01 жовтня 2025 року Справа № 580/9516/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді: Янківська В.П.,
розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
21серпня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1) визнати протиправними дії з 24.05.2022 року по 30.06.2025 року включно: Міністерства оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022), Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 ) у відношенні ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) щодо неналежних індексації грошового забезпечення, нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування та виплати грошового забезпечення;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) грошове забезпечення із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 24.05.2022 року по 31.12.2022 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 24.05.2022 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
3) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) грошове забезпечення із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
4) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) грошове забезпечення із:- застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2024 року по 30.06.2025 року включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024 року, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
5) стягнути солідарно з Міністерства оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022) та Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) моральну шкоду в сумі 100000 гривень(сто тисяч) гривень 00 копійок;
6) зобов'язати Міністерство оборони України (ідентифікаційний код юридичної особи - 00034022) та Військову частину НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 ) подати до суду звіт про повне виконання судового рішення протягом 10(десяти) денного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою судді від 26.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Представником позивача подано заяву, в якій він просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням(викликом) сторін та забезпечити представнику позивача проведення всіх без винятку судових засідань у даній справі в режимі відеоконференції.
Вирішуючи клопотання представника позивача суд зазначає таке.
Частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що представником позивача не наведено посилань на обставини, які можливо з'ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в судовому засіданні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Враховуючи те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 257-262 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача про розгляд справи за правилами загального провадження з повідомленням (викликом) осіб - відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту підписання. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА