 днів. Станом на 24.09.2024 (дата ухвалення рішення ВРП) загальний стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 37 років 01 місяць 22 дні, а тому позивач вважає, що має право на отримання щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивач, був обраний суддею Ковпаківського районного суду міста Сум, відповідно до рішення Сумської обласної Ради народних депутатів від 29.04.1993.
Постановою Верховної Ради України від 04.03.1998 №161/98 позивача було обрано безстроково суддею Сумського обласного суду (згідно з наказом Апеляційного суду Сумської області від 13.07.2001 №70).
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 19.02.2009 №1030-VI позивача обрано суддею Верховного Суду України безстроково.
Указом Президента України від 10.11.2017 №357/2017 призначений на посаду судді Касаційного адміністративного суду Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24 позивача звільнено з посади судді Верховного Суду, у зв'язку з поданням заяви про відставку та визначено загальний стаж роботи судді, що дає право на відставку - 37 років 1 місяць 22 дні.
Наказом голови Верховного Суду від 24.09.2024 №1937-к позивача відраховано зі штату Верховного Суду, у зв'язку з прийняттям рішення Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, відповідно до статті 142 Закону №1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» та пакетом доданих документів на підтвердження відповідного стажу.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення №262240028862 від 10.10.2024 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 05.12.2024 №50378-56886/П-03/8-2800/24, у відповідь на скарги позивача повідомлено, що останній отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402- VIІІ «Про судоустрій і статус суддів». Згідно зі статтею 142 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIІІ «Про судоустрій і статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Стаж роботи визначено статтею 137 Закону №1402-VIІІ. Повідомлено, що військова служба та навчання у вищому навчальному закладі не передбачені статтею 137 Закону №1402-VIІІ. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислено у розмірі 72% суддівської винагороди. Щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду з 01.08.1991 по 29.04.1993 на посаді стажиста народного судді Ковпаківського районного суду м. Суми повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлено лист до Ковпаківського районного суду м. Суми щодо надання уточнюючої довідки.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №262240028862 від 23.12.2024 на заяву позивача від 16.12.2024 №27475 щодо перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці було відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, з врахуванням до стажу судді виконання тимчасово обов'язків народного судді з 26.02.1992 по 30.10.1992.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено розрахунок з урахуванням роботи на посаді судді з 26.02.1992 по 31.10.1992 з дати призначення 25.09.2024. Страховий стаж склав 39 років 03 місяці 05 днів. Стаж роботи на посаді судді склав 32 роки 01 місяць 02 дні, в тому числі:-період виконання обов'язків на посаді судді Ковпакського районного народного суду м. Суми з 26.02.1992 по 31.10.1992.-період роботи на посаді судді Ковпакського районного суду м. Суми 30.04.1993 по 16.03.1998,-період роботи на посаді судді Сумського обласного суду м. Суми з 17.03.1998 по 16.03.2009,-період роботи на посаді судді Верховного Суду України з 17.03.2009 по 24.09.2024. Оскільки відповідно до пункту 3 статті 142 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді включається виключно робота на цій посаді, до стажу роботи на посаді судді не враховано:- період строкової військової служби з 18.05.1985 по 21.06.1987,- період роботи на посаді стажера судді Ковпакського райнарсуду м. Суми з 01.08.1991 по 25.02.1992, з 01.11.1992 по 29.04.1993.
Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
За приписами статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Спірні у цій справі відносини регулюються, зокрема, Законом України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII (далі Закон №1402-VIII), який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону №1402-VIII, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
За правилами частини другої статті 142 Закону №1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною третьою статті 142 Закону №1402-VIII визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
За приписами частини п'ятої статті 142 Закону №1402-VIII, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 137 Закону №1402-VIII, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Аналогічні положення закріплювались статтею 135 Стаж роботи судді Закону України Про судоустрій і статус суддів від 7 липня 2010 року №2453-VI та пунктом 11 Перехідних положень вказаного Закону, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, згідно з яким судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Судом установлено, що позивач, на підставі рішення Виконавчого комітету Ковпаківської районної Ради народних депутатів міста Суми від 26 лютого 1992 року № 56 із 26 лютого 1992 року - тимчасово призначений виконувачем обов'язків народного судді Ковпаківського районного народного суду міста Суми, рішенням чотирнадцятої сесії двадцять першого скликання Сумської обласної Ради народних депутатів від 29 квітня 1993 року вперше обраний суддею Ковпаківського районного суду міста Суми, Постановою Верховної Ради України від 4 березня 1998 року № 161/98-ВР обраний суддею Сумського обласного суду безстроково, з липня 2001 року призначений суддею Апеляційного суду Сумської області відповідно до Закону України від 21 червня 2001 року № 2531-ІІІ «Про внесення змін до Закону України “Про судоустрій України»», Постановою Верховної Ради України від 19 лютого 2009 року № 1030-VI обраний на посаду судді Верховного Суду України, Указом Президента України від 1 листопада 2017 року № 357/2017 призначений на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.
Частиною 4 статті 43 Закону України Про статус суддів від 15.12.1992 року №2862-ХІІ (далі Закон №2862-ХІІ), в редакцій чинній на час призначення позивача на посаду судді, встановлювалось, що до стажу роботи, який дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів, в редакції чинній на момент призначення позивача на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №545 пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 (865-2005-п) Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів доповнено абзацом такого змісту: До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби. Зазначена постанова Кабінету Міністрів України (№865-2005-п) втратила чинність 01 січня 2012 року.
Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.2010 №2453-VI, було визначено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби.
Вказані висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 08.03.2018 справа №308/6953/17, від 19.06.2018 справа №243/4458/17, від 05.12.2019 справа №592/2737/17, від 31.03.2021 справа №235/7316/16-а, від 13.02.2020 справа №592/5433/17, від 12.05.2020 справа №303/1504/17-а, від 30.03.2023 справа №280/2167/21.
Так, з 01.08.1991 позивач був зарахований на посаду стажиста народного судді Ковпаківського районного суду міста Суми і перебував на цій посаді з 1 серпня 1991 року до 26 лютого 1992 року та з листопада 1992 року до 29 квітня 1993 року.
Отже, відповідно до частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді, що дає ОСОБА_1 право на відставку, підлягають зарахуванню 1 рік 23 дні стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
На день обрання у квітні 1993 року ОСОБА_1 суддею Ковпаківського районного суду міста Суми законодавство встановлювало право судді на відставку, проте не регламентувало питання обчислення стажу, який дає право на відставку.
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-XII кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Під час роботи ОСОБА_1 на посаді судді внесено зміни до статті 43 Закону № 2862-ХІІ щодо питання визначення стажу, який давав право на звільнення у відставку, та набрав чинності Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно із частиною четвертою статті 43 Закону № 2862-XII, зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-XII «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус суддів», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Відповідно до статті 27 Закону УРСР від 5 червня 1981 року «Про судоустрій України» (у редакції, яка діяла з 5 червня 1981 року до 15 липня 1992 року) у разі тимчасової відсутності (хвороба, відпустка тощо) народного судді за поданням начальника відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів виконання обов'язків народного судді може бути покладено рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів на одного з народних засідателів цього суду.
Із копії довідки Управління юстиції в Сумській області Міністерства юстиції України від 15 липня 1997 року № 07-53 вбачається, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Ковпаківської районної Ради народних депутатів міста Суми від 26 лютого 1992 року № 56 та наказом начальника управління юстиції Сумського облвиконкому від 20 березня 1992 року № 32-к ОСОБА_1 виконував обов'язки народного судді Ковпаківського районного народного суду міста Суми з лютого до жовтня 1992 року включно.
Отже, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді підлягає зарахуванню період виконання ним обов'язків народного судді, що становить 8 місяців.
Суд також зазначає, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 у справі №308/6953/17, від 19.06.2018 у справі №243/448/17, від 11.09.2018 у справі №428/4671/17, від 01.10.2018 у справі №541/503/17, від 17.10.2018 у справі №140/263/17, від 23.10.2018 у справі №686/10100/15-а, від 30.01.2020 у справі №592/3694/17, від 23.06.2022 у справі №420/1987/21, від 08.09.2022 у справі №380/10696/21.
Так, позивач просить суд призначити (визначити) та виплачувати з 25.09.2024 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84 % від суддівської винагороди, зарахувавши додатково до стажу роботи на посаді судді, який дає право на призначення та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоди:
- період виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів;
- строкову військову службу - 02 роки 01 місяць 03 дні;
- половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів;
- стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні
Вища рада правосуддя в рішенні від 24.09.2024 №2777/0/15-24 зазначила, що за результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення відповідного стажу для звільнення судді ОСОБА_1 у відставку, а саме: довідки Управління юстиції в Сумській області Міністерства юстиції України від 15 липня 1997 року № 07-53, диплома, додатка до нього, трудової книжки, військового квитка, встановлено, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді - 31 рік 4 місяці 26 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців; період проходження строкової військової служби - 2 роки 1 місяць 3 дні; стаж роботи за період виконання ним обов'язків народного судді - 08 місяців.
Загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на відставку, становить 37 років 1 місяць 22 дні.
Тому, при вирішенні даного спору судом беруться до уваги періоди та їх календарне обчислення, які зазначені саме в рішенні Вищої ради правосуддя від 24.09.2024 №2777/0/15-24.
Отже, загальний стаж роботи позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, у розумінні Закону №1402-VIII складає 37 років 1 місяць 22 дні, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не взято відповідачем до уваги при визначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання.
Відтак, відмова відповідача у зарахуванні до відповідного стажу роботи на посаді судді, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського, строку проходження строкової військової служби та період виконання обов'язків та повноважень судді, є протиправною.
Зазначене, узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року по справі №420/1987/21.
З урахуванням періодів проходження строкової військової служби, половини строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського, та період виконання ним обов'язків народного судді, стаж позивача на посаді судді складає повних 37 років, що дає право на отримання грошового утримання в розмірі 84 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Встановлення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 72% суддівської винагороди, виходячи виключно зі стажу безпосередньої роботи на посаді судді, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Доводи відповідача про те, що врахування до стажу роботи судді, який дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання, строкової військової служби та період виконання ним обов'язків народного судді у чинній на момент відставки позивача редакції Закону №1402-VII, не передбачено, суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалося вище, відповідно до абзацу 4 пункту 34 Розділу ХII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1402-VII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
За правилами частини другої статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Беручи до уваги положення частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатися станом саме на день його звільнення, враховуючи повноваження судді та всі відповідні доплати, які мав суддя на день звільнення.
Отже призначаючи позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 72% суддівської винагороди судді відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
За наведеного, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, який дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, стаж роботи: період виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів; строкову військову службу - 02 роки 01 місяць 03 дні; половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні, визначивши його в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату з 25.09.2024 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог частини третьої статті 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422, 40 грн.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.10.2024 №262240028862 та відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перегляді ОСОБА_1 рішення у частині визначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з протиправним не зарахуванням до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці періоду виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів; строкової військової служби - 02 роки 01 місяць 03 дні; половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (крім часу роботи на посаді судді 31 року 04 місяців 26 днів): період виконання обов'язків та повноважень судді - 08 місяців 00 днів; строкову військову службу - 02 роки 01 місяць 03 дні; половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 01 рік 11 місяців 00 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді - 01 рік 00 місяців 23 дні, визначивши його в розмірі 84 відсотків грошового утримання судді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 84% грошового утримання судді.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; адреса: площа Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84122; тимчасова адреса: вул. Надії Алексєєнко, 106, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49008).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.