Справа № 127/12010/25
Провадження № 22-ц/801/1971/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.
Доповідач:Голота Л. О.
01 жовтня 2025 рокуСправа № 127/12010/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),
суддів Копаничук С. Г., Міхасішин І.В.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Ю.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 127/12010/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7.07.2025, ухвалене у складі судді Дернової В.В. в приміщенні суду в м. Вінниця, -
17.04.2025 ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом (вх № 34334) до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, в якому, посилаючись на положення частини першої статті 192 СК України, просив зменшити розмір стягнутих аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 1.09.2021 по справі № 127/21388/21, судового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 з 1/6 частини заробітку (доходу) щомісяця на 1/10 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.07.2022 між позивачем та ОСОБА_5 був укладений шлюб, у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, у його родині є також син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (від попереднього шлюбу його дружини), який перебуває на утриманні позивача; ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача народився також син ОСОБА_8 .. Зазначає, що його дружина не працює, після народження сина перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Позивач на даний час не працює, доходів немає. Сплата позивачем аліментів у розмірах, встановлених судом по справі № 127/15755/23, у зв'язку зі зміною сімейного стану, виникнення нових обов'язків по утриманню дітей, порушує його права на достатній життєвий рівень.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 7.07.2025 позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів та ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття. У іншій частині позовних вимог - відмовлено. Виконавчий лист у справі № 127/15755/23 відкликано після набрання даним судовим рішенням законної сили.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу (вх № 8754 від 4.08.2025), в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції задовольняючи частково позов не врахував, що відповідно до постанови Верховного Суду від 16.09.2020 по справі № 565/2071/19 саме народження дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, до того ж позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення свого майнового стану у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу; позивачем не доведено погіршення майнового стану, а розмір стягнутих аліментів відповідає вимогам закону. До апеляційної скарги додано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.05.2025.
У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив. Після завершення розгляду справи на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який до уваги судом не приймається.
1.10.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшла заява (вх № 11038) ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , в якій він просить проводити судові засідання у відсутності відповідача та її представника.
Щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина друга статті 372 ЦПК України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
У справі встановлено наступні обставини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а. с. 32/.
Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРСР та яка є загальнодоступна, судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 1.09.2021 по справі № 127/21388/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.08.2021 і до досягнення повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народився син ОСОБА_6 /а. с. 10, 12/.
26.07.2022 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.02.2025 /а. с. 5/.
Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДРСР та яка є загальнодоступна, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 у цивільній справі № 127/15755/23 зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі судового наказу Вінницького міського суду Вінницької області від 1.09.2021 по справі № 127/21388/21 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, на 1/6 частину заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_10 народився син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 18.02.2025 /а. с. /.
Згідно довідки № 242070 від 13.12.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_11 мають статус батьків багатодітної сім'ї /а. с. 7/.
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.06.2025 за № 0228-25-22268 інформація про ОСОБА_1 а за період з січня 2024 року до квітня 2025 року щодо джерел/сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня /а. с. 13, 43/.
Відповідно до акту про пожежу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 24.01.2025 установлено факт пожежі, що виникла 24.01.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , користувачем будинку є ОСОБА_1 , пожежею знищено 2 ліжка, 2 столи, 3 вікна (пластикові), 2 дверей, шиферне перекриття на орієнтовній площі 30 м. кв., речі домашнього вжитку /а. с. 44/.
Відповідно до довідки квартального комітету «Сабарів» від 3.04.2025 № 145, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , має такий склад сім'ї: дружина - ОСОБА_11 , син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син дружини) /а. с. 6/.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що існують підстави для зміни розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог про зменшення розміру аліментів зроблено за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 192 СК України).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків, отримувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У даній справі позивач фактичними підставами позовних вимог про зменшення розміру аліментів зазначає :
(1) зміни у сімейному стані, оскільки у нього народилася ще одна дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відтак на його утриманні на час звернення до суду з позов перебувають :
син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (від попереднього шлюбу його дружини);
син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
дружина ОСОБА_11 , оскільки знаходиться у відпустці у зв'язку із народженням дитини; не працює;
(2) погіршення матеріального становища (позивач на даний час не працює, доходів немає, виникнення нових обов'язків по утриманню дітей та дружини).
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_1 відбулися зміни (1) у сімейному стані, оскільки у нього народилася ще одна дитина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на його утримані, а також на його утриманні перебуває дружина ОСОБА_11 , оскільки знаходиться у відпустці у зв'язку із народженням дитини; (2) погіршення матеріального становища (у зв'язку із пожежою у будинку, в якому проживає позивач із сім'єю, відновлення якого та придбання знищених пожежою речей домашнього вжитку, потребує значних матеріальних витрат). З огляду на викладене, суд вбачав підстави для зміни розміру аліментів та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів у розмірі 1/8 частини від його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19 зазначається, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження іншої дитини, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Адже позивач повинен належними та допустимими доказами підтвердити погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 715/2073/20.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дитини (постанова ВС від 25.09.2019 у справі № 755/14148/18, від 9.09.2021 у справі № 554/3355/20).
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд зазначає про те, що позивачем не надано суду доказів, що його матеріальний стан після ухвалення рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 у цивільній справі № 127/15755/23 змінився (погіршився) та він не має можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі; відсутність у нього рухомого майна на праві власності; що стан його здоров'я не дозволяє виконувати різного роду роботи пов'язані з фізичними навантаженнями, у зв'язку з чим він немає можливості влаштуватись на нову роботу.
Позивач в позовні заяві зазначає, що він продовжує сплачувати аліментів визначені рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 у цивільній справі № 127/15755/23 /а. с. 2/. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що до нового року його матеріальне становище покращиться.
Колегія суддів зазначає, що дочка сторін має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, а позивач повинен вживати заходів для сплати аліментів на користь дочки.
Доводи позивача про те, що на його утриманні знаходиться син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син від попереднього шлюбу його дружини), 26.07.2022 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9 , колегія суддів не вважає такими, що дають правові підстави для зменшення розмір аліментів, оскільки ці обставини мали місце до ухвалення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.08.2023 у цивільній справі № 127/15755/23 та були враховані судом.
Також позивачем не надано суду доказів виникнення у нього обов'язку з утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (син від попереднього шлюбу його дружини ОСОБА_9 ), враховуючи наявність у нього біологічного батька.
Колегією суддів враховано, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв'язку з чим, певним чином, з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають докладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку матір ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 155 СК України здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини.
Суд першої інстанції помилково врахував те, що у зв'язку із пожежою у будинку за адресою АДРЕСА_1 , в якому проживає позивач із сім'єю, відновлення якого та придбання знищених пожежою речей домашнього вжитку, потребує значних матеріальних витрат, свідчить про погіршення матеріального становища позивача, оскільки зазначена обставина ( пожежа) не була фактичною підставою позовних вимог про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що суду не надано доказів, які саме витрати слід здійснити позивачу на ремонт будинку та його відновлення, враховуючи, що позивачу належить 21/100 частки житлового будинку, з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 /а. с. 62/, тому висновок суду про необхідність здійснення позивачем значних матеріальних витрат ґрунтується на припущеннях, що заборонено частиною шостою статті 81 ЦПК України.
Інтереси відповідача у Вінницькому апеляційному суді представляє адвокат Юрцев В.С. на підставі ордера серії 1237142, відповідно до якого відповідач на підставі договору про надання правової допомоги № 01-23/05/25 від 23.05.2025 у уповноважує ОСОБА_3 бути її представником у Вінницькому апеляційному суді.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 1-4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Ураховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з позивача слід стягнути на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 грн 80 коп.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 7.07.2025 у даній справі скасувати та ухвалити нове.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: С. Г. Копаничук
І. В. Міхасішин
Повний текст постанови складено 2.10.2025