вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про розгляд заяви про відвід судді
25.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3999/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2", 49069, м.Дніпро, пр-т Поля Олександра, буд.97к, кодЄДРПОУ 45274123
до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", 49008, м.Дніпро, вул.Горобців Братів, буд.28, код ЄДРПОУ 31793056
про стягнення коштів за користування земельною ділянкою
Суддя Панна С.П.
Секретар судового засідання Цибульська К.С.
Представники сторін:
від позивача: Лавринович Оксана Володимирівна, ордер №1402511 від 01.07.2025р.
від відповідача: Осипенко Наталія Миколаївна, довіреність №03/010.02.08 від 01.01.2025р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Підприємство з експлуатації електричних мереж "ЦЕНТРАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", в якому просить суд зобов'язати останнього здійснити підключення до власних електричних мереж електроустановок споживачів - співвласників багатоквартирного будинку № 36 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Дніпрі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до відповідача надіслана заява-приєднання із необхідним переліком документів за адресами пр. Богдана Хмельницького, буд. 36, м. Дніпро, отже позивач фактично приєднав співвласників зазначеного будинку до публічного договору із відповідачем про розподіл електричної енергії. Натомість, відповідач мав приєднати до своїх мереж електроустановки споживачів - співвласників багатоквартирного будинку, однак до тепер цього не зробив, чим порушує права співвласників будинку на нормальні умови проживання в них.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 25.07.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19.08.2025р. о 9:30год.
25.09.2025р. до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про відвід судді. Вказаний відвід мотивований тим, що в підготовчому засіданні, що відбулося 23.09.2025р., представник відповідача подала до суду певні документи в якості доказів того, що відповідач не припиняв розподіл електричної енергії співвласникам багатоквартирного будинку № 36 по проспекту Богдана Хмельницького в місті Дніпрі. Представник позивача із поданими документами ознайомлена не була, просила час для перевірки стану розподілу електричної енергії в будинку та для ознайомлення із поданими відповідачем документами, в чому їй було відмовлено. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2" зазначив, що свою відмову суддя Панна обґрунтувала тим, що на стадії підготовчого провадження, тобто не заслухавши сторони, не дослідивши докази, їй і так все зрозуміло, що є явною ознакою неспроможності судді неупереджено та або об'єктивно розглянути справу. Представник позивача заявив відвід на підставі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заява про відвід судді Панни С.П. у справі №904/3999/25 надійшла у письмовому вигляді 25.09.2025р., тобто менше ніж за три робочі дні до наступного призначеного у справі судового засідання - 25.09.2025р. За таких обставин, заява про відвід судді не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція щодо вирішення питання про відвід судом, який розглядає справу, викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 910/14002/18, від 06.10.2020 у справі № 4/5007/33-Б/11, від 25.02.2021 у справі № 905/1132/20, від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18, від 11.01.2022 у справі № 910/599/21, від 31.05.2022 у справі №910/9947/19, від 29.06.2022 у справі № 913/266/20.
Розглянувши вищенаведену заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2" Лавринович Оксани Володимирівни про відвід судді Панни С.П., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною 1 ст. 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до п. 1, 2 ч.2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно з ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов'язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.
Відповідно до ст. 38, 42 ГПК України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб'єктивним, а й за об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).
У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.
Вирішальним для об'єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Так, у рішенні від 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява №17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
Таким чином, для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Як зауважував Європейський суд з прав людини, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа Ле Конт, Ван Левен і Де Мейер проти Бельгії, останній абзац п.58).
Однак, у своїй заяві про відвід судді Панни С.П. представник позивача не навів об'єктивних доказів, передбачених ч. 1 ст. 35 ГПК України, які б свідчили про наявність підстав (упередженість чи/та необ'єктивність) для відводу судді в даній справі.
У поданій заяві Заявник надає суб'єктивну оцінку процесуальним діям судді.
Доводи Заявника фактично зводяться до незгоди учасника процесу з процесуальними діями судді. Господарський процесуальний кодекс України передбачає чіткий спосіб захисту прав особи, яка не погоджується з процесуальними рішеннями судді. Так, заявник, у випадку незгоди з процесуальними рішеннями суду має право або оскаржити відповідні ухвали, що підлягають самостійному оскарженню, або заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включити до апеляційної скарги на рішення суду. Однак така незгода не є підставою для відводу судді.
Інших мотивів, які б вказували на наявність підстав для відводу судді не наведено, відповідних доказів не надано.
При цьому, ч. 4 ст. 35 ГПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, наведені представником позивача в заяві про відвід обставини не є підставою для відводу судді в розумінні ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Інших мотивів, які би свідчили про дії судді, які викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності головуючого судді, вказували би на порушення засад рівності учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, в усному клопотанні про відвід судді представником відповідача не наведено, відповідних доказів не надано.
Підготовка заявником скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя також не свідчить про наявність підстав для відводу судді, передбачених статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2" Лавринович Оксани Володимирівни про відвід судді Панни Світлани Павлівни від розгляду справи № 904/3999/25 є необґрунтованою, не містить обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТЛОВО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ "ПРОСПЕКТ КОМФОРТ 2" Лавринович Оксани Володимирівни про відвід судді Панни С.П. у справі № 904/3999/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 02.10.2025.
Суддя С.П. Панна