Справа № 214/3327/25
2/214/3065/25
Іменем України
23 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Євтушенка О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Попкової Ю.В.,
представника позивача - Шевченко Ю.С.,
представника відповідача ОСОБА_1 - Борейко Н.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/3327/25 за позовною заявою (в уточненій редакції) Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії,-
Представники:
від позивача - Нофенко Л.В., Шевченко Ю.С.,
від відповідача-2 - адвокат Борейко Н.О.,
Представник АТ «Криворізька теплоцентраль» Нофенко Л.В. звернулася до суду з позовною заявою 18.04.2025, в якій просила суд стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 у розмірі основного боргу - 17 562 грн. 65 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 267 грн. 90 коп., інфляційні втрати - 2 273 грн. 03 коп., 3% річних - 577 грн. 77 коп., пеню - 702 грн. 10 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір 3 028 грн. 00 коп.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що АТ «Криворізька теплоцентраль» за специфікою своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреб опалення і гарячого водопостачання населенню, яке зобов'язане здійснювати оплату за отримані послуги відповідно до встановлених тарифів. На виконання своїх зобов'язань АТ «Криворізька теплоцентраль» надавало послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , де споживачами послуг є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Хоча й договір про надання послуг з постачання теплової енергії за вказаною адресою між АТ «Криворізька теплоцентраль» та споживачами укладено не було, однак послуги фактично надавались, остання цими послугами користувалася, а тому зобов'язана їх оплатити. Крім того, АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин. Таким чином, з 01.11.2021 між позивачем та відповідачами як споживачами послуг з постачання теплової енергії, фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Свої зобов'язання з надання послуг з централізованого опалення АТ «Криворізька теплоцентраль» сумлінно виконувало, однак у зв'язку з неналежним виконанням споживачами своїх зобов'язань за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 утворилась заборгованість у загальному розмірі 17 562 грн. 65 коп., на яку позивачем нараховані збитки в порядку ст.625 ЦК України, а саме, інфляційні втрати - 2 273 грн. 03 коп., 3% річних - 577 грн. 77 коп., пеню - 702 грн. 10 коп. Крім того, заборгованість по платі за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 складає 267 грн. 90 коп. Оскільки споживачі добровільно заборгованість не погашають, а звернення підприємства з цього приводу ігнорують, тому за захистом майнових інтересів АТ «Криворізька теплоцентраль» представник вимушена звернутися до суду.
Ухвалою суду від 24.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 24.07.2025 задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Борейко Н.О. про її участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
21.07.2025 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Борейко Н.О. подала відзив на позов. В обґрунтування заперечень по суті пред'явлених вимог представник вказала, що спір у справі стосується солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024. Разом з тим, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2022 (справа №214/3618/22) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Сторони не проживають разом та не мають спільного бюджету та побуту. При цьому, починаючи з 07.03.2022 ОСОБА_1 проживає на території Польської Республіки та більше не поверталась на територію України й, відповідно, з цієї дати не проживає за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та не користується послугами. Колишній чоловік ОСОБА_2 залишився проживати у житловому приміщенні за вищевказаною адресою та продовжує користуватись послугами, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» з постачання теплової енергії. Отже, на переконання представника, саме в результаті недобросовісних дій відповідача ОСОБА_2 виникла заборгованість. ОСОБА_1 не повинна відповідати за зобов'язаннями іншого співвідповідача ОСОБА_2 , який не є членом її сім'ї та чинив недобросовісні дії, які призвели до наявності заборгованості. Крім того, солідарне стягнення заборгованості вважає не може бути застосоване до спірних правовідносин, а можливе стягнення в частках з кожного, так як після набрання рішенням законної сили, в порядку його примусового стягнення відповідач ОСОБА_2 також може діяти недобросовісно та ухилятись від виконання рішення суду, у зв'язку з чим тягар подвійного стягнення (частина боргу ОСОБА_2 ) буде покладено на відповідача ОСОБА_1 . Щодо заявленого боргу за кожною зі складових, то представник відповідача категорично заперечувала проти стягнення нарахованих позивачем збитків на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, пені, оскільки їх нарахування проведене протиправно, всупереч обмеженням чинного законодавства України, обумовлених запровадженням з 12.03.2020 на усій території України карантину постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (зі змінами) «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», а в подальшому з 22.02.2022 - воєнного стану, адже в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України постановою від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» заборонив нарахування таких збитків на заборгованість за житлово-комунальні послуги. З урахуванням вищевикладеного, представник вважає, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
24.07.2025 представник позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» Шевченко Ю.С. подала відповідь на відзив, а також заяву про зміну предмету позову, в якій просила суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з кожного окремо у рівних частках по 1/2, за період з 01.02.2022 до 31.10.2024, а саме: з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.; з ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір 3 028 грн. 00 коп. пропорційно до задоволених вимог. Заяву про зміну предмету позову представник позивача мотивувала тим, що у ході розгляду справи позивачу стало відомо, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №436431302 від 22.07.2025), житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з 29.09.2010 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.09.2010 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Лігутою Л.В., та зареєстрованого в реєстрі за №2253. Згідно наданого відповідачем ОСОБА_1 витягу з електронного сервісу державних послуг «Дія», шлюб між нею та ОСОБА_2 (відповідачем 2) був укладений 29.09.2007, а рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2022 у справі №214/3618/22 - розірвано. Відтак, квартира, придбана ОСОБА_1 в період шлюбу в силу ч.3 ст.368 ЦК України є об'єктом спільної власності подружжя (спільним майном), а отже, за замовчуванням, кожному із колишнього подружжя належить по 1/2 частці у праві власності. Таким чином, кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. При цьому, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Таким чином, не зважаючи на факт перебування ОСОБА_1 на території Польської Республіки з 07.03.2022, згідно вимог чинного законодавства остання зобов'язана здійснювати оплату за надані в період з 01.02.2022 по 31.10.2024 АТ «Криворізька теплоцентраль» послуги з постачання теплової енергії.
Щодо інших заперечень представника відповідача по суті заявлених вимог про стягнення збитків на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та пені, представник позивача зауважила, що нарахування збитків мало місце спочатку до 24.02.2022 з урахуванням постанови КМУ від 05.03.2022 №206. Разом з тим, у подальшому постановою КМУ від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» (далі Постанова №1405) скасовано мораторій на нарахування пені й штрафів за заборгованість з оплати житлового-комунальних послуг населенню. Відповідно до пункту 3 постанови №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції. Основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, у зв'язку з неоплатою їх в не повному обсязі, стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій. Місто Кривий Ріг Дніпропетровської області не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 №309. Так, позивачем інфляційні втрати були розраховані шляхом множення суми заборгованості, яка існувала на кінець кожного місяця, на сукупний індекс інфляції за період прострочення, починаючи з 30.12.2023, поділена на 100% мінус сума боргу. Тобто індекси інфляції, які діяли в період дії мораторію, враховані не були. Відповідно при нарахуванні 3% річних, сума заборгованості, яка існувала на кінець кожного місяця, була помножена на процентну ставку (визначається як 3% поділена на кількість днів у поточному році), поділена на 100%, помножена на кількість днів прострочення, починаючи з 30.12.2023. Тобто, кількість днів прострочення заборгованості за кожний місяць позивач відраховував з дати припинення мораторію - з 30.12.2023. Аналогічна ситуація і з нарахуванням пені. Враховуючи зазначене, внаслідок порушення вимог чинного законодавства, на переконання представника, відповідачам правомірно нараховані інфляційні втрати у сумі 2 273,03 грн., 3 % річних у сумі 577,07 грн. та пеню у розмірі 702,10 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2025 прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову, в якій представник просила суд: стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість по оплаті за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , з кожного окремо у рівних частках по 1/2, за період з 01.02.2022 до 31.10.2024, а саме: з ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.; з ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір 3 028 грн. 00 коп. пропорційно до задоволених вимог. Поновлено процесуальний строк на подання заяви про зміну предмету позову.
Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Процесуальні дії судом не вчинялись, заходи забезпечення/витребування доказів, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Будучи присутньою в судовому засіданні 11.09.2025, представник позивача - Шевченко Ю.С. на задоволенні позовних вимог після зміни предмету позову наполягала. Що стосується нарахування збитків та пені на заборгованість, то підтримала позицію, викладену у відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Борейко Н.О., беручи участь в судовому засіданні 11.09.2025 в режимі відеоконференції, не заперечувала проти задоволення позовних вимог в частині заборгованості за надані послуги, заявленої безпосередньо до ОСОБА_3 . При цьому, категорично заперечувала проти стягнення з відповідача збитків по ст.625 ЦК України та пені, нарахованих на основний борг, вважаючи їх нарахування протиправним в умовах дії мораторію, пов'язаного спочатку із введенням в Україні карантину, а з 24.02.2022 - воєнного стану.
Відповідач ОСОБА_2 про свою участь в судовому засіданні не заявив, про розгляд справи повідомлявся неодноразово у встановленому законом порядку, про поважність причин неприбуття не повідомив. Правом на подання відзиву на позов не скористався.
Суд, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, врахувавши позицію учасників справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (ст.ст.4, 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) житлові - послуги з управління багатоквартирним будинком, яка включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються на рівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються АТ «Криворізька теплоцентраль» як постачальником теплової енергії для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за даними Єдиного державного демографічного реєстру та реєстру Криворізької міської територіальної громади, відповідачі мають зареєстроване місце проживання за вищевказаною адресою з грудня 2010 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 29.09.2007 перебували в шлюбі, офіційно зареєстрованому Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції, що підтверджується копією актового запису про шлюб, згенерованою через додаток ДІЯ на запит ОСОБА_1 . Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.12.2022 №214/3618/22 шлюб між ними було розірвано.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка №436431302 від 22.07.2025), право власності на житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 з 29.09.2010 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 29.09.2010 приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Лігутою Л.В., та зареєстрованого в реєстрі за №2253.
Таким чином, системним аналізом наявних доказів та з урахуванням доводів представника відповідача ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що вищевказана квартира, придбана ОСОБА_1 в період шлюбу з ОСОБА_1 , в силу ч.3 ст.368 ЦК України є об'єктом спільної власності подружжя (спільним майном), а отже, за замовчуванням, кожному із колишнього подружжя належить по 1/2 частці у праві власності. Доказів, які б свідчили про наявність між ними майнового спору або ж визнання квартири особистою приватною власністю одного з відповідачів, сторонами не надано. Відтак, суд констатує, що в силу тягаря утримання майна кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній власності, незалежно від того, хто із співвласників укладає правочин або здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. При цьому, на зміст права власності не впливають фактичне місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Законом України від 03.12.2020 №1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01.05.2021, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено можливість укладання 3-х різних моделей договорів про надання комунальних послуг, яка обирається виключно за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У той же час, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
АТ "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному веб-сайті: https://tec.dp.ua розміщено типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий індивідуальний договір), який є публічним договором приєднання. Протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору, на адресу позивача від відповідачів не надходило жодних документів, які б підтверджували наявність рішення власників багатоквартирного будинку про обрання моделі договірних відносин.
Договір про надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення між АТ «Криворізька теплоцентраль» та відповідачами не укладався, але житлово-комунальні послуги відповідачам надавались, тобто між сторонами наявні фактичні договірні відносини. Відтак, відсутність укладеного договору про надання послуг з централізованого опалення не виключає обов'язок відповідачів оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов'язку - нести відповідальність в порядку, встановленому законом. Зазначена практика правозастосування правових норм у сфері оплати житлово-комунальних послуг є сталою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №401/710/15-ц, від 18.09.2019 у справі №369/3682/16-ц, від 07.02.2024 у справі №372/2236/21, від 20.11.2024 у справі №463/6799/18).
Посилання представника відповідача Кузьменко І.О. на той факт, що ОСОБА_1 хоча й значиться зареєстрованою в зазначеному житловому приміщенні та є його співвласником, однак фактично не проживає, адже з 07.03.2022 перебуває на території Польської Республіки, а тому не є споживачем послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», суд відхиляє як такі, що не мають правового значення для вирішення даного спору, виходячи з того, що згідно вимог чинного законодавства наявність реєстрації місця проживання особи в житловому приміщенні та прав як власника / співвласника зобов'язує, зокрема, по його утриманню та нести відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від місця фактичного проживання. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21.10.2019 у справі №756/10344/14. Слід також зауважити, що нарахування вартості послуг з централізованого постачання теплової енергії здійснюється не за кількістю зареєстрованих осіб, а за опалювальною площею житлового приміщення, а тому у даному випадку не має значення фактичне проживання в приміщенні осіб, які є власниками та/або зареєстровані в ньому.
Відповідно до п.30 типового індивідуального договору, плата за послугу постачання теплової енергії складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ від 21.08.2019 №830, та методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.
За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як визначено ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури, величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених ст.16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Щомісяця, протягом дії опалювальних сезонів з лютого 2022 року до жовтня 2024 року включно позивач нараховував відповідачам плату за надані послуги з теплопостачання, виходячи із встановлених тарифів, опалювальної площі житлового приміщення - 59,8 кв.м., відсутності пільг, субсидії та компенсації, однак споживачі кошти за вказані послуги належним чином не сплачували, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 17 562 грн. 65 коп. При цьому, в межах заявленого періоду відповідачі жодних платежів не здійснили. Заборгованість по платі за абонентське обслуговування обліковується за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 складає 267 грн. 90 коп.
Докази звернення відповідачів з претензіями стосовно порушення порядку надання житлово-комунальних послуг АТ «Криворізька теплоцентраль», зміни споживчих властивостей та перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим у матеріалах справи відсутні.
У відповідності зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг, боржник несе відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Надавши юридичну оцінку наявним розрахункам заборгованості за житлово-комунальні послуги, проведеним позивачем, перевіривши обґрунтованість та правильність нарахованої суми боргу, суд встановив, що заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 17 562 грн. 65 коп. за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 розрахована вірно, що підтверджується доказами у матеріалах справи.
При визначенні розміру нарахувань відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, суд виходить з відомостей, зазначених у розрахунках, з якими погоджується, а відтак вважає вірним розмір збитків, нарахованих на заборгованість в розмірі 17 562 грн. 65 коп., що складає: інфляційні втрати - 2 273 грн. 03 коп., 3% річних - 577 грн. 07 коп.
Позаяк, в умовах воєнного стану, введеного в Україні з 24.02.2022, у силу дію мораторію на нарахування збитків, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», що діяв з 24.02.2022 до 30.12.2023 відповідно до постанови КМУ від 29.12.2023 №1405, збитки на підставі ст.625 ЦК України на заборгованість з 24.02.2022 до 30.12.2023 позивачем правомірно не нараховувались, що чітко видно із наявного в матеріалах справи розрахунку.
Оскільки відповідачі не навели власного контррозрахунку суми боргу, не надали первинних документів, за якими можна було б прослідкувати здійснені ними платежі (у разі їх наявності), виходячи з обсягу наявних у справі доказів суд вважає доведеною заборгованість, оскільки вона розрахована АТ «Криворізька теплоцентраль» арифметично вірно, відображена у розрахунках, які викладено у зручній табличній формі та є арифметично правильними. Фактично усі наведені відповідачем у відзиві заперечення ґрунтуються на припущеннях, а відтак є дистракторними та не можуть спростовувати наданих позивачем доказів. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», в той час як стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, у зв'язку з чим суд вважає, що наданий позивачем письмовий доказ відповідає вимогам ст.95 ЦПК України.
Що стосується пені у сумі 702 грн. 10 коп., нарахованої з 30.12.2023 до 01.03.2025, то суд вважає, що її нарахування також є правомірним та проведене з урахуванням обмежень, пов'язаних з дією воєнного стану, введених Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якою визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 “Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у новій редакції, яка передбачає скасування з 30.12.2023 урядом скасовано дію мораторію на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, за виключенням територій, де ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації).
Оскільки м. Кривий Ріг не належить до переліку таких територій, АТ «Криворізька теплоцентраль» вправі здійснювати нарахування пені на заборгованість, починаючи з 30.12.2023. Розмір нарахованої пені з 30.12.2023 до 01.03.2025 складає 702 грн. 10 коп., а наведений позивачем розрахунок є арифметично вірним.
Що стосується посилань представника відповідача на неможливість застосування приписів ст.625 ЦК України в період введеного в Україні карантину, то суд констатує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями) дійсно було установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023 відповідно до постанови КМУ від 25.04.2023 №383. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)», на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Тобто, закон звільняє боржників саме від сплати неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги на вказаний вище період. У той же час, платежі компенсаційного характеру, встановлені ст.625 ЦК України - інфляційні, а також 3% річних від простроченої суми, не є неустойкою, та звільнення від таких заходів відповідальності в період дії карантину законом не передбачалось. Відтак, доводи представника відповідача ОСОБА_1 в цій частині суд вважає дистракторними.
Зважаючи на те, що відповідачі отримували надані АТ «Криворізька теплоцентраль» послуги, однак належним чином їх не оплачували, хоча згідно з висловленою позицією розуміли про наявність обов'язку з утримання належного їм майна, тому з урахуванням доведеності заявленого боргу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення такої заборгованості з відповідачів.
Звертаючись до суду із заявою про зміну предмету позову, представник позивача зазначала, що хоча й зобов'язання з оплати житлово-комунальних послуг виникло у зв'язку із користуванням одним об'єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , проте квартира була придбана ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період їх шлюбу, тому в силу ч.3 ст.368 ЦК України є об'єктом спільної власності подружжя (спільним майном), а отже, за замовчуванням, кожному із колишнього подружжя належить по 1/2 частці у праві власності. Відтак, заявлена заборгованість за кожною зі складових підлягає стягненню з них пропорційно їх часткам у праві власності. Суд цілком з цим погоджується, виходячи з такого.
Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (ч.1 ст.355 ЦК України) та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч.2 ст.355 цього Кодексу). При цьому, спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч.4 ст.355 цього Кодексу).
Так, проаналізувавши обсяг наявних у справі доказів, позицію сторони відповідача, яка дотримується принципу рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності на спірне майно, за відсутності доказів зворотного, а також задля уникнення правової невизначеності у вирішенні питання погашення наявного боргу та виконання зобов'язань з утримання майна відповідачами, які стосунки припинили та мешкають окремо, суд дійшов висновку, що у даній справі стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги із відповідачів підлягає стягненню пропорційно їх часткам, тобто по 1/2 з кожного, таким чином:
-стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 у розмірі основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.;
-стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 у розмірі основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат згідно зі ст.ст.141, 142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача та задоволення позовних вимог (в уточненій редакції) у повному обсязі, а тому при розподілі судового збору у рівних частках між відповідачами, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , кожного окремо, по 1 514 грн. 00 коп. судового збору на користь АТ «Криворізька теплоцентраль».
Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 273, 274, 277, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги (в уточненій редакції) Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 у розмірі основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.02.2022 до 31.10.2024 у розмірі основного боргу - 8 781 грн. 32 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.02.2024 до 31.10.2024 - 133 грн. 95 коп., інфляційні втрати - 1 136 грн. 52 коп., 3% річних - 288 грн. 53 коп., пеню - 351 грн. 05 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 514 грн. 00 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 514 грн. 00 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Відомості про сторін:
Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Електрична, буд.1.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено та підписано без проголошення 23.09.2025 після перерви, оголошеної у судовому засіданні 16.09.2025.
Суддя О.І. Євтушенко