вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2862/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Татарчука В.О. за участю секретаря судового засідання Анділахай В.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом Акціонерного товариства "Антонов" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про стягнення штрафних санкцій
Представники:
від позивача: Гриненко А.В.;
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство "Антонов" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 433764,54грн, з яких: 161711,39грн пені за невчасно поставлений товар, 21862,81грн пені за прострочення заміни товару неналежної якості, 108026,94грн штрафу за прострочення поставки товару, 142163,40грн штрафу за поставку неякісного товару. Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №10.6135.2024 від 23.05.2024 в частині поставки товару неналежної якості та несвоєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.06.2025.
11.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
20.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також, 20.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2025 задоволено заяву відповідача про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
25.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
26.06.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 05.08.2025.
29.07.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення до клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
04.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 28.08.2025.
07.08.2025 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2025 задоволено заяву відповідача про участь представника відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою комплексних засобів та підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судове засідання 28.08.2025 відповідач не забезпечив явку свого представника, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2025 відкладено розгляд справи по суті на 23.09.2025.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що ним були створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У судовому засіданні 23.09.2025 проголошене скорочене рішення суду.
Під час розгляду справи судом досліджені докази, наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд,-
23.05.2024 між Акціонерним товариством "Антонов" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки №10.6135.2024 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцеві комплектуючі вироби (код за ДК 021:2015 347400006 - обладнання для повітряних і космічних літальних апаратів, тренажери, симулятори та супутні деталі), (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за них обумовлену договором грошову суму.
Згідно з пунктом 1.3 договору якість товару, що поставляється за цим договором, має відповідати діючим нормам, стандартам/специфікації та має підтверджуватись сертифікатом (паспортом)/висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи якості постачальника або виробника, або у передбачених законодавством випадках сертифікатами відповідності, оригінали або засвідчені печаткою постачальника копії яких направляються на вимогу покупця при поставці товару.
Ціна на товар, поставки якого здійснюються згідно з умовами нього договору, встановлюється в національній валюті України і визначається у додатку (специфікації) до цього Договору (пункт 2.1 договору).
У відповідності до пункту 2.4 договору загальна сума договору згідно зі специфікацією (додаток) складає: 2296254,00грн (два мільйони двісті дев'яносто шість тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 00 коп.), в тому числі ПДВ - 382709,00грн (триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'ять гривень 00 коп.) (у редакції додаткової угоди №1 до договору від 02.10.2024).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється згідно специфікації (додатку №1).
Товари поставляються на умовах DDP згідно Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" в редакції 2020 року, склад покупця: м. Київ, вул. Мрії, 1 (пункт 3.2 договору).
Приписами пункту 3.3 договору встановлено, що відповідно до умов цього договору датою поставки товару є дата передачі товару постачальником покупцеві в зазначеному в ньому договорі місці, що підтверджується відповідною відміткою уповноваженої особи покупця в первинних документах (видатковій накладній, та ін.).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки за товар здійснюються шляхом перерахунку покупцем 80% від вартості товару після проходження вхідного контролю, але не пізніше 20 (двадцята) робочих днів з дати отримання товару. Остаточний розрахунок у розмірі 20% від вартості товару здійснюється протягом 10 (десяти) робочих днів з дати реєстрації податкових накладних.
Приписами пункту 5.2 договору встановлено, що у випадку поставки товару, який не відповідає по якості асортименту, покупець складає відомість дефектів, в якій фіксуються відповідні порушення, кількість товару, який за якісними показниками не відповідає встановленим вимогам, копія відомості дефектів направляється постачальнику. Постачальник зобов'язується відомість дефектів розглянути та надати результати в термін до з (трьох) днів з моменту отримання. У разі ненадання відповіді постачальником покупцю відомість дефектів вважається обов'язковою до виконання. За результатами розгляду відомості дефектів постачальник зобов'язується замінити неякісний товар або допоставити недопоставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати отримання відомості. У разі неможливості поставити недопоставлений товар або замінити неякісний товар постачальник протягом з (трьох) робочих днів з дати направлення письмової вимоги покупцем повертає грошові кошти за неякісний товар або за недопоставлений товар.
За порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості товару стягується штраф у розмірі 10% вартості неякісного товару (пункт 5.6 договору).
Пункт 7.4 договору визначає, що за непостачання, несвоєчасне постачання товару або за прострочення заміни товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого, неякісного товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару.
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) (пункт 10.1 договору).
Приписами пункту 10.2 договору встановлено, що строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 10.1 цього договору та закінчується 31.12.2025 року (у редакції додаткової угоди №2 до договору від 12.02.2025).
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір поставки №10.6135.2024 від 23.05.2024 був чинним на час виникнення спірних правовідносин.
23.05.2024 між сторонами підписано специфікацію №1 (додаток №1) (а.с. 42-зворотній аркуш 42 том 1), відповідно до умов якої сторони визначили найменування товару, кількість товару його ціну та вартість.
Сума специфікації складає 787218,00грн (сімсот вісімдесят сім тисяч двісті вісімнадцять грн 00 коп), в тому числі ПДВ - 131203,00грн (сто тридцять одна тисяча двісті три грн 00 коп.) (пункт 2 специфікації №1).
Пунктом 4 специфікації №1 визначено умови поставки товару, а саме: позиції 1-22 товару - 40 календарних днів з моменту підписання договору та позиції 23-24 товару - 90 календарних днів з моменту підписання договору.
02.10.2024 між сторонами підписано специфікацію №2 (додаток №1) (а.с. 44 том 1), відповідно до умов якої сторони визначили найменування товару, кількість товару його ціну та вартість.
Вартість товару за даною специфікацією складає: 1509036,00грн (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч тридцять шість гривень, 00 коп) у тому числі ПДВ - 251506,00грн (двісті п'ятдесят одна тисяча п'ятсот шість гривень, 00 коп.) (пункт 2 специфікації №2).
На виконання умов договору та специфікацій відповідач поставив, а позивач прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними:
- видаткова накладна №2750 від 02.08.2024 на суму 419436,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №2799 від 09.08.2024 на суму 165912,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №2985 від 04.09.2024 на суму 90900,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3052 від 13.09.2024 на суму 48936,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3386 від 01.11.2024 на суму 469800,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3387 від 01.11.2024 на суму 20034,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3477 від 15.11.2024 на суму 991296,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3588 від 29.11.2024 на суму 47940,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3847 від 24.01.2025 на суму 1127520,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3848 від 24.01.2025 на суму 12234,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №4101 від 12.03.2025 на суму 281880,00грн з ПДВ (а.с. 16-26 том 1).
Відповідач виставив позивачу рахунки за поставлений товар:
- рахунок-фактура №0001872 від 06.06.2024 на суму 787218,00грн з ПДВ;
- рахунок-фактура №0002498 від 18.10.2024 на суму 1509036,00грн з ПДВ (а.с. 70, 71 том 1).
Позивач здійснив оплату товару, що підтверджується платіжними інструкціями:
- №1663 від 13.02.2025 на суму 9787,20грн з ПДВ;
- №1670 від 13.02.2025 на суму 682188,00грн з ПДВ;
- №3529 від 26.03.2025 на суму 169128,00грн з ПДВ;
- №3547 від 27.03.2025 на суму 2446,80грн з ПДВ;
- №3998 від 03.04.2025 на суму 225504,00грн з ПДВ;
- №4306 від 03.09.2025 на суму 468278,40грн з ПДВ;
- №4307 від 03.09.2025 на суму 117069,60грн з ПДВ;
- №5145 від 27.09.2025 на суму 111868,80грн з ПДВ;
- №5606 від 09.10.2025 на суму 18180,00грн з ПДВ;
- №6050 від 22.10.2025 на суму 9787,20грн з ПДВ;
- №7241 від 21.11.2024 на суму 375840,00грн з ПДВ;
- №7610 від 03.12.2024 на суму 7800,00грн з ПДВ (а.с. 58-69 том 1).
Під час перевірки поставленого товару, було встановлено факт поставки товару неналежної якості, що підтверджується свідоцтвом №1/08-БОР від 08.11.2024 та відомостями дефектів №22 від 19.11.2024, №25а від 05.12.2024, №3 від 31.01.2025 (а.с. 72, 28-32 том 1).
На підставі зазначеного, позивач повернув відповідачу поставлений товар, що підтверджується видатковими накладними:
- видаткова накладна (зворотня) №169-2-576 від 06.02.2025 на суму 281880,00грн;
- видаткова накладна (зворотня) №169-2-3564 від 12.11.2024 на суму 12234,00грн;
- видаткова накладна (зворотня) №169-2-3994 від 13.12.2024 на суму 140940,00грн;
- видаткова накладна (зворотня) №169-2-3995 від 13.12.2024 на суму 986580,00грн (а.с. 47-50 том 1).
Позивач зазначає, що відповідач поставив товар неналежної якості та прострочив строк його поставки, у зв'язку із чим просить стягнути штрафні санкції, що і стало причиною звернення до суду.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено вимогу №126/7204-25 від 08.05.2025 про сплату штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору, однак, на момент звернення до суду з позовною заявою, вимоги не задоволені (а.с. 51-53 том 1).
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача пені за невчасно поставлений товар, пені за прострочення заміни товару неналежної якості, штрафу за прострочення поставки товару та штрафу за поставку неякісного товару.
Предметом доказування у справі є обставини укладення договору поставки, строк його дії, умови поставки, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність підстав для стягнення штрафних санкцій.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.
Відповідно до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом частини першої статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами зобов'язання відповідача щодо поставки товару виконані 02.08.2024, 09.08.2024, 04.09.2024, 13.09.2024, 01.11.2024, 15.11.2024, 29.11.2024, 24.01.2025 і 12.03.2025, що підтверджується видатковими накладними:
- видаткова накладна №2750 від 02.08.2024 на суму 419436,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №2799 від 09.08.2024 на суму 165912,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №2985 від 04.09.2024 на суму 90900,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3052 від 13.09.2024 на суму 48936,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3386 від 01.11.2024 на суму 469800,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3387 від 01.11.2024 на суму 20034,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3477 від 15.11.2024 на суму 991296,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3588 від 29.11.2024 на суму 47940,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3847 від 24.01.2025 на суму 1127520,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №3848 від 24.01.2025 на суму 12234,00грн з ПДВ;
- видаткова накладна №4101 від 12.03.2025 на суму 281880,00грн з ПДВ (а.с. 16-26 том 1).
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та умов договору відповідач повинен був поставити товар у строки, встановлені договором.
Враховуючи визначений контрагентами у пункті 4 специфікації №1 строк поставки товару, суд зазначає, що строк поставки товару є таким, що настав:
- 02.07.2024 за видатковою накладною №2750 від 02.08.2024 на суму 419436,00грн з ПДВ, прострочення з 03.07.2024;
- 02.07.2024 за видатковою накладною №2799 від 09.08.2024 на суму 165912,00грн з ПДВ, прострочення з 03.07.2024;
- 02.07.2024 за видатковою накладною №2985 від 04.09.2024 на суму 90900,00грн з ПДВ, прострочення з 03.07.2024;
- 02.07.2024 за видатковою накладною №3052 від 13.09.2024 на суму 48936,00грн з ПДВ, прострочення з 03.07.2024;
- 22.10.2024 за видатковою накладною №3386 від 01.11.2024 на суму 469800,00грн з ПДВ, прострочення з 23.10.2024;
- 21.08.2024 за видатковою накладною №3387 від 01.11.2024 на суму 20034,00грн з ПДВ, прострочення з 22.08.2024;
- 22.10.2024 за видатковою накладною №3477 від 15.11.2024 на суму 991296,00грн з ПДВ, прострочення з 23.10.2024;
- 22.10.2024 за видатковою накладною №3588 від 29.11.2024 на суму 47940,00грн з ПДВ, прострочення з 23.10.2024;
- 22.10.2024 за видатковою накладною №3847 від 24.01.2025 на суму 1127520,00грн з ПДВ, прострочення з 23.10.2024;
- 02.07.2024 за видатковою накладною №3848 від 24.01.2025 на суму 12234,00грн з ПДВ, прострочення з 03.07.2024;
- 22.10.2024 за видатковою накладною №4101 від 12.03.2025 на суму 281880,00грн з ПДВ, прострочення з 23.10.2024.
За змістом частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом пункту 7.4 договору за непостачання, несвоєчасне постачання товару або за прострочення заміни товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого, неякісного товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної вартості товару.
За порушення постачальником умов зобов'язання щодо якості товару стягується штраф у розмірі 10% вартості неякісного товару (пункт 5.6 договору)
Позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню за невчасно поставлений товар у розмірі 161711,39грн, яка нарахована за загальний період прострочення поставки товару з 23.10.2024 по 07.05.2025, пеню за прострочення заміни товару неналежної якості у розмірі 21862,81грн за загальний період з 26.11.2024 по 11.03.2025, штраф за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів у сумі 108026,94грн та штраф за поставку товару неналежної якості у сумі 142163,40грн.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені та штрафів судом порушень не встановлено.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, суд зазначає наступне.
В обґрунтування заяви про зменшення відповідач зазначає, що планові та аварійні відключення світла внаслідок ракетних атак рф в кінці червня 2024 року не дали змоги провести йому попередні випробування товару на предмет якісності. Крім того, господарська діяльність товариства була збитковою, що підтверджується фінансовою звітністю суб'єкта малого підприємництва за 1 квартал 2025 року, згідно з якої, збитки склали 27400,00грн. Разом з тим, мали місце поставки неякісного товару лише за 2 (двома) позиціями з 28 і ці 2 (дві) позиції є вкрай дефіцитними на ринку, що зумовило для відповідача необхідність отримання додаткового часу на їх заміну і стало причиною затримки заміни товару, з вартості якого вираховувалася неустойка.
Дослідивши заявлене відповідачем клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
В момент підписання договору відповідач погодився з тим, що за неналежне виконання умов договору на нього буде покладено відповідальність відповідно до умов договору.
Частина перша статті 625 Цивільного кодексу України вказує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання за будь-яких обставин.
Виконання умов договору не ставиться в залежність від виконання будь-яких зобов'язань з боку контрагентів боржника, наявності коштів на рахунках та інше.
Частина третя статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, який оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав, за яких можливе таке зменшення.
В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також, слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач фактично обґрунтовує свою заяву стосовно наявності підстав для зменшення неустойки скрутним матеріальним становищем та воєнним станом в Україні.
В обґрунтування клопотання відповідачем надано фінансову звітність малого підприємства за І квартал 2025 року.
Однак, відсутність коштів не може бути підставою для звільнення від виконання зобов'язань.
Складне матеріальне становище відповідача не є винятковим випадком та підставою для уникнення відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Між тим, суд звертає увагу на те, що:
- відповідач не навів суду жодного аргументу та не надав жодного пояснення з приводу причин неналежного виконання умов спірного договору;
- сторони знаходяться в рівних економічних умовах та штрафні санкції є співрозмірними порівняно з допущеним відповідачем порушенням та його наслідками;
- відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов'язань за договором;
- інфляційні процеси в Україні - зростання загального рівня цін і зниження купівельної спроможності гривні за період прострочення.
Зазначене питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій на 99% у даній справі.
Згідно з частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 161711,39грн пені за невчасно поставлений товар, 21862,81грн пені за прострочення заміни товару неналежної якості, 108026,94грн штрафу за прострочення поставки товару, 142163,40грн штрафу за поставку неякісного товару.
Судом були досліджені всі докази в матеріалах справи та надана їм правова оцінка.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача і стягненню на користь позивача підлягають 5205,17грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись статтями. 2, 73, 74, 76, 77- 79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Антонов" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" про стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 433764,54грн, з яких: 161711,39грн пені за невчасно поставлений товар, 21862,81грн пені за прострочення заміни товару неналежної якості, 108026,94грн штрафу за прострочення поставки товару, 142163,40грн штрафу за поставку неякісного товару - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" (49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лешко-Попеля, будинок 13, літ. А-2, нежитлове приміщення 2-18; ідентифікаційний код 41071921) на користь Акціонерного товариства "Антонов" (03062, м. Київ, вул. Мрії, буд. 1; ідентифікаційний код 14307529) 161711,39грн - пені за невчасно поставлений товар, 21862,81грн - пені за прострочення заміни товару неналежної якості, 108026,94грн - штрафу за прострочення поставки товару, 142163,40грн - штрафу за поставку неякісного товару та 5205,17грн - витрат по сплаті судового збору.
Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд" про зменшення розміру штрафних санкцій.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено: 03.10.2025.
Суддя В.О. Татарчук