Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/4811/24
номер провадження 2/695/765/25
08 серпня 2025 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючого судді Степченка М.Ю.
за участю секретаря с/з Землянухіної Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулося до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №41928 від 02.08.2021 у сумі 11900,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі й до відповідача.
02.08.2021 року між первісним кредитором ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №41928 про надання фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір, відповідачка підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
За умовами п. 6.1 договір підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2000,00 гривень; дата надання кредиту: 02.08.2021 року; строк кредиту: 29 днів; валюта кредиту: UAH; стандартна процентна ставка 2 % в день або 730 % річних.
Згідно п. 2.4. кредит надається клієнту в безготівковій формі в національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п.2.4. кредитного договору відповідачкою були зазначені реквізити платіжної банківської карти для перерахування кредитних коштів (ч.7 кредитного договору).
02.08.2021 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості за договором становить 11900,00 грн., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами 9900,00 гривень.
Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, проте станом на дату подачі позову зазначена вимога була залишена без виконання.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду від 24.12.2024 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.
02.04.2025 р. від представника позивача до суду надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в розмірі 10500,00 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, просить здійснити розподіл судових витрат.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з'явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Судом установлено, що згідно Індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №41928 від 02.08.2021 ТОВ «Авіра Груп» та ОСОБА_1 уклали договір, предметом якого є надання кредиту в розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, який позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Від клієнта Договір підписано електронним підписом.
Згідно п. 1.2 Договору кредит надається на строк 30 днів, тобто до 31.08.2021.
Процентна ставка становить 912,5% річних від суми кредиту з розрахунку 2,5% на добу. Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.3 договору).
Відповідно до п.1.4 Договору кредит надається у безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Згідно п. 1.5 Договору за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту клієнт зобов'язаний сплатити товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.
Повернення та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.1 договору).
Згідно п. 2.2 Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором.
Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 2.3 договору).
Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту є Графік розрахунків та орієнтовна сукупна вартість кредиту, який підписаний клієнтом електронним підписом.
Із довідки про ідентифікацію ТОВ «Авіра Груп» (без зазначення дати та номеру) акцепт договору №41928 від 02.08.2021, укладеного позичальником ОСОБА_1 з ТОВ «ФК «Авіра Груп» (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі. Одноразовий ідентифікатор відправлено позичальнику 02.08.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 380975403499.
Інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» підтверджено успішність транзакції - видачу кредиту №41928, шляхом переказу грошових коштів у сумі 2000,00 грн. на картку НОМЕР_1 .
17.02.2022 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 17.02.2022 року до договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги за договором №41928 до ОСОБА_1 на суму 11900,00 грн.
Плату за договором факторингу підтверджено копією платіжної інструкції №3877 від 12.10.2022 та №3669 від 21.02.2022.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №41928 від 02.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» станом на 25.06.2024 складає 11900,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 9900,00 грн. Нарахування відсотків, пені та штрафів ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало.
21.05.2024 р. ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» зверталося до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання за вище вказаним кредитним договором. Копія вимоги міститься в матеріалах справи.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за цим кредитним договором у добровільному порядку відповідачем за час розгляду справи в суді не надано. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
У порушення умов договору та закону відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому в нього виникла заборгованість по тілу кредиту та відсоткам. Протилежного стороною відповідача суду не доведено та не надано доказів, які б спростовували доводи позивача в цій частині.
Матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу відповідача за кредитним договором у загальній сумі 11900,00 грн., тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними, стверджені належними, допустимими доказами та підлягають до повного задоволення.
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК України належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ст. 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, тому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а суд при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу повинен надати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких відповідач має заперечення.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн. підтверджуються договором про надання правничої допомоги; актом про отримання правової допомоги (з детальним описом робіт); рахунком та платіжною інструкцією.
Враховуючи вищевказані обставини та факт задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 10500,00 грн. у порядку відшкодування витрат на правову допомогу.
Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором№41928 від 02.08.2021 у сумі 11900,00 грн., із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 гривень; прострочена заборгованість за процентами 9900,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір у сумі 2422,40 грн. та 10500,00 грн. витрат на правничу допомогу
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.Ю. Степченко