Справа №461/4655/23 Головуючий у 1 інстанції:Юрків О. Р.
Провадження №22-ц/811/2718/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
03 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
секретар: Чиж Л.М.,
за участі в судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представниці позивача Львівської міської ради - Феник Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м.Львова в складі судді Юрківа О.Р. від 30 липня 2024 року у справі за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
рішенням Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2024 року поновлено Львівській міській раді строк на звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено повністю.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради (ЄДРПОУ: 04055896; місцезнаходження юридичної особи: місто Львів, пл. Ринок, буд. 1) квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер ОНМ:1330050146101).
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2024 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Зазначає, що суд безпідставно послався на те, що майно, яке відповідно до ст.388 ЦК України вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, оскільки у справі таке рішення суду - відсутнє. Разом з тим, у справі є наказ юридичного департаменту Львівської міської ради від 09.08.2017 року №174-Ж-Г про передачу спірної квартири у приватну власність третій особі у порядку приватизації та про зобов'язання комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» оформити та видати свідоцтво про право власності відповідно до даного наказу. Звертає увагу, що у справі відсутні докази його скасування, а також докази про передачу спірної квартири позивачем чи іншою особою у власність третьої особи з будь-яких інших підстав. Зазначає, що у справі є свідоцтво про право власності на спірну квартиру серії НОМЕР_2 від 09.08.2017 року, видане на виконання наказу від 09.08.2017 року №174-Ж-Г, якому у рішенні суду не надано жодної оцінки. Звертає увагу, що у справі відсутні докази виникнення будь-яких спорів з приводу приватизації спірної квартири на користь третьої особи, які були вирішені судом. При цьому, у самому ж рішенні суду зазначено, що на підставі «наказу юридичного департаменту від 09.08.2017 року №174-Ж-Г спірна квартира приватизована та передана у власність третій особі». Як це узгоджується з наступним судженням суду, а саме «з матеріалів справи вбачається, що спірне майно вибуло з володіння власника - територіальної громади м.Львова поза його волею», у рішення - не зазначено.
В судове засідання окрім представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представниці позивача Львівської міської ради - Феник Л.М., решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялась про час та місце судового розгляду належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача на підтримання апеляційної скарги, представниці позивача - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, - колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 19, 41, 143 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 256, 257, 267, 319, 321, 327-329, 386, 387, 388, 391, 658, 661 ЦК України, ст.ст. 5, 12, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 281, 282 ЦПК України, ст.ст. 1, 10, 16, 26, 30, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», постанову Верховного Суду України від 17.12.2024 року у справі №6-140цс14, постанову Верховного Суду від 10.06.2020 року у справі №906/585/19 та задовольняючи позов, - виходив з того, що в квартирі АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 квітня 1987 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_2 належала до житлового фонду місцевих рад та перебувала на балансі Львівського комунального підприємства «Снопківське». Квартира складається з двох кімнат житловою площею 31,0 кв.м. кухні площею 5,8 кв.м., коридору площею, 4,4 кв.м, вбиральні площею 3,0 кв.м., загальна площа квартири становить 44,9 кв.м. Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів від 14.07.1988 року №439, в зв'язку зі смертю основного квартиронаймача - батька ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на ОСОБА_4 було переоформлено особовий рахунок. Після смерті батька ОСОБА_4 проживала одна /Том 1, а. с. 16-18/. Протягом останніх 5-ти років за одинокою ОСОБА_4 доглядала ОСОБА_6 , за власні кошти здійснила захоронення покійної (договір замовлення на організацію та проведення поховання №№ 275661, 275650) /Том 1, а. с. 19-21/. ОСОБА_6 28 грудня 2016 року подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. спадкова справа №41/2016. Заяву про прийняття спадщини подала родичка - громадянка Польщі ОСОБА_7 . Згідно з довідкою по ф-№2 , виданої ЛКП «Снопківське» від 25.05.2017 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований з 14.08.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в графі «родинні стосунки» зазначено внук. З довідки ЛКП «Снопківське» від 05.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 , 26.05.1973 року зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 28.08.1973 р. по 07.07.1992 року, на даний час зареєстрований з 14.08.2007 року постійно. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що з цього випливає, що ОСОБА_3 було прописано у віці три місяці та два дні без батьків. Крім цього, ОСОБА_4 з 1948 року народження , а внук - 1973 р.н., отже бабусі ОСОБА_4 на час реєстрації внука було 25 років. Згідно з копією паспорта громадянина України, виданого Золочівським РВ УМВС Україна у Львівській області 14 грудня 1995 року, місце народження ОСОБА_3 Російська Федерація (Магадан). Розпорядженням Галицької районної адміністрації від 12.07.2017 року №237 в зв'язку з смертю основного квартиронаймача переоформлено договір житлового найму з ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 . На підставі наказу юридичного департаменту від 09.08.2017 року №174-Ж-Г квартира АДРЕСА_2 приватизована та передана у власність ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2023 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер:928, від 22.08.2017 року посвідченим приватним нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. 10 січня 2023 р. на адресу Львівської міської ради надійшла інформація слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019140080002088 від 07.08.2019 року ( вх. номер 1.7-1063-001 від 10.01.2023 року). Як вбачається з листа, у ході проведення досудового розслідування встановлено: невідомими особами шляхом використання підроблених документів, здійснено приватизацію об'єкта нерухомості державного житлового фонду, а саме - квартири АДРЕСА_2 . До моменту реєстрації кримінального провадження Львівська міська рада неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Так, 26.02.2018 р. 26.11.2018 р. 27.08.2020 р. Львівська міська рада зверталась до начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області з проханням внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відкрити кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій ОСОБА_3 та працівниками ЛКП «Снопківське». Головним управлінням Національної поліції у Львівській області від 11 грудня 2018 року №19539/01/16-18 було інформовано Львівську міську раду про наступне: 26.02.2018 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12018140050001052 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, за ст.356 КК України; слідчими Галицького ВП ГУНП у Львівській області проводяться слідчі (розшукові) дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140050001052; Львівська міська рада перебуває у процесуальному статусі заявника, права якого передбачено ст.60 КПК України; хід досудового розслідування кримінального провадження №1201814.0050001052 перебуває на контролі у ГУНП у Львівській області. Львівською міською радою 27.08.2020 р. за № 2901-вих.-880 повторно було направлено листа начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області про надання інформації про стан розгляду кримінального провадження, а саме чи Львівська міська рада визнавалась потерпілою та чи триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140050001052. Листом від 07.10.2020 за № с-282/01/16-20 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області проінформовано Львівську міську раду про те, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні від 07.03.2020 прийнято рішення про його закриття на підставі п.2.ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. На даний час у Франківському районному суді на розгляді перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Як зазначено в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12023140000000329 від 09.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановленому досудовим розслідуванням час і місці, з корисливих мотивів, вступили у спільну злочинну змову та домовились про вчинення спільного умисного злочину, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, а саме у заволодінні шахрайським способом об'єктом нерухомого майна у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, шляхом підроблення та використання завідома підроблених офіційних документів з подальшим проведенням-державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості з метою його приватизації та подальшого відчуження. Окрім цього, в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Свідок ОСОБА_10 , яка є сусідкою відповідача ОСОБА_1 показала суду, що вона є ріелтором та спірну квартиру для сім'ї ОСОБА_11 знайшла вона. Також, зазначила, що і вона та нотаріус перевіряли документацію, цікавилися документами. ОСОБА_1 купив спірну квартиру, перевірили документацію в БТІ та ЕО, документи були чисті, реєстр чистий. До ОСОБА_12 не звертались. Окрім цього, зазначила, що вона знала продавця ОСОБА_3 , він сказав їй, що його бабуся померла, квартира занедбана. Свідок ОСОБА_9 , яка є сусідкою відповідача ОСОБА_1 показала суду, що раніше в спірній квартирі проживала психічно хвора жінка. Відповідач придбав квартиру, яка була в занедбаному стані. Жінка, яка до того проживала в спірній квартирі до того збирала сміття, від квартири йшов сморід. ОСОБА_9 проживає на тому ж поверсі, де знаходиться спірна квартира. Будинок в якому знаходиться спірна квартира перебуває в поганому стані, дах не ремонтований. Жінка яка проживала до того в квартирі була одна, нікого не впускала до себе, ніякого чоловіка в спірній квартирі ОСОБА_9 не бачила. Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що уповноважений здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова права суб'єкта комунальної власності, а відтак є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а тому є належним позивачем у справі. З матеріалів справи вбачається, що спірне майно вибуло з володіння власника - територіальної громади м. Львова поза його волею. З врахуванням встановлених обставин справи, суд, керуючись принципом змагальності, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення. Оскільки майно, яке належало територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності вибуло поза волею власника та у подальшому ним не схвалено. Львівська міська рада, як власник спірного об'єкта не надавала згоди на таке вибуття, таке відбулось поза волею власника, тому слід витребувати майно у відповідача на користь власника - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради та скасувати реєстрацію права власності. Встановивши, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо стороною у спорі заявлено вимогу до ухвалення ним рішення про застосування строку позовної давності, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для відмови. Наслідками пропущення строку позовної давності є відмова у задоволенні позову (стаття 267 ЦК України). Загальна позовна давність застосовується до вимог, що стосуються захисту права власності та інших речових прав. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності. Представницею відповідача подано заяву про застосування спливу строку позовної давності. Остання вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки перебіг позовної давності починається з жовтня 2017 року, тобто від дня, коли Львівській міській раді із звернення ОСОБА_6 стало відомо про вибуття спірної квартири із власності територіальної громади, а відповідно три роки на звернення до суду із позовною заявою про витребування квартири з чужого незаконного володіння сплили 01 листопада 2020 року, проте з позовом Львівська міська рада звернулась тільки 08.06.2023 року з пропущенням строку позовної давності. За наведених обставин представниця відповідача вважає, що позивач пропустив строки позовної давності на звернення з даним позовом. З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2023 року на адресу Львівської міської ради надійшла інформація з Слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019140080002088 від 07.08.2019 року ( вх. номер 1.7-1063-001 від 10.01.2023 р.), де слідчий просить забезпечити явку до органу досудового розслідування уповноваженої особи, яка представлятиме інтереси Львівської міської ради в рамках вказаного кримінального провадження. Дане кримінальне провадження стосується, зокрема, спірної квартири. Тому суд прийшов до висновку, що після 10 січня 2023 р у Львівської міської ради виникли правові підстави для подачі до суду позовної заяви. Таким чином, суд вважав, що строк на звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних підстав, тому такий підлягає поновленню, а тому у задоволенні клопотання представниці відповідача про застосування спливу строку позовної давності слід відмовити за безпідставністю.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин, що мали значення для справи; обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають; обставини, які суд вважав встановленими - не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
У червні 2023 року Львівська міська рада звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, у якому просили:
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради квартиру АДРЕСА_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 10 січня 2023 р. на адресу Львівської міської ради надійшла інформація слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019140080002088 від 07.08.2019 року ( вх. номер 1.7-1063-001 від 10.01.2023 року). Як вбачається з листа, у ході проведення досудового розслідування встановлено: невідомими особами шляхом використання підроблених документів, здійснено приватизацію об'єкта нерухомості державного житлового фонду, а саме - квартири АДРЕСА_2 . До моменту реєстрації кримінального провадження Львівська міська рада неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Зазначали, що на даний час у Франківському районному суді на розгляді перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Як зазначено в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 12023140000000329 від 09.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановленому досудовим розслідуванням час і місці, з корисливих мотивів, вступили у спільну злочинну змову та домовились про вчинення спільного умисного злочину, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, а саме у заволодінні шахрайським способом об'єктом нерухомого майна у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, шляхом підроблення та використання завідома підроблених офіційних документів з подальшим проведенням-державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості з метою його приватизації та подальшого відчуження. В квартирі АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 квітня 1987 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_2 належала до житлового фонду місцевих рад та перебувала на балансі Львівського комунального підприємства «Снопківське». Квартира складається з двох кімнат житловою площею 31,0 кв.м. кухні площею 5,8 кв.м., коридору площею, 4,4 кв.м, вбиральні площею 3,0 кв.м., загальна площа квартири становить 44,9 кв.м. Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів від 14.07.1988 року №439, в зв'язку зі смертю основного квартиронаймача - батька ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на ОСОБА_4 було переоформлено особовий рахунок. Після смерті батька ОСОБА_4 проживала одна. На протязі останніх 5-ти років за одинокою ОСОБА_4 доглядала ОСОБА_6 , за власні кошти здійснила захоронения покійної (договір замовлення на організацію та проведення поховання №№ 275661, 275650). Крім цього, ОСОБА_6 28 грудня 2016 року подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кулиняка І.Я. спадкова справа №41/2016. Заяву про прийняття спадщини подала родичка - громадянка Польщі ОСОБА_7 . Водночас, згідно довідки по ф-№2 , виданої ЛКП «Снопківське» від 25.05.2017 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований з 14.08.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в графі «родинні стосунки» зазначено внук. Як вбачається із довідки ЛКП «Снопківське» від 05.05.2017 року ОСОБА_3 , 26.05.1973 року зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 28.08.1973 р. по 07.07.1992 року, на даний час зареєстрований з 14.08.2007 року постійно. Із цього випливає, що ОСОБА_3 було прописано у віці три місяці та два дні без батьків. Крім цього, ОСОБА_4 з 1948 року народження , а внук - 1973 р.н., отже бабусі ОСОБА_4 на час реєстрації внука було 25 років. Відповідно до копії паспорту громадянина України, виданого Золочівським РВ УМВС Україна у Львівській області 14 грудня 1995 року, місце народження ОСОБА_3 Російська Федерація (Магадан). Розпорядженням Галицької районної адміністрації від 12.07.2017 року №237 в зв'язку з смертю основного квартиронаймача переоформлено договір житлового найму з ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 На підставі наказу юридичного департаменту від 09.08.2017 року №174-Ж-Г квартира АДРЕСА_2 приватизована та передана у власність ОСОБА_3 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2023 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер:928, від 22.08.2017 року посвідченим приватним нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. Внаслідок вибуття вказаного житлового приміщення, а саме - квартири АДРЕСА_2 із комунальної власності було порушено права, майнові інтереси законного власника майна - Львівської міської територіальної громади.
Як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорено та не спростовано, - в квартирі АДРЕСА_2 проживала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01 квітня 1987 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На день смерті ОСОБА_4 квартира АДРЕСА_2 належала до житлового фонду місцевих рад та перебувала на балансі Львівського комунального підприємства «Снопківське». Квартира складається з двох кімнат житловою площею 31,0 кв.м. кухні площею 5,8 кв.м., коридору площею, 4,4 кв.м, вбиральні площею 3,0 кв.м., загальна площа квартири становить 44,9 кв.м.
Рішенням Ленінської районної ради народних депутатів від 14.07.1988 року №439, в зв'язку зі смертю основного квартиронаймача - батька ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на ОСОБА_4 було переоформлено особовий рахунок. Після смерті батька ОСОБА_4 проживала одна (т.1, а. с.16-18).
ОСОБА_6 укладено договір замовлення на організацію та проведення поховання ОСОБА_4 №№ 275661, 275650 (т.1, а. с.19-21).
Згідно з довідкою по ф-№2 , виданої ЛКП «Снопківське» від 25.05.2017 року в квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований з 14.08.2007 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в графі «родинні стосунки» зазначено внук.
З довідки ЛКП «Снопківське» від 05.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 , 26.05.1973 року зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 28.08.1973 р. по 07.07.1992 року, на даний час зареєстрований з 14.08.2007 року постійно (т.1, а.с.22).
Позивач у своїй позовній заяві зазначав, що ОСОБА_3 було прописано у віці три місяці та два дні без батьків. Крім цього, ОСОБА_4 з 1948 року народження , а внук - 1973 р.н., отже бабусі ОСОБА_4 на час реєстрації внука було 25 років.
Згідно з копією паспорта громадянина України, виданого Золочівським РВ УМВС Україна у Львівській області 14 грудня 1995 року, місце народження ОСОБА_3 Російська Федерація (Магадан) (т.1, а.с.59).
Розпорядженням Галицької районної адміністрації від 12.07.2017 року №237 в зв'язку з смертю основного квартиронаймача переоформлено договір житлового найму з ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 (т.1, а.с.23).
На підставі наказу юридичного департаменту від 09.08.2017 року №174-Ж-Г квартира АДРЕСА_2 приватизована та передана у власність ОСОБА_3 (т.1, а.с.24).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 27.01.2023 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер:928, від 22.08.2017 року посвідченим приватним нотаріус Львівського міського нотаріального округу Сиротяк М.Р. (т.1, а.с.25-26).
10 січня 2023 р. на адресу Львівської міської ради надійшла інформація слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019140080002088 від 07.08.2019 року (вх. номер 1.7-1063-001 від 10.01.2023 року) (т.1, а.с.7).
Як вбачається з листа, у ході проведення досудового розслідування встановлено: невідомими особами шляхом використання підроблених документів, здійснено приватизацію об'єкта нерухомості державного житлового фонду, а саме - квартири АДРЕСА_2 . До моменту реєстрації кримінального провадження Львівська міська рада неодноразово зверталась до правоохоронних органів. Так, 26.02.2018 р. 26.11.2018 р. 27.08.2020 р. Львівська міська рада зверталась до начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області з проханням внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, відкрити кримінальне провадження за фактом вчинення шахрайських дій ОСОБА_3 та працівниками ЛКП «Снопківське».
Головним управлінням Національної поліції у Львівській області від 11 грудня 2018 року №19539/01/16-18 було інформовано Львівську міську раду про таке: 26.02.2018 року розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12018140050001052 з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, за ст.356 КК України; слідчими Галицького ВП ГУНП у Львівській області проводяться слідчі (розшукові) дії в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018140050001052; Львівська міська рада перебуває у процесуальному статусі заявника, права якого передбачено ст.60 КПК України; хід досудового розслідування кримінального провадження №1201814.0050001052 перебуває на контролі у ГУНП у Львівській області. Львівською міською радою 27.08.2020 р. за № 2901-вих.-880 повторно було направлено листа начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області про надання інформації про стан розгляду кримінального провадження, а саме чи Львівська міська рада визнавалась потерпілою та чи триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140050001052. Листом від 07.10.2020 за № с-282/01/16-20 Головним управлінням Національної поліції у Львівській області проінформовано Львівську міську раду про те, що за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні від 07.03.2020 прийнято рішення про його закриття на підставі п.2.ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (т.1, а.с.14-15).
На даний час у Франківському районному суді на розгляді перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України. Як зазначено в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12023140000000329 від 09.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, із невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановленому досудовим розслідуванням час і місці, з корисливих мотивів, вступили у спільну злочинну змову та домовились про вчинення спільного умисного злочину, який полягав у посяганні на суспільні відносини у сфері власності, а саме у заволодінні шахрайським способом об'єктом нерухомого майна у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, шляхом підроблення та використання завідома підроблених офіційних документів з подальшим проведенням-державної реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомості з метою його приватизації та подальшого відчуження (т.1, а.с.27-34).
Згідно ухвали Франківського районного суду м.Львова від 29 травня 2024 року клопотання прокурора - задоволено. Судове провадження у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000329 від 09 лютого 2023 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст.190, ч.2 ст. 209 КК України - зупинено до його демобілізації з лав Збройних Сил України. Зобов'язано захисника, обвинуваченого та Військову частину НОМЕР_3 повідомити суд про час звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 з військової служби. Копію ухвали направлено у Військову частину НОМЕР_3 - для відома та виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Крім цього, відповідно до ч.1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Окрім наведеного, відповідно до ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідач, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат вирішується в ухвалі про заміну неналежного відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем (відповідачами). Разом з тим і суд зобов'язаний роз'яснити позивачу наслідки подання позову до неналежного відповідача (відповідачів) та його право подати клопотання про залучення належного, заміни неналежного належним, залучення співвідповідача, тощо. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача, співвідповідача (чи при його (належного відповідача) відсутності) розглянуті по їх суті із встановленням преюдиційних обставин чи тим більше задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не взмозі вирішувати по суті із встановленням преюдиційних обставин чи задовольняти позовні вимоги без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов'язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача чи співвідповідача). Правом на заявлення клопотання про заміну неналежного відповідача належним, залучення співвідповідача наділений виключно позивач, який у випадку заміни відповідача (відповідачів), залучення нового, зобов'язаний вказати вимоги до нового відповідача (відповідачів) та підстави заявлення таких саме до нього.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції вказаних вимог закону не дотримано.
З матеріалів справи вбачається, що Львівська міська рада звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, має намір витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Львова в особі Львівської міської ради квартиру АДРЕСА_2 , внаслідок, як вважає позивач, вчинення ОСОБА_3 незаконних, протиправних (кримінально караних) дій.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до заявлених вимог та підстав позову, суду при розгляді справи слід встановити протиправність дій ОСОБА_3 для вирішення питання про задоволення позовної вимоги, а відтак, в такому спорі, одним із належних відповідачів поряд із теперішнім власником квартири, повинна бути особа, яка вчинила неправомірні дії, а саме ОСОБА_3 .
Така особа ( ОСОБА_3 ) до участі у розгляді справи залучений як третя особа, а не як відповідач.
Проте, як вказано вище лише за наявності належного відповідача (відповідачів) у справі суд взмозі вирішувати питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог та взмозі вирішити питання про їх задоволення. Без залучення такого (таких) належного відповідача (відповідачів) позовні вимоги задоволені бути не можуть.
Без залучення осіб, для яких таке рішення створює відповідні права та обов'язки, змінює правовідносини та призводить до нових наслідків, - суд не міг вирішувати питання про задоволення позовних вимог по суті, а тим більше задовольнити позовні вимоги, тобто давати оцінку підставам та предмету позову та виносити рішення по суті такого спору, оскільки без залучення належного (належних) відповідача (відповідачів, співвідповідачів), на права та обов'язки якого (яких) впливатиме таке судове рішення, що може бути залучений (залучені) виключно за заявою позивача, суд вирішувати питання про задоволення позову не взмозі.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги та зважаючи на вимоги ч.4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції змушений частково вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки вказане процесуальне порушення не надає можливості перевірки предмету та підстав позову по суті, а також зважаючи на неможливість залучення згаданої особи як відповідача на стадії апеляційного розгляду чи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для виконання таких вимог закону судом першої інстанції та істотність таких, зокрема, процесуальних порушень, що вплинуло на вирішення спору вцілому, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Зважаючи на вказане, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 слід визнати частково обґрунтованими, оскаржуване ж судове рішення слід скасувати з інших підстав, з ухваленням у справі нового рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 30 липня 2024 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного суду.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: М.М.Шандра
Н.П.Крайник