пр. № 4-с/759/112/25
ун. № 369/11694/15-ц
30 вересня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Косінської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» на дії/бездіяльність органу примусового виконання,
у вересні 2025 р. скаржник звернувся до суду із зазначеною скаргою, просить суд зобов'язати ПВ ВО м. Києва Яцишина А.М. винести дії по стягненню коштів списаних з заробітної плати ОСОБА_1 з ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» повернути на рахунок, на який надходить заробітна плата АТ «Ощадбанк» МФО 322669, код отримувача НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_1 ; зобов'язати ПВ ВО м. Києва Яцишина А.М. розблокувати рахунок ОСОБА_1 , на який надходить заробітна плата; зобов'язати ПВ ВО м. Києва Яцишина А.М. надати роз'яснення щодо різних сум заборгованості.
Скаргу обґрунтовує тим, що 17.06.2025 скаржнику стало відомо про списання всіх коштів заробітної плати, оскільки на його рахунки накладений арешт, на підставі відкритого виконавчого провадження. Однак, заробітна плата списана у повному обсязі, а на всіх рахунках накладена заборгованість у різних сумах та не зрозуміло на яких підставах.
26.09.2025 від представника заінтересованої особи ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до суду надійшли заперечення на скаргу, в яких зазначає, що скарга є такою що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. У разі накладення державним чи приватним виконавцем арешту на рахунок із цільовими коштами, такими як заробітна плата, пенсія, стипендія, соціальна допомога і т.і., боржнику необхідно звернутись до органів виконавчої служби, надавши документальне підтвердження того, що поточний рахунок використовується виключно для зарахування цільових виплат. Якщо рахунок, на який здійснюється зарахування зарплати, пенсії, стипендії чи соціальних виплат, є поточними, то арешт може бути накладено на усі доступні кошти відповідно до регулятивної частини постанови про арешт коштів боржника. Саме тому, що немає технічної можливості розділити цільові кошти та «звичайні». Щодо стягнення з цільових витрат боржника, то таке стягнення здійснюється підприємством, установою, організацією, фізичні особи-підприємці, які власне нараховують зарплату, пенсію, стипендію тощо на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Із заявою при визначення поточного рахунку ОСОБА_1 звернувся 28.06.2025, після чого приватним виконавцем винесено відповідну постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій в рамках виконавчого провадження № 78352780. Таким чином скарга на дії приватного виконавця Яцишина А.М. не підлягає задоволенню, адже всі дії приватного виконавця спрямовані на ефективне та повне примусове виконання рішення суду та регламентовані нормами ЗУ «Про виконавче провадження».
Скаржник у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заінтересована особа Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Представник заінтересованої особи ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у судове засідання не з'явився, 29.09.2025 через Електронний суд подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника, заперечення на скаргу підтримує у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження» неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, яким повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
З'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до наступного висновку.
Виходячи зі змісту ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС передбачено ч.ч. 1,5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно із цими нормами рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 02.11.2020 постановою Київського апеляційного суду рішення Святошинського районного суду міста Києва від 06.04.2020 скасовано з ухваленням нового судового рішення. Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 16821 доларів США 24 центів, що еквівалентно 362119 грн 99 коп., та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 14975 доларів США 92 центи, що еквівалентно 322394 грн 78 коп., відсотків у розмірі 1845 доларів США 32 центів, що еквівалентно 39725 грн 18 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 5431 грн 80 коп. та у суді апеляційної інстанції у розмірі 8147 грн 70 коп.
16.01.2022 Святошинським районним судом м. Києва у справі №369/11694/15-ц видано виконавчий лист.
12.06.2025 Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78352780.
12.06.2025 Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
12.06.2025 Приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Постановою ПВ ВО м. Києва Яцишина А.М. від 12.06.2025 у виконавчому провадженні №78352780 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 .
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб).
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія (судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових-осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Положеннями ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені обов'язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з абзацом 2 п. 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Згідно ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плату, пенсію як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
Пунктом 10-2 розділу XIIІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, фізичні особи боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.
Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв'язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
Згідно з правовим висновком, викладеним в постановах Верховного Суду від 28.05.2019 р. у справах №№ 905/2458/16, 910/11965/16, принцип обов'язковості судового рішення та обов'язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов'язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин справи, враховувати, чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі і судом) виконанню остаточного судового рішення, чи навпаки, перешкоджає такому виконанню; оцінка обставин справи, доводів учасників справи та висновки, зроблені на підставі такої оцінки, - не можуть бути на користь обставин, які спрямовані на перешкоджання виконанню судового рішення.
Згідно ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Таким чином заважаючи на вищевикладені обставини приватним виконавцем здійснювалися дії щодо проведення дії для виконання рішення суду у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», натомість скаржником не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами факту неправомірності дій приватного виконавця.
Згідно ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Суд звертає увагу скаржника на тому, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що доводи скаржника, наведені у його скарзі є не обґрунтованими та не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст. 260, 353, 447, 450-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, -
у задоволенні скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Яцишин Андрій Миколайович, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» на дії/бездіяльність органу примусового виконання відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.В. Ул'яновська