10 вересня 2025 року
справа № 355/1209/24
провадження № 22-ц/824/6333/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Баришевського районного суду Києвьскої області від 19 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Троценко Т.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що рішенням Баришівського районного суду від 25. 09. 2020 року змінено розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з відповідача аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно до повноліття дитини.
07. 07. 2023 року вона повторно уклала шлюб, після чого змінила своє прізвище на « ОСОБА_4 ».
В даний час значно підвищилися тарифи та ціни на предмети першої необхідності та комунальні послуги, розмір аліментів, як стягуються з ОСОБА_2 , не покриває і третини її витрат на лікування, харчування, одяг та навчання дитини.
Враховуючи фінансові можливості відповідача, просить збільшити розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини і стягнути з нього аліменти в розмірі 3000 грн. щомісячно до повноліття доньки.
Рішенням Баришевського районного суду Київської області від 19 грудня 2024 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01.01.2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн., що 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку становить 1 598 грн, що вже не відповідає виконуваному рішення районного суду. Окрім того, суд не взяв до уваги, що відповідач має стабільний неофіційний заробіток, у Центр зайнятості став на облік лише після початку розгляду даної справи в суді, жодних чином у законному порядку не підтвердив свої щомісячних систематичних витрат, зокрема на утримання своєї матері з котрою він проживає.
В судовому засіданні відповідач проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка не надала жодних доказів зміни свого матеріального становища, погіршення здоров'я або інших підстав, які дають право на збільшення розміру стягуваних аліментів.
Відповідач надав докази того, що у даний час він перебуває на обліку як безробітний, що підтверджується довідкою Березанського управління Броварської філії Київського обласного центра зайнятості від 27. 11. 2024 року.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Баришівського районного суду від 25. 09. 2020 року змінено розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнуто з відповідача аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Посилаючись на погіршення свого фінансового становища у зв'язку з підвищенням цін на продукти харчування та комунальні послуги, позивачка просить збільшити розмір стягуваних з відповідача аліментів на утримання дитини до 3000 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягненню нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Підставою звернення до суду позивачка зазначає підвищення тарифів та цін на предмети першої необхідності та комунальні послуги.
Безробіття не є підставою для несплати аліментів. Відсутність офіційної роботи чи статус безробітного не скасовує обов'язку забезпечувати належне утримання своєї неповнолітньої дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 по справі № 355/511/17.
З огляду на вищевикладене, відсутність у ОСОБА_2 роботи - не звільняє його від обов'язку сплати аліментів. Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували неможливість його працевлаштування, тому він зобов'язаний виконувати свій обов'язок щодо забезпечення дитини.
Надана відповідачем довідка Лехнівського старостинського округу виконавчого комітету Березанської міської ради Броварського району Київської області від 11. 11. 2024 року, що ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 , 1951 р. народження, яка є пенсіонеркою не є підтвердженням, що остання знаходиться на утриманні відповідача та не слугує підставою для відмови в задоволенні позову
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального й порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.374, 376 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Баришевського районного суду Києвьскої області від 19 грудня 2024 року скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити розмір стягнення аліментів, визначений рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25.09.2020 року по справі № 355/724/20.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі, в розмірі 3 000 грн, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини.
Припинити нарахування та стягнення аліментів за рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25.09.2020 року по справі № 355/724/20 з дати набрання законної сили даного рішення суду.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст складено 30 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді