16 вересня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/9126/24
провадження номер: 22-з/824/1047/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кістяника Володимира Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, про визначення способу участі у вихованні дитини,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, про визначення способу участі у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що позивач є батьком малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 - відповідачкою у справі.
Вказував, з 16 липня 2019 року він разом з відповідачкою ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року. Згідно з рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 червня 2022 року з нього стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , заборгованості зі сплати аліментів не має.
Зазначав, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди в участі у вихованні доньки та спілкуванні з нею, відповідачка заблокувала всі можливі засоби комунікації з дитиною. Також відповідачка змінила місце проживання доньки, не попередивши його про це. Вказував, що сім місяців він не може спілкуватися та бачити доньку.
Посилаючись на порушення з боку відповідачки його прав на спілкування з дитиною та на участь у її вихованні, позивач ОСОБА_1 просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в участі у вихованні та вільному спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити йому спосіб участі у вихованні доньки ОСОБА_3 у вигляді:
- періодичного відвідування доньки ОСОБА_3 у присутності матері два рази на тиждень за попереднім погодженням з матір'ю;
- щоденні розмови з донькою ОСОБА_3 через телефонні месенджери, зокрема через відеозв'язок;
- можливість два рази на місяць у суботу або в неділю забирати доньку ОСОБА_3 для проведення часу з нею з 08.00 год по 20.00 год без присутності матері;
- погоджувати з ОСОБА_1 , як з батьком, виїзд доньки ОСОБА_3 за кордон;
- можливість два рази на рік протягом 14 календарних днів відпочивати з донькою ОСОБА_3 ;
- можливість знати фактичну адресу місця проживання доньки ОСОБА_3 ;
- систематичне відвідування, за фактичним місцем проживання, у разі хвороби доньки ОСОБА_3 ;
- можливість отримання контактів лікаря, няні, вихователя дитячого садочку та керівників гуртків, які відвідує ОСОБА_3 ;
- узгодження з батьком вибору чергової няні, вибору дитячого садочка, школи та залучення доньки ОСОБА_3 до участі у гуртках;
- систематичні безперешкодні з боку матері відвідування батьком з донькою закритих дитячих центрів, зоопарку, лялькового театру, тощо;
- проживання доньки ОСОБА_3 з батьком під час перебування матері у відрядженні.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено наступний графік участі батька ОСОБА_1 у вихованні доньки ОСОБА_3 :
- відвідування ОСОБА_1 доньки ОСОБА_3 один раз на тиждень в присутності матері впродовж однієї години, за попереднім погодженням часу та місця із ОСОБА_2 ;
- розмови із ОСОБА_3 за допомогою телефонного зв'язку, месенжеру, серед іншого за допомогою відеозв'язку в понеділок, середу, п'ятницю в проміжку часу з 19 год 00 хв. до 20 год 00 хв.;
- два рази на місяць: в другу суботу з 15 год 00 хв. до 20 год 00 хв. та в четверту неділю з 10 год 00 хв. до 15 год 00 хв. батько ОСОБА_1 може забирати доньку ОСОБА_3 для проведення спільного відпочинку без присутності матері;
- зобов'язано ОСОБА_2 сповіщати батька ОСОБА_1 про зміну місця проживання доньки ОСОБА_3 , а також про її захворювання;
- зобов'язано ОСОБА_2 завчасно попереджати ОСОБА_1 про неможливість зустрічі із донькою відповідно до визначеного графіку, із перенесенням дати зустрічі на іншу погоджену дату.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 211 грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн 00 коп.
Додатковим рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скрипчука М.Є. задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн 00 коп. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Скрипчука М.Є. залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 23 квітня 2025 року - залишено без змін.
10 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кістяник В.І. подав через електронний суд заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн 00 коп. (а.с.165-167, т.2).
Заява мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено, що до судових витрат додається попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із апеляційним розглядом справи, у розмірі 10 000 грн 00 коп. Тобто така письмова заява зроблена до закінчення судових дебатів у справі відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України. Позивач ОСОБА_1 уклав договір про надання правничої допомоги № 99/2025 від 12 травня 2025 року, до якого була укладена додаткова угода № 1. 08 липня 2025 року був підписаний акт виконаних робіт від 08 липня 2025 року відповідно до договору про надання правничої допомоги № 99/2025 від 12 травня 2025 року та додаткової угоди № 1 до даного договору.
Вказує, що заява про ухвалення додаткового рішення та додатки до неї були надіслані відповідачу через її представника, про що містяться докази у додатках до даної заяви.
На підтвердження витрат на правову допомогу у сумі 10 000 грн 00 коп. адвокат Кістяник В.І. надав:копію документа, який підтверджує повноваження представника; договір про надання правничої допомоги № 99-2025 від 12 травня 2025 року; додаткову угоду № 1 від 12 травня 2025 року; платіжну інструкцію від 20 травня 2025 року; акт виконаних робіт від 08 липня 2025 року.
20 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Янко М.І. подала свої заперечення проти ухвалення додаткового рішення, у яких заявляє про неспівмірність завалених ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у цій справі.
Відповідно до положень ч.2 ст.246 ЦПК України, якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з положеннями ч.ч.3,4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кістяника В.І. про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч.3 ст.133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Кістяник В.І. надав:
- договір про надання правничої допомоги № 99-2025 від 12 травня 2025 року та додаткову угоду № 1 до цього договору, згідно з якими адвокат Кістяник В.І. на умовах платності зобов'язався надавати ОСОБА_1 професійну правничу допомогу у вигляді складення відзиву на апеляційну скаргу у цій справі № 756/912/24 та участь в апеляційному розгляді справи із розміром гонорару 10 000 грн 00 коп.;
- платіжну інструкцію від 20 травня 2025 року про сплату адвокату Кістянику В.І. обумовленого гонорару у розмірі 10 000 грн 00 коп.;
- акт виконаних робіт № 01-07-2025 від 08 липня 2025 року, яким підтверджено складення адвокатом Кістяником В.І. відзиву на апеляційну скаргу у цій справі № 756/912/24 та участь в апеляційному розгляді справи.
Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що «гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Тому з огляду на вказані вище норми права та правові висновки Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що наявними у справі доказами підтверджено понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу під час апеляційного розгляду справи у розмірі 10 000 грн 00 коп.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, від 12 січня 2022 року у справі № 750/10242/20.
Як зазначалося вище, 20 серпня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Янко М.І. подала свої заперечення проти ухвалення додаткового рішення, у яких заявляє про неспівмірність завалених ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у цій справі під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів вважає, що враховуючи складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи, що в суді апеляційної інстанції відбулося лише одне судове засідання по суті розгляду справи, яке тривало близько 30 хвилин (а.с.148-149, т.2), представник ОСОБА_1 - адвокат Кістяник В.І. по суті спору в суді апеляційної інстанції підготував лише один документ, а саме, відзив на апеляційну скаргу (а.с.88-118, т.2), а також, з урахуванням заперечень представника ОСОБА_2 - адвоката Янко М.І. щодо зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст.133, 137, 246, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кістяника Володимира Івановича задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп.
У задоволенні решти вимог заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Кістяника Володимира Івановича - відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 26 вересня 2025 року.
Головуючий
Судді: