30 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10672/25
Суддя І інстанції - Прудник С.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " з урахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату № 90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог. Посилається на правомірність рішення від 11.03.2025 року № 046950002639 про відмову позивачу у призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю у позивача необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській вказує на те, що є неналежними відповідачем, оскільки не розглядало заяву позивача про призначення пенсії по суті не приймало рішення про відмову призначенні пенсії, оскільки таку заяву за принципом екстериторіальності розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги та закрити провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.01.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .
Розглянувши заяву та додані до неї документи, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 11.03.2025 року прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №046950002639 через відсутність необхідного страхового стажу.
Так, у тексті згаданого рішення №№046950002639 від 11.03.2025 року зазначено наступне. Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.03.2025р. Вік заявника 63 роки. Необхідний стаж 22 роки, страховий стаж становить 13 років 5 місяців 0 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви від 04.03.2025р. За доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 04.03.1992р по 16.10.2000р., оскільки в довідках №90, 91, 92 від 08.02.2022р значиться ПІБ «Мосійчук Вал-на Ів.», що не відповідає паспортним даним та в акті зустрічної перевірки №0400-011003-1/4102 від 07.03.2023р. не обумовлено відсутність інших осіб з таким прізвищем та ініціалами. Отже, відмовлено в призначенні пенсії згідно п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Позивач, не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії за віком звернулася до суду з адміністративним позовом.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.
За визначеннями, наведеними у статті 1 вказаного Закону, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше, надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Приписами частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Як зазначено у частині четвертій статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" № 637 від 12.08.1993 року (далі - Постанова № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.
В свою чергу, з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 вбачається, що підставою для відмови у призначенні пенсії за віком слугувала відсутність у позивача необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу позивача не було зараховано наступний період:
- 04.03.1992 по 16.10.2000, оскільки в довідках №90, 91, 92 від 018.02.2022 року значиться ПІБ «Мосійчук Вал-на Ів.», що не відповідає паспортним даним та в Акті зустрічної перевірки №0400-01103-1/4102 від 07.03.2023 року не обумовлено відсутність інших осіб з таким прізвищем та ініціалами.
Колегія суддів, проаналізувавши підстави незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області до страхового стажу ОСОБА_1 періодів її роботи в колгоспі, зробила наступні висновки.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 23.07.1981 року, вбачається, що ОСОБА_1 у спірний період з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року працювала у колгоспі ім. Петровського Царичанського району.
Зазначені записи у трудовій книжці виконані акуратно, містять посилання на відповідні накази, засвідчені підписом посадових осіб та відбитками печатки.
Також на підтвердження спірного періоду своєї трудової діяльності позивачем були також надані архівні довідки №90-92 від 08.02.2022 року видані Комунальною установою «Царичанський трудовий архів».
Вказані у цих архівних довідках періоди співпадають з відомостями трудової книжки позивача.
При цьому, скорочення ім'я та по-батькові позивача в архівних довідках архівних довідках № 90-92 від 08.02.2022 року, на переконання колегії суддів, не свідчить про невідповідність написання даних позивача в архівних довідках та паспортних даних заявника, оскільки вказані довідки видані саме на ОСОБА_1 , про що в них безпосередньо зазначено.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
За наведених обставин, колегія суддів робить висновок про протиправність незарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області до страхового стажу позивача періоду її роботи з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".
За встановлених обставин справи, суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 11.03.2025 року № 046950002639, а також наявність правових підстав для зобов'язання пенсійний орган зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів" та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у рішенні.
Водночас, суд першої інстанції не врахував того, що рішення про відмову у призначенні пенсії відносно позивача приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало документи позивача і вирішувало питання щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В свою чергу, дії зобов'язального характеру щодо розгляду заяви з призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком.
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Відтак, за наслідками судового розгляду, обов'язок щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача та повторний розгляд заяви від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
У зв'язку з наведеним, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року - змінити, виклавши абз. 3, 4 його резолютивної частини у наступній редакції.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до страхового стажу з 04.03.1992 року по 16.10.2000 року з врахуванням відомостей архівних довідок про заробітну плату №90-92 від 08.02.2022 року виданих комунальною установою "Царичанський трудовий архів".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
В решті рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова