Рішення від 23.09.2025 по справі 154/1044/25

154/1044/25

2/154/720/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

при секретарі судового засідання - Жолоб К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (попередня назва ТОВ «ФК «Пінг- Понг») 17.03.2025 звернулося до Володимирського міського суду Волинської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №103565741 від 26 жовтня 2020 року у розмірі 21 500,00 грн, понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 26.10.2020 року ОСОБА_1 в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «МІЛОАН» подав Заявку на отримання кредиту №103565741. На підставі чого ТОВ «МІЛОАН» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит № 103565741 від 26.10.2020.

Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020 з ТОВ «МІЛОАН» шляхом електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 5000,00 грн.

26.01.2021 згідно з умовами Договору про відступлення прав вимоги №02Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №103565741 від 26.10.2020 на користь ТОВ «Діджі Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджі Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1

24.01.2022 між ТОВ «Діджі Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020.

Згідно з Додатком № 1 до договору факторингу сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ФК «Пінг-Понг» становить 21 500,00 грн, із яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 16 500,00 грн - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за комісією, 0,00 грн. - заборгованість за пенею.

У зв'язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору №103565741 від 26.10.2020, позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі №103565741 від 26.10.2020, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджі фінанс», в якому зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості.

Крім того, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» вживало заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення досудової вимоги про сплату заборгованості за Договором про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020.

Відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 21 500,00 грн. Вказане зумовило звернення позивача до суду із відповідним позовом.

Ухвалою суду від 21.03.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін

15.04.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому вона просить позовну заяву задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 6500,00 грн, з яких: 5000,00 грн - тіло кредиту та 1500,00 грн, оскільки проценти по кредитному договору нараховані позивачем поза строком кредитування, який становить 30 днів. Належних доказів того, що відповідач як позичальник вчинив певні дії, які б об'єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредиту, до матеріалів позову не додано.

Також, на думку представника відповідача, витрати позивача на правничу допомогу не є співмірними з ціною позову та/або значенням справи для сторони, складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, оскільки ця справа є типовою, а відтак, не надто складною для представника позивача. Просила зменшити витрати на правничу допомогу до 2000,00 грн.

Щодо сплати судового збору зазначила, що відповідач є учасником бойових дій, а тому, з урахуванням положення підпункту 13 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач звільнений від сплати судового збору.

21.04.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, оскільки заборгованість нарахована відповідно до умов кредитного договору укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 . За весь період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Пінг-Понг» позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосував жодних штрафних санкцій до боржника. Позивач лише просить стягнути з відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором.

Щодо звільнення відповідача від сплати судового збору представник позивача зазначив, що п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, лише у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, а не у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.04.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідача на відповідь на відзив, де представник також просила позовні вимоги задовольнити частково, а саме у розмірі 6500,00 грн, з підстав аналогічних тим, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.10.2020 ОСОБА_1 в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті ТОВ «МІЛОАН» подав Анкету -заяву на кредит №103565741, на наступних умовах: сума кредиту - 5000,00 грн, строк кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту - 25.11.2020, сума до повернення - 6500,00 грн. Складові частини сукупної вартості кредиту : комісія за надання кредиту - 0,00 грн, проценти за користування кредиту - 1500,00 грн, нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

26.10.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 103565741.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк, визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору сума кредиту становить 5000,00 грн.

Кредит надається строком на 30 днів з 26.10.2020 .Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.11.2020 (п.п.1.3, 1.4 Договору)

Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 1500,00 грн. в грошовому виразі та 365,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6500,00 гривень (п. 1.5 Договору).

Відповідно до п.1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1 Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів, доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т. ч. сплатити комісію за продовження кредитута певну частку Заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії: строк продовження 3 дні - 3% від поточного залишку кредиту, 7 днів - 5%, 15 днів - 10%.

Волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 Договору (п.2.3.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 Договору.

У випадку, якщо на дату закінчення строку користування кредитом (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання Позичальника за цим Договором, у т.ч. але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь Позикодавця, встановлені умовами Договору, то така заборгованість повинна бути сплачена Позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п.1.4 Договору (п.2.4.2 Договору).

Відповідно до п. 2.5 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний здійснити сплату заборгованості по кредиту / сплату за продовження строку кредитування одним з способів, зазначених на сайті Товариства tengo.com.ua. При цьому Позичальник самостійно сплачує послуги платіжної системи (фінансового посередника), що здійснює переказ грошових коштів, у відповідності до тарифів останньої.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства да доступний зокрема через веб-сайт tengo.com.ua таабо відповідний мобільний додаток.

Відповідно до п. 6.2 Кредитного Договору розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор 4 (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір розміщується в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству.

Згідно з п. 6.3 Кредитного договору, приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства tengo.com.ua та є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 6.4. Кредитного договору укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки..

Згідно з платіжним дорученням № 24456898 від 26.10.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 суму в розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, виконаного ТОВ «Мілоан», доданого до позовної заяви, станом на 24.01.2021 за кредитним договором від 26.10.2020 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 21 500,00 грн., а саме: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16 500,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

26.01.2021 згідно з умовами Договору про відступлення прав вимоги №02Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №103565741 від 26.10.2020 на користь ТОВ «Діджі Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджі Фінанс» набуло права вимоги до відповідача ОСОБА_1

24.01.2022 між ТОВ «Діджі Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу № 1/15, у відповідності до умов якого та згідно Додатку № 1 до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №103565741 від 26.10.2020.

Відповідно до копії рішення ТОВ «ФК «Пінг-Понг» від 1 липня 2025 року № 1778 ТОВ «ФК «Пінг-Понг» перейменовано на ТОВ «ФК «Солвентіс».

02.11.2024 представником позивача сформовано досудову вимогу на адресу ОСОБА_1 , в якій повідомлено про перехід права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» та від останнього до ТОВ «ФК «Пінг-Понг», зазначено суму заборгованості за договором № 103565741 від 26.10.2020 та реквізити для сплати боргу.

Наявність заборгованості за кредитним договором зумовила звернення ТОВ "ФК "Солвентіс" до суду за захистом своїх прав, спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитору зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи суд дійшов висновку, що між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 26.10.2020 укладено кредитний договір № 103565741 в електронній формі, шляхом підписання договору одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідача - НОМЕР_2 .

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

ТОВ "Мілоан" умови кредитного договору виконало належним чином, надавши відповідачеві кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 5000,00 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку відповідача за 26.10.2020 та відповідним платіжним дорученням.

Однак, відповідач належним чином свої зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума тіла кредиту - 5000,00 грн, а також відсотків у межах строку кредитування, визначеного договором - 1500,00 грн (5000,00 грн * 1% * 30 днів = 1500,00 грн).

Суд зауважує, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Доводи позивача про те, що в даному випадку відбулася автоматична пролонгація строку кредитування, пов'язана з продовженням користування відповідачем кредитними коштами після спливу строку кредитування, визначеного договором, є помилковими, оскільки пунктами 2.3.1, 2.3.2, 2.5 кредитного договору чітко передбачено можливість пролонгації договору лише за умови здійснення позичальником певних дій, зокрема, сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту.

Разом з тим, як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 жодного платежу на погашення кредиту не зробив. В матеріалах справи відсутні будь-які докази того факту, що договір було пролонговано на інший певний період, тобто продовжено строк користування/повернення кредитних коштів після 25.11.2020.

З огляду на викладене, сума заборгованості за відсотками за період з 26.112020 по 24.01.2021 в розмірі 15 000,00 грн нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування та не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування грошима за період після визначеного сторонами договору строку повернення позики - дня закінчення строку договору, не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц (провадження 14-360цс19).

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Солвентіс" заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, в сумі 6500,00 грн.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме, витрати по сплаті судового збору в розмірі 732,29 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1838,80 грн.

Щодо доводів представника відповідача про звільнення відповідача від сплати судового збору, як учасника бойових дій, суд вважає необхідним зазначити таке.

Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Оскільки дана справа не пов'язана з порушенням прав відповідача, як учасника бойових дій, то він не звільняється від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 10-18, 81, 141, 263-268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №103565741 від 26 жовтня 2020 року в розмірі 6500,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 732,29 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1838,80 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 29.09.2025.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальського, 22, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий А.М.Лутай

Попередній документ
130720127
Наступний документ
130720129
Інформація про рішення:
№ рішення: 130720128
№ справи: 154/1044/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 06.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (10.11.2025)
Дата надходження: 13.10.2025
Предмет позову: (без повідомлення учасників справи) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
23.04.2025 09:00 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
27.05.2025 09:00 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
28.07.2025 11:00 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
28.08.2025 09:30 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
23.09.2025 15:30 Володимир-Волинський міський суд Волинської області
20.11.2025 00:00 Волинський апеляційний суд