Справа №: 343/1767/25
Провадження №: 2/343/918/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Керніцького І.І.,
секретаря судового засідання - Оленюк Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу №: 343/1767/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
позивач звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить:
- розірвати шлюб, укладений між нею - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 липня 2012 року Болехівським відділом РАЦС в Івано-Франківській області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 про що зроблено актовий запис № 25.
Свої вимоги мотивує тим, що 26.07.2012 року вона зареєстрували шлюб з відповідачем у відділі РАЦС Болехівського міського управління юстиції. За час спільного проживання в шлюбі в них народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя з відповідачем не склалося через те, що в них різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. На підставі цього в сім'ї відбувалися суперечки, що призвело до того, що вони стали чужими людьми. Можливості зберегти сім'ю немає. Вважає, що надання строку для примирення позитивного результату не дасть.
Позивач в судове засідання не прибула. В позовних вимогах просила розгляд справи провести за її відсутності та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою в якій просив розгляд даної справи провести за його відсутності, позовні вимоги визнає.
Суд, вивчивши доводи позивача, перевіривши здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що поданий позов слід задоволити, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 вищевказаного Кодексу, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» та в рішенні від 27 листопада 1992 року в справі «Олссон проти Швеції», між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз норм права та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
Як вбачається з актового запису про шлюб номер свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 26 липня 2012 року, актовий запис № 25 між сторонами 26 липня 2012 року зареєстровано шлюб.
За час спільного проживання в шлюбі в сторін народилося троє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де в свідоцтвах про народження сторони зазначені як батьки.
В судовому засіданні встановлено, що в сторін по справі виявилися різні погляди на сімейне життя та сімейні відносини, що стало причиною розпаду їх сім'ї.
За таких обставин суд вважає, що укладений між сторонами по справі шлюб існує формально, фактично їхня сім'я розпалася і подальше збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам позивача, а тому позов слід задоволити.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, в якій зазначено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 105, 110, 112-114, 141 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 26 липня 2012 року Болехівським міським відділом РАЦС в Івано-Франківській області, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 про що зроблено актовий запис № 25, розірвати.
Неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити на проживання з матір'ю - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя