30 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 914/2949/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Міщенко І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Прокопенко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області
на рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 (суддя Король М. Р.)
і постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 (головуючий суддя Скрипчук О. М., судді Орищин Г. В., Матущак О. І.)
у справі № 914/2949/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист»
до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області
про припинення обтяження у вигляді податкової застави,
(у судовому засіданні взяв участь представник відповідача - Уніят І. І.)
1. У цій справі позивач, який придбав нерухоме майно на торгах, стверджує, що не може належним чином реалізувати свої правомочності власника із користування та розпорядження відповідним майном, оскільки воно перебуває у податковій заставі.
2. Натомість податковий орган (відповідач) зазначає, що законодавчі підстави для припинення податкової застави у даному випадку відсутні, оскільки за попереднім власником майна продовжує обліковуватись податковий борг.
3. Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що право позивача, як нового власника майна, у цьому разі може бути захищено шляхом припинення податкової застави, тобто у передбачений статтею 391 Цивільного кодексу України спосіб.
4. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо можливості/неможливості припинення у судовому порядку податкової застави нерухомого майна, якщо його новий власник не є боржником за податковим боргом і така застава жодним чином не пов'язана з ним.
5. З огляду на усталену судову практику у цій категорії спорів, Верховний Суд за результатом розгляду касаційної скарги відповідача ствердно відповів на зазначене питання, про що детально викладено далі в цій постанові.
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
6. Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про припинення обтяження у вигляді податкової застави.
7. Заявлений позов обґрунтовано тим, що позивач, який придбав нерухоме майно на проведених у межах виконавчого провадження електронних торгах, не може належним чином реалізувати свої правомочності власника через наявність податкової застави, відтак просить у судовому порядку на підставі статті 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2949/24, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» задоволено. Припинено обтяження у вигляді податкової застави щодо нерухомого майна ? будівлі блоку ремонтних служб, загальною площею 1504,5 кв.м., розташованої за адресою: с. Бориси, вул. Хімічна, № 119 Яворівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1663528146258, номер запису про обтяження: 30183210.
9. Ухвалюючи зазначені судові рішення, місцевий та апеляційний господарські суди виходили з того, що відповідне нерухоме майно знаходиться в податковій заставі через наявність податкового боргу у Державного підприємства «Екотрансенерго» (його попереднього власника). Натомість до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» податкова застава не застосовувалась, а процедура електронних торгів, на яких відповідне майно було ним придбане, як і його дії щодо набуттям права власності на це майно, ніким не оспорювались.
10. Тож, ураховуючи, що податкова застава не пов'язана з особою позивача, проте перешкоджає йому (титульному власнику) в розпорядженні зазначеним майном, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову та припинення відповідного обтяження.
Касаційна скарга
11. Не погодившись із судовими рішеннями, ухваленими судами попередніх інстанцій, Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій скаржник визначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), тобто відсутність висновку Верховного суду про застосування норми права.
13. Зокрема, у касаційній скарзі відповідач цитує норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та зазначає, що наразі відсутні підстави для звільнення майна Державного підприємства «Екотрансенерго» з податкової застави, оскільки у підприємства обліковується податковий борг.
Позиція інших учасників справи
14. Правом подати відзив на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» не скористалось, відзив на касаційну скаргу відповідача не подало.
Рух касаційної скарги
15. Розпорядженням заступника керівника Апарату ? керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 26.09.2025 № 32.2-01/2370 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 914/2949/24, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Могила С. К.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 вказану судову справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. ? головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Міщенко І.С.
Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
17. Як з'ясували суди попередніх інстанцій, нерухоме майно ? будівля блоку ремонтних служб, загальною площею 1504,5 кв.м., розташована за адресою: с. Бориси, вул. Хімічна, №119 Яворівського району Львівської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1663528146258, належало на праві власності Державному підприємству «Екотрансенерго».
18. У зв'язку із наявністю податкової заборгованості у зазначеного підприємства, це майно перебувало в податковій заставі на підставі акта опису майна від 06.02.2019 № 14/33, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Львівській області, номер запису про обтяження: 30183210, боржник: Державне підприємство «Екотрансенерго».
19. Також у провадженні Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало зведене виконавче провадження ЗВП № 50259885 про стягнення заборгованості з Державного підприємства «Екотрансенерго».
20. 11 липня 2019 року на замовлення Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Державним підприємством «СЕТАМ» проведено електронні торги щодо реалізації майна Державного підприємства «Екотрансенерго», реєстраційний номера лоту: 358404, найменування майна: нежитлова будівля блоку ремонтних служб «А-1», загальною площею 1504,5 кв.м., розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Бориси, вул. Хімічна, № 119, стартова ціна 510 026,00 грн.
21. За результатами цих торгів (протокол від 11.07.2019 № 418373) Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» визнано переможцем.
22. Актом про проведення електронних торгів від 26.07.2019, затвердженим начальником Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, підтверджено реалізацію відповідного нерухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Плів Захист», а також те, що кошти у розмірі 510 026,00 грн повністю перераховано покупцем.
23. У відповідності до статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі зазначеного акта приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Бунтусовою О. В. посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» на придбане на торгах нерухоме майно та видано Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) від 12.08.2024 № 2104.
24. Запис про набуте покупцем право власності 12.08.2024 приватним нотаріусом внесено до Державного реєстру речових прав.
25. Водночас під час зазначеної реєстрації представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» стало відомо, що на нерухоме майно ? будівлю блоку ремонтних служб «А-1», загальною площею 1 504,5 кв.м., розташовану за адресою: с. Бориси, вул. Хімічна, № 119 Яворівського району Львівської області, зареєстровано обтяження у вигляді податкової застави, номер запису про обтяження: 30183210, дата, час державної реєстрації обтяження: 06.02.2019 15:51:58, підстава для державної реєстрації обтяження: акт опису майна, серія та номер: № 14/33, виданий 31.01.2019, видавник: Головне управління Держаної фіскальної служби України у Львівській області, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 45408466 від 07.02.2019, Хомяк Н. Р., Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.
26. 25 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист», як новий власник вказаного майна, звернулося з письмовою заявою до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про зняття наявного обтяження у вигляді податкової застави.
27. Однак, Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області у звільненні відповідного майна від податкової застави відмовило, у зв'язку із відсутністю законодавчих підстав для зняття цього обтяження (письмова відповідь від 31.10.2024 № 33289/6/13-01-13-02-10).
28. За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» звернулося до суду з позовом, що розглядався у цій справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
29. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
31. За змістом підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава ? спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
32. У пункті 89.2 статті 89 ПК України зазначено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
33. Вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника наведено у статті 93 ПК України.
34. Так, згідно з пунктом 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
? отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;
? визнання податкового боргу безнадійним;
? набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
? отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання;
? отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.
35. У пункті 93.2 статті 93 ПК України зазначено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.
36. Отже, податкова застава є способом забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом. Право податкової застави виникає згідно з ПК України та не потребує письмового оформлення. Підставою виникнення податкової застави є несплата у строки, встановлені ПК України, сум грошових зобов'язань. Податкова застава виникає з дня виникнення у платника податків податкового боргу з грошових зобов'язань. При виникненні права податкової застави майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У зв'язку з цим, закон передбачає оформлення майна, на яке поширюється право податкової застави, актом опису, яке здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу. При цьому у разі збільшення суми податкового боргу до початку складання акту опису майна у податкову заставу такий акт складається до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків.
37. Податкова застава виникає з дня виникнення податкового боргу і поширюється на майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків. У разі збільшення такого боргу податкова застава не припиняється, а продовжує діяти, тому акт опису майна складається на виконання рішення контролюючого органу про опис майна у податкову заставу, але до суми, відповідної збільшеній сумі податкового боргу платника податків. Тому, ініційовані контролюючим органом після виникнення права податкової застави процедури, направлені на погашення платником податків податкового боргу, мають бути завершені і відсутні підстави для початку нових аналогічних процедур.
38. Такі висновки викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 803/3853/15.
39. Як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі, до позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Плів Захист») податкова застава не застосовувалася, відтак він не є боржником, за яким обліковується податковий борг, у розумінні наведених норм ПК України.
40. При цьому позивач є добросовісним набувачем відповідного нерухомого майна, яке набуто ним за результатами проведених в межах виконавчого провадження електронних торгів. Процедура та результати їх проведення ніким не оспорені, а отже є дійсними.
41. У такому контексті суди попередніх інстанцій зауважили, що відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Акт про проведений електронний аукціон є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.
42. Тож, ураховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження, і такі обставини мають триваючий характер та перешкоджають позивачу на свій розсуд розпоряджатися власним майном, суди попередніх інстанцій на підставі статті 391 ЦК України задовольнили заявлений ним позов та припинили відповідне обтяження.
43. Перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд погоджується з наведеними висновками з огляду на таке.
44. Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
45. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша, друга статті 319 ЦК України).
46. Згідно з частиною першої статті 321 названого Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
47. У частині другій статті 328 ЦК України унормовано, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
48. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України).
49. У розумінні цієї норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
50. Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, в якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем може бути лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
51. У цій справі Головне управління Державної податкової служби України у Львівській області жодним чином не спростовує правомірності набуття Товариством з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» права власності на відповідне нерухоме майно, що перебуває під податковою заставою.
52. У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі відповідач зазначає, що на даний момент відсутні підстави для звільнення майна Державного підприємства «Екотрансенерго» з податкової застави, оскільки у підприємства обліковується податковий борг.
53. Тобто, сам скаржник підтверджує, що боржником за податковим боргом є інша особа (попередній власник майна), а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» ? позивач у цій справі.
54. Суди попередніх інстанцій щодо цього виснували, що відповідне нерухоме майно знаходиться у податковій заставі через наявність податкового боргу у Державного підприємства «Екотрансенерго», якому воно належало до торгів. Водночас Товариством з обмеженою відповідальністю «Плів Захист», яке стало власником нерухомого майна за результатами його реалізації на електронних торгах в межах виконавчого провадження, не є боржником, і відповідно приписи статті 93 ПК України не можна застосовувати у контексті спірних правовідносин.
55. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, позивач, який придбав майно на проведених у межах виконавчого провадження електронних торгах, що не були оспорені, не може належним чином реалізувати права власника через наявність податкової застави.
56. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ) у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» (Pine Valley Developments and Others v. Ireland, серія А, № 222, від 29.11.1991), статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
57. Крім того, у рішенні у справі «Рисовський проти України» (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04, від 20.10.2011) ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
58. Тож, придбавши нерухоме майно на торгах, Товариством з обмеженою відповідальністю «Плів Захист» розраховувало, що матиме можливість вільно розпоряджатися ним, а держава в особі відповідних органів не перешкоджатиме цьому та належним чином виконуватиме власні зобов'язання.
59. Однак, не пов'язана з особою позивача податкова застава порушує його права, як власника майна, на розпорядження ним, а тому наявні підстави для її припинення, про що правильно виснували суди попередніх інстанцій.
60. Наведене повністю узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 916/2016/21 та від 27.06.2023 у справі № 907/568/22.
61. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
62. Зміст наведеної норми свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
63. При касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити: 1) зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, 2) конкретизацію змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, 3) обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
64. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
65. Також у такому випадку з'ясуванню підлягає як відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, так і наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
66. У поданій касаційній скарзі відповідач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права та цитує низку норм ПК України, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
67. При цьому скаржник не уточнює та не конкретизує, щодо застосування якої саме норми і у яких подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду та не зазначає, яке значення для вирішення спору у цій справі матиме такий висновок (особливо з урахуванням існуючої судової практики (див. пункт 60 цієї постанови) щодо цього питання і вирішення цієї справи судами попередніх інстанцій з її урахуванням).
68. До того ж скаржник належним чином не обґрунтовує неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними процесуальних норм при ухваленні оскаржуваних судових рішень.
69. З огляду на це, визначена відповідачем у поданій касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 і постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, ухвалених у цій справі, відсутні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
70. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
71. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення ? без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
72. Ураховуючи, що наведена відповідачем у касаційній скарзі підстава касаційного оскарження, не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення ? без змін.
Розподіл судових витрат
73. Оскільки Суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає судові рішення, що оскаржувались, без змін, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області залишити без задоволення.
2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 та рішення Господарського суду Львівської області від 19.03.2025 у справі № 914/2949/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Случ
Судді Н. О. Волковицька
І. С. Міщенко