печерський районний суд міста києва
757/45122/25-ц
2-9320/25
про залишення без руху
29 вересня 2025 року
Суддя Печерського районного суду м. Києва Єрмічова В. В., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
До Печерського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшов указаний позов.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за звернення до суду з позовною вимогою немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, однак до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Позивач указує, що звільнений від сплати судового збору як військовослужбовець на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» військовослужбовці під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Ураховуючи наведене, позивачу слід сплатити судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру у розмірі 1 211,20 х 2 = 2 422,40 грн, та надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн.
Постановою пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно моральна шкода може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3).
Аналогічна правова позиція визначена і в ст. 23 Цивільного кодексу України.
При цьому, пунктом 4 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. У разі недотримання позивачем зазначених вимог суд вправі залишити позовну заяву без руху.
Також, у роз'ясненнях, наданих постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995, вказано, що в позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, окрім вказівки на те, у чому полягає ця шкода та якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві (п. 4).
Заява має містити відомості про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням та докази, що підтверджують позов, отже до заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог. Зокрема, докази причино-наслідкового зв'язку між станом здоров'я позивача та діями, бездіяльністю або рішеннями відповідача, наприклад, докази витрат на лікування.
Позивачем не зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань він виходив та якими доказами це підтверджується.
Крім цього, при визначенні розміру завданої моральної шкоди позивач зіслався на загальні норми законодавства, якими визначено компенсацію за моральні страждання, проте обґрунтування розміру компенсації моральної шкоди, завданої саме позивачеві та внаслідок протиправних дій саме відповідачів, у позовній заяві не зазначено.
Відтак, позивачу слід надати докази заподіяння такої шкоди та додати розрахунки, які покладено в обґрунтування сум.
У разі здійснення відповідачем грошової оцінки заподіяної моральної шкоди, за вказану вимогу слід сплатити судовий збір, оскільки моральна шкода, що визначена у грошовому еквіваленті є шкодою майнового характеру (позиція Верховного Суду у справі №761/11472/15-ц, постанова від 28.11.2018).
Відповідно до вимог підпункту 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Твердження позивача про звільнення від судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є хибним, оскільки до спірних правовідносин положення вказаного закону не застосовуються.
З урахуванням вищевикладеного, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 3 028 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
З урахуванням означеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху, про що повідомити позивача та надати йому триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України в разі невиконання позивачем вимог суду у встановлений строк заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтями 14, 175, 177, 185, 353-355 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишити без руху.
Надати позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання позивачем вимог вказаних в ухвалі у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Віта ЄРМІЧОВА