Справа № 214/3294/25
2/214/3052/25
Іменем України
25 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, при заочному розгляді, цивільну справу №214/3294/25 за позовною заявою виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
Представники: від позивача - Старовойт В.В., Іванова О.В.,
Голова Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, ОСОБА_3 , діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовною заявою 17.04.2025, в якій просив суд: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути зі ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, на користь опікуна.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак перебуває на обліку в УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради як внутрішньо переміщена особа, має зареєстроване тимчасове місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 . Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР народила дитину (дівчинку) та покинула її в закладі охорони здоров'я. Крім того, всупереч ч.1 ст.144 СК України ОСОБА_2 не зареєструвала факт народження дитини, у зв'язку з чим виконавчим комітетом Саксаганської районної у місті ради 05.12.2024 прийнято рішення за №850 «Про реєстрацію народження покинутої дитини ОСОБА_4 (дівчинка), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 », на підставі якого факт народження дитини зареєстровано та присвоєно прізвище, ім'я, по батькові « ОСОБА_1 ». ОСОБА_2 є матір'ю-одиначкою, відомості про батька відсутні, у зв'язку з чим під час реєстрації народження дитини відомості про батьків зазначено згідно з ч.1 ст.135 СК України. Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради від 27.12.2024 №931 малолітній ОСОБА_1 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Наразі, малолітня ОСОБА_1 перебуває під опікою громадян України. За весь час від народження дитини ОСОБА_2 життям, здоров'ям та розвитком доньки не цікавилась, до служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради з приводу повернення їй дитини на виховання не зверталась. Оскільки дії та поведінка ОСОБА_2 є свідчення ухилення від виховання дитини та свідомого нехтування батьківськими правами, тому позивач, діючи в інтересах та на захист малолітньої дитини, вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 14.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розпочато підготовче провадження із проведенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 04.08.2025 закрито підготовче провадження у справі з призначенням справи до судового розгляду по суті.
Представник позивача - ОСОБА_5 правом на участь в судовому засіданні не скористалась, подавши заяву про проведення розгляду справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, будучи неодноразово повідомленою належним чином усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України. Заяв про відкладення судового засідання, відзив чи заяви про надання додаткового часу для подання відзиву, від відповідача на адресу суду не надходили.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, який стосується інтересів малолітньої дитини, в інтересах якої безпосередньо пред'явлено позов, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, не подання нею відзиву у встановлений законом строк та неодноразові неявки у судові засідання, суд постановив ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.
Дослідивши письмові докази у справі, надавши оцінку в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у комунальному некомерційному підприємстві « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Криворізької міської ради ОСОБА_2 народила дитину - дівчинку. На момент народження дитини ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі не перебувала, мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак перебувала на обліку в УПСЗН виконкому Саксаганської районної у місті ради як внутрішньо переміщена особа, тимчасове місце перебування за адресою: АДРЕСА_2 .
18.11.2024 ОСОБА_2 подала заяву про відмову забрати з пологового будинку народжену нею 16.11.2024 дитину (дівчинку) у зв'язку з тим, що вона не має власного мешкання, фінансів для забезпечення дитини та постійного місця роботи. За даним фактом 18.11.2024 працівниками КНП «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» КМР у присутності працівника органу внутрішніх справ - інспектора з ювенальної превенції Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, представника служби у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради та працівника КМЦСС складено акт №840 закладу охорони здоров'я та органу внутрішніх справ України про дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законний представник відмовились забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров'я. На момент складання акта стан здоров'я дитини визначено як середнього ступеню важкості.
Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №850 від 05.12.2024 порушено клопотанням перед органом державної реєстрації актів цивільного стану про реєстрацію народження покинутої дитини ОСОБА_4 (дівчинка), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , із присвоєнням дитині прізвища « ОСОБА_4 », імені « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 ». Матір'ю дитини записати - ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_8 .
13.12.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) проведено державну реєстрацію народження дівчинки, народженої ОСОБА_2 , із складанням актового запису №448 від 13.12.2024, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини від 13.12.2024 №00048461825.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.12.2024, дитину зареєстровано як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, Україна; мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_8 ; відомості про батька зазначені згідно з ч.1 ст.135 СК України. Таким чином, по відношенню до дитини ОСОБА_2 є одинокою матір'ю.
Рішенням виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №931 від 27.12.2024 малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
За весь час від народження ОСОБА_2 , перебування дитини в медичному закладі, ніхто долею та станом здоров'я дитини не цікавився, участь у вихованні та утриманні не приймав, матеріальної допомоги не надавав, наміру забрати дитину в сім'ю не проявляв.
У відповідності до ст.ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Відповідно до ч.4 ст.155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.
Так, обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку є необхідною передумовою для здійснення ними всіх інших особистих немайнових прав щодо дитини. Вказаному обов'язку батьків кореспондує право дитини на сім'ю, визначене ч.3 ст.4 СК України, яке, в даному випадку, полягає у її праві на проживання в сім'ї.
Положеннями діючого СК України не передбачено поняття «відмова від дитини», хоча з аналізу ч.3 ст.143 СК України слідує, що фактично батьки можуть залишити дитину у пологовому будинку в разі наявності у дитини істотних вад фізичного та (або) психічного розвитку, або інших обставин, які мають істотне значення. Тоді дитина береться під опіку держави. Однак, відмова від прав на дитину не означає звільнення від обов'язку брати участь у його виховному процесі та надавати матеріальну підтримку. Поняття «інші обставини», які слугували підставою для того, що батьки не забрали дитину з пологового будинку і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування, мають суб'єктивний характер і залежать від кожної конкретної ситуації, зокрема, такі як: тривале відрядження, хвороба батьків, навчання, відбування покарання, тяжкі матеріально-побутові умови (п.п.3.1 п.3 Наказу МОЗ України №123 від 18.05.199). При добровільній відмові від дитини матір не позбавляють батьківських прав протягом шести місяців - за законом їй дається час подумати і, можливо, змінити своє рішення. Після закінчення цього терміну дитині може бути призначений опікун, але за умови позбавлення батьківських прав її батьків, що провадиться через шість місяців. Протягом цього терміну дитина перебуває в державній установі (п.1 ч.1 ст.164 СК України).
Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , знаходячись в пологову будинку, подала заяву про відмову від новонародженої нею дитини, зареєстрованої органом опіки та піклування як ОСОБА_1 , та протягом 6 місяців після народження доньки не проявляла до неї батьківського піклування, турботи, не надавала матеріальної допомоги, вчиняючи дії, які свідчать про явну відсутність у неї бажання бути матір'ю для дитини. Нотаріально посвідченої згоди на усиновлення дитини вона також не надавала, що унеможливлює призначення дитині опікуна та вирішення подальшої долі дитини.
Відповідно до ч.5 ст.19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМУ №866 від 24.09.2008, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.
Згідно з висновком виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №10/02.2.01-18-1597 від 04.04.2025, вирішено доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У контексті приписів ч.6 ст.19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов'язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.
Разом з тим, суд погоджується із зазначеним висновком про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт умисного, винного та свідомого ухилення нею від виконання батьківських обов'язків, відсутність прояву інтересу до здоров'я, виховання малолітньої доньки ОСОБА_1 . Подання відповідачем заяви про відмову від дитини одразу після пологів, відмова від її годування, спілкування, відсутність інтересу до дитини протягом всього часу від її народження є безпосередніми свідченнями самоусунення від виконання батьківських обов'язків та відсутності інтересу до майбутнього дитини, стану її здоров'я, розвитку.
На підставі викладеного, керуючись принципом найкращого забезпечення інтересів дітей, закріпленим у Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в даному випадку є доречними та необхідним з урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 №39948/06 у справі «Савіни проти України» та п.65 рішення №46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».
Одним із основних прав дитини є право на утримання (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»), яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття і закріплене у ст.180 СК України, ст.27 Конвенції про права дитини.
Згідно з ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Як слідує з положень ч.1 ст.183, ч.1 ст.191 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються від дня пред'явлення позову у частці від доходу її матері, батька і/або у твердій грошовій сумі, при цьому частка заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Оскільки відповідач є фізично здоровою особою в працездатному віці, має можливість та зобов'язана утримувати свою дитину, не дивлячись на відмову від неї, доказів протилежного суду не надано, тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог із стягненням зі ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 17.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття - на користь опікуна або державного закладу, в якому перебуватиме дитина.
Підстав, які б дозволяли прийти до висновку про необхідність стягувати аліменти в іншому розмірі чи взагалі відмовити в їх стягненні, в ході судового розгляду не встановлено.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п.14 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», а тому керуючись ст.141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 2 422 грн. 40 коп. за одночасне заявлення двох самостійних вимог.
У порядку п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, ст.ст.280-284, 287, 354, 355, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, представленого органом опіки та піклування, що діє в інтересах малолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% гарантованого прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.04.2025 і до досягнення дитиною повноліття - на користь державного закладу, в якому буде перебувати дитина, або опікуна.
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Відомості про учасників справи:
Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, представлений органом опіки та піклування, код ЄДРПОУ 05410872, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, буд.32.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; останнє відоме зареєстроване місце перебування як ВПО: АДРЕСА_2 (знята з обліку 25.11.2025).
Заочне рішення суду складено та підписано без проголошення 25.09.2025.
Суддя О.І. Євтушенко