Справа № 127/20649/25
Провадження № 33/801/970/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Сичук М. М.
Доповідач: Копаничук С. Г.
02 жовтня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши в апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №374649, 27.06.2025 року о 23:00 год. водій ОСОБА_1 в м. Вінниці по вул. Хлібна, 5, керував автомобілем HYUNDAI IONIQ? д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки в повному обсязі, під час безперервного відеозапису на портативні відеореєстратори № 468855,468918, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 22 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн. При винесенні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування та порушення норм права, просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що суд не дослідив докази його вини у вчиненні даного адмінправопорушення. На думку заявника, огляд проведено всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року. Матеріали справи не містять доказів відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, що також свідчить про порушення положень статті 266 КУпАП. Він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння і така відмова відсутня, а працівники поліції через 40 хвилин з моменту його зупинки склали протокол про адміністративне правопорушення. Його відмова від проходження огляду на стан сп'яніння не зафіксована у спосіб передбачений ст. 266 КУпАП, а тому вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Законодавство України про адміністративне правопорушення складається з КУпАП та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП), а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП). При цьому правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність (ст. 9 КУпАП), а на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність для особи, яка керує т/з, настає, крім іншого, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, що кореспондується з вимогами п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним у справі доказам, не оцінив їх відповідність вимогам законодавства та, всупереч наведеним вимогам КУпАП, прийняв необґрунтоване рішення про вину ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього стягнення.
В обґрунтування підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії та відеозапис з технічних засобів працівників поліції.
Однак, суд апеляційної інстанції не може погодитися з висновком місцевого суду, що не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону, виходячи з наступного.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, серії серії ЕПР1 №374649, 27.06.2025 року о 23:00 год. водій ОСОБА_1 в м. Вінниці по вул. Хлібна, 5, керував автомобілем HYUNDAI IONIQ д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки в повному обсязі, під час безперервного відеозапису на портативні відеореєстратори № 468855,468918, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З матеріалів справи вбачається, що працівники поліції в ході розмови запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився і відмови від проходження огляду протягом усього часу спілкування після його зупинки , на відеозаписі не зафіксовано .Разом із тим, протягом цього часу відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, що є на DVD-диску, як додаток до протоколу, ОСОБА_1 неодноразово пояснював, що не відмовляється від проходження, просив надати дозвіл здійснити телефонний дзвінок, однак працівники поліції, вказані обставини не врахували, і за відсутності зафіксованої належним чином відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 266 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише про те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак такої відмови відеозапис не містить. Також протокол не містить відомостей про відмову останнього пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Як вбачається з відеозапису , ОСОБА_1 взагалі не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та, відповідно , відсутня і його відмова від проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я.
У матеріалах справи наявне направлення водія ОСОБА_1 до КНП «ЦТЗ «Соціотерапія» для проходження огляду на стан алкогольна сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Однак у вказаному направленні відсутні відомості про те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як і відсутні результат огляду.
Зазначені вище обставини, на переконання апеляційного суду, у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи безспірних і достатніх доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, зокрема, факту відмови його, як особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і у закладі охорони здоров'я.
Все викладене є порушенням встановленої законом процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, що має наслідком її недійсність, а складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 статті 130 КпАП України у даному випадку мало місце без дотримання обов'язкових умов, які законом передбачені як підстави для вчинення такої процесуальної дії.
Отже, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія працівниками поліції не дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та п.7 Розділу І Інструкції.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи.
Європейський суд з прав людини, серед іншого, (справа «Малофєєва проти Росії» рішення від 30.05.2013 року заява № 36673/04; «Карелін проти Росії» рішення від 20.09.2016 року), зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Діючим законодавством передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах адміністративного обвинувачення, яке міститься в протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Разом з тим, неконкретність обвинувачення не тільки не дозволяє особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином організувати ефективний захист своїх інтересів, а й позбавляє суд належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Апеляційний суд, звертає увагу на те, що обов'язок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011 р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995 року, у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Отже, в порушення вимог ст. 280 КУпАП, суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та дійшов передчасного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, а у діях останнього відсутній склад вказаного правопорушення.
У цій справі не доведено поза всяким розумним сумнівом те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 266, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 22 серпня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук