10 червня 2025 року 320/13179/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лиска І.Г., при секретарі судового засідання - Каменської К.С., за участю: представників позивача, відповідача та третьої особи - БО "Фундація спадщини "Терещенків", розглянувши у м. Києві у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання ТОВ "КУРДОНЕР" про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в адміністративній справі за позовом Заступника Генерального прокурора до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: НЗ "Софія Київська", БО "Фундація спадщини "Терещенків", про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступника Генерального прокурора з позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: НЗ "Софія Київська", БО "Фундація спадщини "Терещенків", про визнання протиправним та скасування наказу.
ТОВ "КУРДОНЕР" 08.04.2025 подано до суду заяву про вступ останнього у справу як третьої особи, оскільки результати розгляду справи вплинуть на його права та законні інтереси, у зв'язку зі зміною правового статусу будинку, який перебуває у приватній власності товариства, встановленням додаткових вимог як до володіння культурної спадщини, а також можливістю реалізувати проект реконструкції будинку.
Заступник Генерального прокурора 27.05.2025 подав до суду заперечення на заяву про вступ у справу в якості третьої особи - ТОВ "КУРДОНЕР", оскільки заява є необґрунтованою. Зазначив, що рішення у даній справі не вплине на права й обов'язки інших осіб, окрім Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
У підготовчому засіданні 10.06.2025 всі учасники справи висловили заперечення щодо задоволення заяви про вступ у справу в якості третьої особи - ТОВ "КУРДОНЕР".
Вирішуючи клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, суд виходить з такого.
Частинами четвертою, п'ятою статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Таким чином, підставою для залучення до участі у справі особи, яка не є стороною у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є можливість впливу судового рішення на права, свободи, інтереси або обов'язки такої особи.
Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2024 у справі № 560/5937/22.
За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 (підтримана Верховним Судом у постановах від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 і в ухвалі від 19.10.2018 у справі № 826/13182/17), рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права й обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником та сторонами спору не може братися до уваги.
Спір у цій справі виник у зв'язку з протиправністю наказу Міністерства культури України від 05.07.2011 № 511/0/16-11 в частині визнання об'єкта культурної спадщини «Будинок житловий», 1869-1870 роки, ріг вулиць Софіївської, 20 та Володимирської, 21, таким, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
З огляду на встановлені порушення при прийнятті згаданого наказу прокурором заявлено вимоги про його скасування в частині.
Зазначені позовні вимоги спрямовано виключно до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України як суб'єкта владних повноважень, який видав такий наказ і уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У наслідок можливого задоволення позову прокурора, рішення у цій справі не вплине на права й обов'язки інших осіб, окрім Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
При цьому, прокурором не заявлялося вимог зобов'язального характеру, задоволення яких могло б спричинити необхідність вчинення дій, зокрема, шляхом прийняття Міністерством іншого наказу про надання чи позбавлення певного правового статусу Будинку.
Тобто, у разі задоволення позову прокурора статус будинку не зміниться, про що зазначає товариство в обґрунтування своєї заяви.
Також, наявність речових прав ТОВ «Курдонер» на Будинок чи наявність дозволу на проведення будівельних робіт не свідчить, що рішення у цій справі може плинути на права та обов'язки товариства.
Крім того, у заяві товариством не зазначено, на які саме права може вплинути рішення про скасування наказу міністерства, чи які обов'язки можуть виникнути у товариства.
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2025 у справі №640/17785/22.
Так, у справі № 640/17785/22 за позовом Офісу Генерального прокурора до Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправним наказу Міністерства культури і туризму України від 27.08.2007 № 984/0/16-07 в частині судом першої інстанції залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, СТОВ Агрокомбінат «Хотівський». Спір стосувався скасування наказу міністерства, яким визначено охоронні зони Національного музею народної архітектури та побуту України (зокрема встановлено обмеження на використання прилеглих до території Музею земель). СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» вказувало, що рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки (як землекористувача прилеглих до території музею земель). Однак Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.02.2025 у справі № 640/17785/22 дійшов висновку про необґрунтованість посилання СТОВ Агрокомбінат «Хотівський» на можливу наявність у нього речового права на землі, розташовані поблизу території музею, оскільки вони жодним чином не пов'язані з предметом спору у цій справі. Отже, задоволення позову у цій справі не призвело до обмеження чи звуження прав скаржника.
Таким чином, ТОВ "КУРДОНЕР" у заяві не наведено обґрунтувань на підтвердження наявності підстав для залучення до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача.
При цьому суд наголошує, що відмова у задоволенні заяви про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не є перешкодою у доступі до правосуддя, оскільки не позбавляє права самостійно звернутися до суду із позовом про відновлення своїх прав та інтересів.
Враховуючи дані норми, а також те, що заявником не доведено, що рішення у даній справі може вплинути на права і обов'язки зазначених осіб за списком, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "КУРДОНЕР".
Керуючись статтями 48, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "КУРДОНЕР" про залучення останнього в якості третьої особи на стороні відповідача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Лиска І.Г.