01 жовтня 2025 року справа № 580/9671/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківська В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
28 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.08.2025 №232730028878 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 27 років 01 місяць та 19 днів стажу роботи на посаді складача поїздів (залізничний цех, служба з експлуатації та вантажної роботи), згідно трудової книжки НОМЕР_2 та довідки ПАТ “АЗОТ» від 31.12.2024 №801-58/271;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийняти рішення про призначення з 29.07.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугою років та розпочати її щомісячні нарахування та виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно довідки від 31.12.2024 №801-58/271, позивач протягом 27 років 01 місяця та 19 днів працював у ПАТ «АЗОТ» на посаді складач поїздів (залізничний цех, служба з експлуатації та вантажної роботи). Ця довідка була видана позивачу на підставі його особової картки форми №П-2, особових рахунків, інструкції з охорони праці, наказів з кадрових питань, штатних розписів залізничного цеху ПАТ «Азот». Відмова у призначенні пенсії за віком обумовлена відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці. Вважаючи відмову такою, що винесена неправомірно, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 01.09.2025 відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити повністю. Обгрунтовуючи свою позицію зазначив, що до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано період роботи згідно довідки від 31.12.2024 №801-58/271 виданої Приватним Акціонерним Товариством "АЗОТ", оскільки не відноситься до підприємств передбачених пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах. Органом Пенсійного фонду України не ставиться під сумнів сам факт роботи позивача на вищевказаному підприємстві, проте наявність лише факту роботи на підприємстві є недостатнім для підтвердження права на пенсію за вислугу років.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини.
29.07.2025 позивач звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявоюі про призначення пенсії на пільгових умовах.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Заява позивача про призначення пенсії на пільгових умовах розглянута Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Львівській області за принципом екстериторіальності, відповідно до Порядку №22-1.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.08.2025 №232730028878 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років.
Зокрема в рішенні зазначено, що вік заявника 56 років 11 місяців 16 днів. Страховий стаж особи: 34 роки 08 місяців 24 дні.
Стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відсутній.
До стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років не зараховано період роботи згідно довідки від 31.12.2024 №801-58/271 виданої приватним акціонерним товариством "АЗОТ", оскільки не відноситься до підприємств передбачених пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з наведених причин, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Вирішуючи спір по суті суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пунктів 1, 6 частини 1 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача-1 з заявою про призначення пенсії за вислугу років позивач досяг віку 55 років.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1991 позивач працював: з 07.06.1988-05.06.1990 - служба в Радянській армії; з 26.09.1990-02.10.1991 - служба в органах внутрішніх справ, з 20.11.1991-16.09.1993 - служба в органах внутрішніх справ, з 01.08.1994-31.10.1997 - складач поїздів залізничного цеху ПАТ «Азот», 01.11.1997-01.05.1998 - слюсар по ремонту рухомого складу залізничного цеху ПАТ «Азот», з 01.05.1998-30.05.2007 - складач поїздів залізничного цеху ПАТ «Азот», з 30.05.2007-15.11.2007 - черговий стрілочного поста залізничного цеху ПАТ «Азот», 26.08.2025 2 15.11.2007-20.06.2008 - складач поїздів залізничного цеху ПАТ «Азот», з 20.06.2008-29.03.2010 - складач поїздів служби з експлуатації та вантажної роботи, локомотиво-складальницька бригада залізничного цеху ПАТ «Азот», з 29.03.2010 - звільнений з ПАТ «Азот», за угодою сторін, 20.04.2010-16.01.2011 - виплати по безробіттю. 01.03.2011-28.11.2011 - молодший інспектор Черкаська охоронна компанія, з 08.12.2011-18.06.2012 - складач поїздів служби з експлуатації та вантажної роботи, підмінний персонал залізничного цеху ПАТ «Азот», 18.06.2012-01.10.2019 - складач поїздів служби з експлуатації та вантажної роботи, локомотиво-складальницька бригада залізничного цеху ПАТ «Азот», 01.10.2019-13.05.2024 - складач поїздів служби з експлуатації та вантажної роботи, локомотиво-складальницька бригада залізничного цеху ПАТ «Азот», 13.05.2024 - звільнений з ПАТ «Азот», за станом здоров'я, з 03.09.2024-01.12.2024 - виплати по безробіттю.
Згідно довідки від 31.12.2024 №801-58/271, позивач протягом 27 років 01 місяця та 19 днів працював у ПАТ «АЗОТ» на посаді складач поїздів (залізничний цех, служба з експлуатації та вантажної роботи). Ця довідка була видана Позивачу на підставі його особової картки форми №П-2, особових рахунків, інструкції з охорони праці, наказів з кадрових питань, штатних розписів залізничного цеху ПАТ «Азот».
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов'язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди та наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, відтак суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем-1 вказаних періодів до пільгового стажу (спеціального) роботи позивача є необґрунтованими.
Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).
Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).
Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10.
Згідно пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначений Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12 жовтня 1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років професії і посади робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників.
Згідно роз'яснення «Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років» №804 від 25.03.2003 року Управління пенсійного забезпечення Міністерства праці та соціальної політики України, відповідно до пункту «а» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» деякі категорії працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, мають право на пенсію за вислугу років, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з яких не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо займаються організацією перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583, передбачено:
-Бригадири магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій та штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів;
-Електромонтери і електромеханіки контактної мережі магістральних залізниць;
-Кондуктори вантажних поїздів;
-Кочегари паровозів і парових кранів на залізничному ходу;
-Майстри (шляхові, мостові, тунельні) магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів;
-Машиністи автомотрис і мотовозів;
-Машиністи і помічники машиністів паровозів і парових кранів на залізничному ходу;
-Машиністи і помічники машиністів тепловозів;
-Машиністи і помічники машиністів електровозів;
-Машиністи і помічники машиністів дизель-поїздів;
-Машиністи і помічники машиністів електропоїздів (секцій);
-Машиністи-інструктори локомотивних бригад;
-Механіки рефрижераторних поїздів (секцій);
-Монтери колії магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонті колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів;
-Оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу;
-Оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу;
-Поїзні диспетчери і старші поїзні диспетчери;
-Регулювальники швидкості руху вагонів;
-Ремонтники штучних споруд магістральних залізниць на дільницях з інтенсивним рухом поїздів;
-Складачі поїздів;
-Слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу;
-Чергові по станціях позакласних і 1 класу, зайняті прийманням відправленням і пропусканням поїздів на дільницях магістральних залізниць з особливо інтенсивним рухом;
Чергові та оператори сортувальних гірок на станціях позакласних і 1 класу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області відмовлено в призначені пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи.
У контексті вимог статей 6, 8, 22, 46, 151-2 Конституції України, рішення Конституційного Суду України у справі №1-р/2020 щодо порушень частини першої статті 8 Конституції України внаслідок підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи мають враховуватись всіма суб'єктами владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак, суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини.
На думку Європейського суду з прав людини відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У контексті предмету спору, Європейським судом з прав людини сформовано підхід щодо застосування принципу «належного урядування».
Так, в рішенні від 20 травня 2010 року у справі «Лелас проти Хорватії» (заява №55555/08) ЄСПЛ наголосив, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу (пункт 74).
Отже, принцип "належного урядування" без сумніву є дотичним і до означених пенсійних спорів. Адже особа-пенсіонер чи майбутній пенсіонер, як приватна особа, не має у своєму розпорядженні ані державного апарату, ані владних функцій. Зоною відповідальності саме держави є те, щоб пенсії при призначенні були правомірно нараховані та своєчасно поновлені й виплачені. І всі помилки та прорахунки в цій сфері є саме помилками, які могли з'явитись лише як наслідок порушення принципу «неналежного урядування».
Аналогічна правова позиція викладена у Рішенні Верховного Суду у справі №360/3611/20 від 21 квітня 2021 року.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про відмову ОСОБА_1 в призначені пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській прийняти рішення про призначення з 29.07.2025 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугою років та розпочати її щомісячні нарахування та виплати, суд зазначає таке.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.4 та п.10 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 05.08.2025 №232730028878 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на посаді складача поїздів згідно трудової книжки НОМЕР_2 та довідки ПАТ «АЗОТ» від 31.12.2024 №801-58/271.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2025 про призначення пенсії за вислугу років та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 700 (сімсот) грн 00.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА