154/1417/25
2/154/824/25
заочне
18 вересня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області до Комунального підприємства «Управляюча житлова компанія» Володимирської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач Володимирська міська рада Волинської області 11.04.2025 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який обгрунтовує тим, що рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради від 24.07.2014 №191 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання та включення до цього фонду житлового будинку АДРЕСА_1 включено до житлового фонду для тимчасового проживання. Відповідно до вказаного рішення житлові приміщення з фондів для тимчасового проживання надаються громадянам на строк до одного року з можливістю продовження цього строку, при цьому контроль за закінченням строків проживання в таких приміщеннях покладається на ЖЕК №1.
Рішенням Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17.09.2014 року № 234 «Про розгляд звернень з житлових питань» виконавчий комітет вирішив, що у зв'язку із змінами у складі сім'ї видати ордер на заселення житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання, а саме квартири АДРЕСА_2 житловою площею 25.1 кв.м.
Пунктом 3 цього ж рішення, рекомендовано ЖЕК №1 укласти договір найму житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання з ОСОБА_1 на проживання у кв. АДРЕСА_2 терміном на 1 рік з можливістю подальшого продовження договору.
18.09.2014 Виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради було видано ордер ОСОБА_1 на право зайняття квартири АДРЕСА_2 з сім'єю з 3-х чоловік.
Рішенням Володимир-Волинської міської ради №29/11 від 09.11.2018 «Про реорганізацію комунального підприємства Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори №1 та затвердження Статуту комунального підприємства «Управляюча житлова компанія», а саме пунктом 1 комунальне підприємство Володимир-Волинська житлово-експлуатаційна контора №1 реорганізовано шляхом перетворення в комунальне підприємство «Управляюча житлова компанія» Володимир-Волинської міської ради.
Вказує, що в листопаді 2024 року КП «УЖК» звернулося до суду із позовом до відповідачки про зобов'язання звільнити надане житлове приміщення у будинку з фонду для тимчасового проживання та знятись з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. З матеріалів позову Виконавчому комітету Володимирської міської ради стало відомо, що 18 вересня 2014 року між КП «УЖК» та ОСОБА_1 було укладено договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду без зазначення його строку терміном на 1 рік в порушення норм Постанови Кабінету Міністрів №422 від 31.03.2024 «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» та рішення виконавчого комітету міської ради №234 від 17.09.2014 «Про розгляд звернень з житлових питань».
03.03.2025 на адресу виконавчих органів Володимирської міської ради надійшла відповідь КП «УЖК» на запит від 27.02.2025 року, у якому КП «УЖК» проінформувало, що між ЖЕК №1 та ОСОБА_1 було укладено Договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 18.09.2014 без зазначення строку дії в порушення норм Постанови КМУ №422 від 31.03.2004 та рішення виконавчого комітету міської ради №234 від 17.09.2014 «Про розгляд звернень з житлових питань», при йьому КП повідомило, що не заперечує проти звернення Виконавчого комітету Володимирської міської ради з позовом про визнання договору від 18 вересня 2014 недійсним.
У зв'язку з тим, що при укладенні договору КП «УЖК» було порушено вимоги Постанови КМ України «Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядку надання і користування житловим и приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання» №422 від 31.03.2004, а саме п.5, а також п.4.4 рішення Виконавчого комітету Володимир-Волинської місьокї ради від 24.07.2014 №191 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання та включення до цього фонду житлового будинку АДРЕСА_3 » позивач змушений звернутись до суду про визнання недійсним договору найму житлового приміщення та зняття з реєстрації місця проживання відповідачки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 18.04.2025 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, розпочато підготовче провадження та запропоновано відповідачам подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
24.04.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника КП «УЖК», в якому він позовні вимоги визнав в повному обсязі. Зазначив, що договір найму житла з відповідачкою 18.09.2014 було дійсно укладено на невизначений термін всупереч вимогам та з порушенням Постанови КМ України №422 від 31.03.2004, а тому у відповідачки відсутні правові підстави на проживання у вказаній квартирі.
Ухвалою суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву, в якій підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу за її відсутності. Не заперечувала проти винесення заочного рішення у справі.
Представник відповідача КП «УЖК» в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не надали, заяв та клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч.4 ст.223 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зважаючи на викладене суд, з урахуванням міркування представника позивача, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд встановив, що рішенням виконкому Володимир-Волинської міської ради від 24.07.2014 №191 «Про формування фонду житла для тимчасового проживання та включення до цього фонду житлового будинку АДРЕСА_1 включено до житлового фонду для тимчасового проживання.
Згідно п.п.4.3 п.4 вказаного рішення при укладенні строкового договору найму житлового приміщення громадянам надаються відповідні розїяснення відносно особливостей найму такого житла з урахуванням п.3.1 цього рішення.
Згідно п.п.4.4 п.4 рішення житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам на строк до одного року з можливістю продовження цього строку, при цьому контроль за закінченням строків проживання в таких приміщеннях покладається на ЖЕК №1.
Рішенням Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17.09.2014 року № 234 «Про розгляд звернень з житлових питань» виконавчий комітет вирішив, що у зв'язку із змінами у складі сім'ї видати ОСОБА_1 ордер на заселення житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання, а саме квартири АДРЕСА_2 житловою площею 25.1 кв.м.
Пунктом 3 цього ж рішення, рекомендовано ЖЕК №1 укласти договір найму житлового приміщення з фонду для тимчасового проживання з ОСОБА_1 на проживання у кв. АДРЕСА_2 терміном на 1 рік з можливістю подальшого продовження договору.
18.09.2014 виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради, на підставі рішення Виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради від 17.09.2014 року № 234 «Про розгляд звернень з житлових питань», ОСОБА_1 було видано ордер №7 на право зайняття житлового приміщення в квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , на сім'ю з 3-х чоловік: ОСОБА_1 - наймач, ОСОБА_3 - чоловік, ОСОБА_4 - дочка чоловіка.
Того ж дня, 18.09.2014 року між ЖЕК №1 (наймодавець) та ОСОБА_1 (наймач), на підставі ордеру №7 від 18.09.2014, було укладено договір найму житла в будинку державного і комунального житлового фонду, відповідно до п.1.1 якого ОСОБА_3 та членам її сім'ї було надано у безстрокове користування квартиру АДРЕСА_2 .
Рішенням Володимир-Волинської міської ради №29/11 від 09.11.2018 «Про реорганізацію комунального підприємства Володимир-Волинської житлово-експлуатаційної контори №1 та затвердження Статуту комунального підприємства «Управляюча житлова компанія», а саме пунктом 1 комунальне підприємство Володимир-Волинська житлово-експлуатаційна контора №1 реорганізовано шляхом перетворення в комунальне підприємство «Управляюча житлова компанія» Володимир-Волинської міської ради.
Відповідно до ст.132-1 ЖК України до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання.
Відповідно до ст.132-2 ЖК України жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання і їх сукупний доход недостатній для придбання або найму іншого жилого приміщення.
Жилі приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності мешканця цього приміщення набути альтернативне місце проживання.
Порядок надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 422 з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до п.5 вказаного Порядку житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання надаються громадянам на строк до одного року з можливістю продовження цього строку у разі неспроможності їх набути альтернативне місце проживання. Після закінчення встановленого строку тимчасового проживання громадяни зобов'язані звільнити надане житлове приміщення.
Відповідно до п.15 Порядку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, Київська і Севастопольська міськдержадміністрації видають громадянинові ордер на вселення в житлове приміщення.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі за умови пред'явлення паспортів (або документів, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
У разі вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання громадянин здає ордер балансоутримувачу будинку (приміщення).
Під час видачі ордера на житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання між власником житлового фонду або уповноваженою ним особою та громадянином, якому надається в користування зазначене житло, укладається договір найму житлового приміщення установленого зразка. Ордер та договір найму є підставою для вселення в житлове приміщення з фондів житла для тимчасового проживання і для користування таким житлом на договірних умовах. Строк проживання відлічується з дати підписання договору найму (п.16 Порядку).
Відповідно до ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст.810 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).
У п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Конкретні обставини справи та сукупність зібраних у справі доказів, які були оцінені судом, свідчать про те, що при укладенні між ЖЕК №1 та ОСОБА_1 договору найму житлового приміщення від 18.09.2014 сторонами договору в момент вчинення правочину не було додержано вимог встановлених ст.203 ЦК України, а саме, зміст вказаного договору суперечив актам цивільного законодавства щодо строків надання жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, зокрема, ст.132-1 ЖК України та п.5 Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 422.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про визнання недійсним Договору найму житла в будинках державного комунального житлового фонду, укладеного 18 вересня 2014 року між Житлово-експлуатаційною конторою № 1 та ОСОБА_1 , та задоволення позову в цій частині.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1 ст. 216).
Відповідно до ч.1 ст.267 ЦПК України суд , який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до п.п.2 п.50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ №265 від 07.02.2022 рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується) є підставою для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Оскільки договір, на підставі якого у відповідачів виникло право на користування житловим приміщення, визнається судом недійсним, відтак відсутні і правові підстави перебування останніх в квартирі, а тому суд вважає необхідним визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача також належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі по 3028,00 грн з кожного.
Керуючись ст.ст. 3,4,5,10,12,13,81,89,141,263-265, 280, 281 ЦПК України, суд
Позов виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області до Комунального підприємства «Управляюча житлова компанія» Володимирської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати недійсним Договір найму житла в будинках державного комунального житлового фонду, укладений 18 вересня 2014 року між Житлово-експлуатаційною конторою № 1 та ОСОБА_1 .
Визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_4 .
Стягнути з Комунального підприємства «Управляюча житлова компанія» Володимирської міської ради, ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Володимирської міської ради Волинської області витрати по сплаті судового збору в розмірі по 1514,00 грн з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 26.09.2025.
Інформація про учасників справи:
Позивач: виконавчий комітет Володимирської міської ради Волинської області, ЄДРПОУ 04051282, місцезнаходження: вул.Д.Галицького, 5, м.Володимир, Волинська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: КП «Управляюча житлова компанія» Володимирської міської ради, ЄДРПОУ 03339064, місцезнаходження: вул.Шевченка, 11, м.Володимир, Волинська область.
Головуючий: А.М. Лутай