Справа №: 343/1705/25
Провадження №: 2/343/881/25
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2025 року м. Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Тураша В. А.,
секретаря судового засідання - Лукань О.З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -
В Долинський районний суд Івано-Франківської області 01.09.2025 поступила позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивачка просить ухвалити рішення, яким:
розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який зареєстрований 15 лютого 2022 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ);
неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити проживати з нею.
Свої вимоги мотивує тим, що 15 лютого 2022 року, вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 у Долинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ).
Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась одна неповнолітня дитина - ОСОБА_3 .
Спільне життя з відповідачем не склалось, тому що у них різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння та повага один до одного. На підставі цього в сім'ї відбуваються сварки, які поступово призвели до того, що вони стали зовсім чужими людьми.
Можливості зберегти сім'ю немає. Подружні відносини між ними припинились з грудня 2024 року. З цього часу спільне господарство вони не ведуть, спору про спільне майно - немає.
За таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам (а.с.1).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025, цивільна справа № 343/1705/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.7).
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/1705/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Призначено підготовче судове у приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області, м.Долина вул. Обліски, 115, Івано-Франківської області (а.с.10).
Позивачка ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об'єму, категорично настоює на розірванні шлюбу.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове в підготовче судове засідання не з'явився, причини своєї неявки не повідмив хоч про дату, час та місце його проведення був повідомлений у встановленому Законом порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.12).
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Комарницький Е.Г. ( ордер серії АТ 31114032 а.с.14) в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги визнав, пояснив, що відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 з мамою, позивачкою по справі.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, судом перевірено, що визнання позову представником відповідача, не суперечать Закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Cуд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в підготовчому судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов, підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.
У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.02.2022 (а.с.4) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 15 лютого 2022 року був укладений шлюб зареєстрований Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ), актовий запис №35. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка « ОСОБА_5 », дружини « ОСОБА_6 ».
Як встановлено в судовому засіданні від спільного проживання у сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_3 ( копія свідоцтва про нардження серії НОМЕР_2 а.с.5).
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.
В підготовчому судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім'ї.
Сторони не бажають зберегти сім'ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту , їх сім'я розпалася.
Ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).
Ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.
Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Беручи до уваги волевиявлення сторін щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити.
Вирішуючи вимогу позивачки про визначення місця проживання неповнолітньої дитини після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.
Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.
Відповідно до положень ч.2 ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
Суд, враховуючи вік неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , те , що дитина проживає разом з мамою за адресою: АДРЕСА_1 , дійшов до висновку, що після розірвання шлюбу неповнолітню дочку сторін по справі ОСОБА_4 , слід залишити із позивачкою, з якою вона на даний час фактично проживає.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог , інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Однак, позивачка не просить стягнути судові витрати з відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що сплачений позивачкою судовий збір в сумі 1211,20 грн при поданні позову до суду, слід залишити за нею.
На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 лютого 2022 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Івано-Франківськ) , актовий запис №35- розірвати.
Неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з мамою, позивачкою по справі, ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3
проживає за адресою : АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя