03 жовтня 2025 року № 320/17683/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ріпкинського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Ріпкинського районного суду Чернігівської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним притягнення помічника голови Ріпкинського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади помічника голови суду;
- визнати протиправним та скасувати наказ Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року №16-ОС в частині звільнення помічника голови суду ОСОБА_1 з займаної посади за пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України у зв'язку із систематичним невиконанням ним без поважних причин обов'язків, покладених на нього Положенням про помічника судді;
- зобов'язати Ріпкинський районний суд Чернігівської області змінити наказ керівника апарату Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 березня 2024 року №16-ОС, в частині формулювання причини та дати звільнення згідно заяви від 21.03.2024 р.;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №320/17683/24. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.08.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідка.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що допит позивача в якості свідка сприятиме повному і всебічному з'ясуванню фактичних обставин в адміністративній справі та надасть можливість учасникам справи висловити свою позицію.
Розглянувши матеріали справи та подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідків здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.
Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.
Тобто, процесуальними нормами встановлені чіткі вимоги до заяви про виклик свідків, які є обов'язковими для врахування сторонами. При цьому, з аналізу наведених норм вбачається, що така заява може бути подана у випадку розгляду справи з викликом сторін за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Разом з тим, розгляд цієї справи призначений в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що виключає можливість виклику та допиту свідків.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з'ясувати у справі. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
Позивач просить допитати його в якості свідка з метою підтвердити обставини зазначені ним в позовній заяві. Проте суд зауважує, що надання вмотивованих пояснень своєї позиції по справі, є правом позивача під час надання заяв по суті спору, а не шляхом допиту свідків. Учасники провадження можуть висловлювати свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо предмета спору, подавати клопотання, надавати необхідні докази, формувати власну правову позицію, тощо письмово.
Отже, дослідивши матеріали справи, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що підстави для допиту свідків у даній справі відсутні.
У частині заявленого клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суд зазначає про таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, зміст клопотання представника позивача про проведення судового засідання з повідомлення (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Крім того, позивач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, а також враховуючи, що в Україні уведено воєнний стан, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та допиту позивача у якості свідка. Відтак, суд дійшов висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідка - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Діска А.Б.