01 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 367/2882/25
Головуючий у першій інстанції - Білогруд О.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/16629/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу представника Міністерство оборони України - ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 серпня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою, -
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Ірпінський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , про оголошення фізичної особи померлою, - задоволено.
Оголошено громадянина України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Олексіївка, Новоайдарського району, Луганської області, РНОКПП НОМЕР_2 , померлим за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті село Берестове, Бахмутського району, Донецької області, Україна.
Повне рішення складено та підписано 15.08.2025.
Не погодившись з рішенням районного суду, 08 вересня 2025 року представника Міністерства оборони України - ОСОБА_4 подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу у порядку ст. 355 ЦПК України.
12 вересня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи.
30 вересня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 01 жовтня 2025 року передана судді-доповідачу.
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 354 ЦПК України апелянтом не пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв'язку з наступним.
Як вбачається з апеляційної скарги представник Міністерства оборони України - ОСОБА_4 просить суд про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення за наслідками апеляційного розгляду, яке обґрунтовано тим, що Міністерство оборони України є бюджетною установою, а оплата судового збору здійснюється структурним підрозділом-Департаментом фінансів Міністерства оборони України через орган державного казначейства України, що в свою чергу призведе до пропущення строків подання апеляційної скарги.
Також, вказує, що у держави діє воєнний стан, а бюджетні кошти Міністерства оборони України в першу чергу спрямовані на належне функціонування сил оборони в умовах ведення воєнних дій.
Вивчивши заявлене клопотання представника Міністерства оборони України ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Відповідно до ч. 1, 2,5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що заявник є юридичною особою, а також не є позивачем/заявником у даній справі, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Встановлено, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про оголошення особи померлою відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Ставка судового за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605,60 грн.)
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 908,40 грн. (605,60 грн.*150% =908,40 грн.)
Таким чином, апелянту за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі у розмірі 908,40 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA548999980313101206080026010
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Квитанція (платіжне доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 908,40 грн.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Відмовити представнику Міністерства оборони України - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до закінчення розгляду справи в апеляційній інстанції.
Апеляційну скаргу представника Міністерство оборони України - ОСОБА_4 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 серпня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянтів, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов