справа №757/4784/22 Головуючий у І інстанції - Батрин О.В.
апеляційне провадження №22-ц/824/604/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
23 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Приходька К.П.,
суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,
за участю секретаря Миголь А.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталіївни на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сидорчук Анна Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Грушицька Віталіна Віталіївна, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Роздолівської сільської ради Мурованокуриловецького району (Вінницька область) Свята Катерина Миколаївна про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності
установив:
В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває на розгляді справа за вказаним вище позовом.
У лютому 2022 року, ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із заявою про забезпечення вказаного позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №2208255880000 та встановлення заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 і належить документально на праві приватної власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №2208255880000.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову було задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №2208255880000.
Встановлено заборону вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 і належить документально на праві приватної власності ОСОБА_6 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - №2208255880000.
На вказану апеляційну скаргу, ПН КМНО Грушицька В.В. подала апеляційну скаргу, оскільки вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд першої інстанції вказав, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, проте не вказав, у чому полягає така загроза і чим її наявність підтверджується.
При цьому, суд першої інстанції вважав, що існує ризик, що відповідач ОСОБА_6 в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Наявність такого ризику ґрунтується на припущеннях, оскільки будь-якими фактичними даними не підтверджується.
Просила скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року і ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПН КМНО Грушицької В.В. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року.
Постановою Верховного Суду від 10 січня 2024 року, скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, справу передано до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 27 березня 2024 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПН КМНО Грушицької В.В. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року, справу призначено до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
В подальшому, ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, апеляційне провадження за вказаною вище апеляційною скаргою було зупинене до залучення у справі правонаступників ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року, поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПН КМНО Грушицької В.В. на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року, здійснено заміну померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 на його правонаступників, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Справу призначено до розгляду в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на 23 вересня 2025 року.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
При цьому, суд взяв до уваги, що існує ризик, що відповідач-3 в подальшому може здійснити будь-яким чином відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Також суд врахував, що вказаний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.
З висновками, викладеними в оскаржуваному судовому рішенні погоджується і колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, в тому числі накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У справі яка переглядається встановлено, що позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у незаконний спосіб позбавлений права власності на нерухоме майно, тобто права на вільне володіння, користування та розпорядження цим майном.
Так, предметом позову були вимоги:
- Визнати незаконним набуття права власності за ОСОБА_4 (первинна реєстрація) на квартиру АДРЕСА_1 (загальна площа 88.4. кв.м., житлова - 45.3), набуте відповідно до внесеного в Державний реєстр прав на нерухоме майно рішення ПН КМНО Сазонової О.М. №54874234 від 30 жовтня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрація права власності);
- Визнати протиправною і скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 , відповідно до рішень ПН КМНО Сазонової О.М. №54874234 від 30 жовтня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрація права власності);
- Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 31 жовтня 2020 року (реєстровий №1039) між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідченого ПН КМНО Сидорчук А.Л. (рішення №554886483 від 31 жовтня 2020 року) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- Визнати протиправною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , відповідно до рішення ПН КМНО Сидорчук А.Л. №54886483 від 31 жовтня 2020 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- Визнати протиправною та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 , рішення №55134756 від 13 листопада 2020 року, прийняте ПН КМНО Грушицькою В.В.;
- Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 06 липня 2018 року, виданого ПН КМНО Чорнєй В.В., власником квартири АДРЕСА_1 є позивач - ОСОБА_1 .
Вказана квартира знаходилась під арештом, який був накладений постановою старшого державного виконавця Беккер О.М. від 27 серпня 2020 року у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
В подальшому, ОСОБА_4 отримала право власності на квартиру АДРЕСА_2 та здійснила відчуження вказаного майна третій особі, фактично за відсутністю волевиявлення дійсного власника майна.
Тому, позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсними реєстраційних дій та визнання правочинів недійсними, визнання права власності, про забезпечення якого просив суд.
Оскільки, вказане позивачем у заяві про забезпечення позову, майно є предметом спору у даній справі та існувала ймовірність щодо відчуження будь-яким чином, зазначеного майна, то суд дійшов вірного висновку, щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості, адекватності такого заходу забезпечення позову.
Враховуючи викладене, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.
Статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грушицької Віталіни Віталіївни залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач К.П. Приходько
Судді Т.О. Писана
С.О. Журба