Провадження № 11-кп/803/3115/25 Справа № 189/1978/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
29 вересня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України,-
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2025 року продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 строком до 24 жовтня 2025 року з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 302 800 гривень.
Судом першої інстанції встановлено, що на теперішній час є обґрунтованими ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватися від суду і вчинити інші кримінальні правопорушення.
В той же час суд дійшов висновку, що вказані вище ризики хоча і продовжують існувати, однак зі спливом часу вірогідність їх реалізації зменшилась.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги по суті вказує, що а ні в матеріалах справи, а ні в клопотання прокурора не наведено реальних доказів його вини, а також існування визначених ризиків.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні.
Захисник ОСОБА_7 та прокурор будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, клопотань про особисту участь до суду не надходили. У зв'язку з цим, на підставі ч. 4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний суд здійснює розгляд без їх участі.
Заслухавши думку обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційної скарги, співставивши їх з вимогами кримінального процесуального закону, колегія суддів виходить з наступного.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто таким, що ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , в достатній мірі досліджені обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та зроблений обгрунтований висновок про існування обставин, які виправдовують подальше перебування обвинуваченого під вартою.
При продовженні строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою також враховані об'єктивні причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд з ухваленням вироку до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою, а також продовження існування ризиків переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Такий висновок є законним та обґрунтованим, оскільки враховуючи характер та тяжкість покарання, що кореспондується з характером суспільного інтересу, даних про обвинуваченого, іншими обставинами у їх сукупності, дає підстави вважати, що продовжують існувати вказані вище ризики.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, проти про основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, за які передбачено покарання у виді позбавленні волі строком до 8 років з конфіскацією майна.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 , усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, в разі визнання винуватим, може здійснити спроби переховування від суду, або ж вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому апеляційний суд враховує введення в Україні воєнного стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Таким чином, продовження існування зазначених вище ризиків у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваечного ОСОБА_6 під вартою, що відповідає, і є співрозмірним тяжкості і характеру діянь, які інкримінується останньому, та більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної його процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.
Визначення обвинуваченому ОСОБА_6 застави в сумі 302 800 гривень, з огляду на обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та наявних ризиків, в повній мірі відповідає нормам кримінального процесуального закону та завданням кримінального провадження і є достатнім та необхідним для запобігання визначених судом ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого ОСОБА_6 , не вбачається, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_6 під вартою, як на це посилається останній в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України, є виключно вагомими та попередження їх можливе лише за умови ізоляції обвинуваченого від суспільства.
Не є при цьому прийнятими доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що в матеріалах справи не наведено реальних доказів його вини, оскільки ці доводи фактично зводяться до вирішення питань доведеності чи недоведеності вини ОСОБА_6 в інкримінованих йому злочинах, які вирішуються судом першої інстанції при ухваленні вироку, і на даному етапі кримінального провадження ці питання не розглядаються.
З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції є законною, обгрунтованою та вмотивованою, підстав для її скасування немає, тому апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 26 серпня 2025 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч.ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України, строком до 24 жовтня 2025 року з альтернативою внесення застави, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4