23 вересня 2025 рокусправа № 640/3298/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
за участі секретаря судового засідання Пунейко Р.Р.,
представника позивача Оплачко В.О.,
представника відповідача Федоренко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКИТБУД»
до Головного управління ДПС України у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «РОКИТБУД» з позовною заявою до Головного управління ДПС України в м. Києві про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2019 №022726150505103 та №022826150505103.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Згідно з Додатком 3 до пункту 19 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, справу №640/3298/20 визначено розглядати Львівському окружному адміністративному суду.
Справа надіслана Київським окружним адміністративним судом до Львівського окружного адміністративного суду для розгляду та надійшла до суду 04.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі за вхідним №8961.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 прийнято позовну заяву до провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
15.05.2025 прийнято ухвалу про перехід з спрощеного провадження у загальне позовне провадження, замінено відповідача у справі №640/3298/20 - Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 43141267) на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ЄДРПОУ: 44116011; адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19)..
Аргументи учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що надані до перевірки первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, та використання результатів у власній господарській діяльності позивача, а висновки відповідача про порушення податкового законодавства у взаємовідносинах із контрагентом неправомірні, оскільки з боку позивача відсутні будь-які порушення вимог податкового законодавства.
ГУ ДПС у м. Києві заперечує проти задоволення позовних вимог, вказує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі висновків акта перевірки, на підставі відомостей, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС, Єдиному державному реєстрі судових рішень та податкової інформації, отриманої із зовнішніх джерел, встановлено, що взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «ВЄГАС БУД» не підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та не спрямовані на здійснення легальної господарської діяльності. Всі первинні документи від імені ТОВ "ВЄГАС БУД" підписав громадянин ОСОБА_1 , що значиться керівником вказаного товариства. Разом з тим, зі змісту пояснень, наданих вказаною особою, вбачається, що такий не мав жодного відношення до створення та діяльності ТОВ "ВЄГАС БУД". ТОВ "ВЄГАС БУД" займалося документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів-покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.
Обставини справи, встановлені судом.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 03.10.2019 №1524 проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «РОКИБУД» (код 35181682) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «ВЄГАС БУД» (код 41861517) за травень 2018 року показників декларації з податку на додану вартість та за 2018 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №72/26 15-05-01-03 від 21.10.2019 року (далі - акт перевірки) та встановлено наступні порушення:
- п. 44.1, п.44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), п.1.2 ст.1, п.2.4 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 11 «Зобов'язання», затвердженого Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 31.01.2000 №20 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 11.02.2000 за №85/4306, п.5, п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 15 «Доходи», затвердженого Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 29.11.1999 №2908 та зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 14.12.1999 за №860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 25 980,00 грн., у т.ч. за 2018 на суму 25 980,00 грн.;
- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2 ст.1, п.2.4 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 28 867,00 грн., в т.ч. за травень 2018 року на суму 28 867,00 гривень.
На підставі акту перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:
від 11.11.2019 №02272615050103, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32475,00 грн. ( 25980,00 грн податкове зобов'язання, 6495,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції);
від 11.11.2019 №02282615050103 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку додану вартість у розмірі 36804,00 грн. (28867,00 грн податкове зобов'язання, 7217,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Позивач не погодився з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та звернувся до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також - ПК України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі ПК України).
Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до вимог пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
У силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції. Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто, на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому. Водночас, із визначеного в ПКУ поняття ділової мети випливає, що обов'язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто, господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності. З'ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції, передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому, економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції. Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об'єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. Варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб'єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.
Документальне обґрунтування наявності ділової мети передбачає наявність документів управлінського обліку, первинних документів, які платник податків використовує в господарській діяльності, зокрема, у перспективі, або коли наявна потреба в здійсненні збиткових операцій з огляду на стратегічні цілі чи несприятливі обставини. Такі документи мають містити загальноприйняті реквізити, такі як дата складання та підписи уповноважених осіб, і можуть бути використані під час перевірки або затребувані в установленому ПК України порядку.
Тож, ділова мета може бути відсутня лише в таких операціях: головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків; у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов'язаних осіб. Ураховуючи принцип превалювання сутності над формою, перевага має надаватися економічній сутності господарських операцій.
Відповідно до змісту п. п. 134.1.1, п. п. 134.1.2 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених, згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.
Висновки щодо правозастосування.
У ході проведення перевірки встановлено, що підприємство позивача мало взаємовідносини з ТОВ "ВЄГАС БУД". Згідно інформації що міститься в ІС «Податковий блок» ТОВ «ВЄГАС БУД» подано за №9161853903 від 06.08.2018 розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за II квартал 2018р., відповідно до якого задекларовано 3 фізичні особи, у зв'язку з чим встановлено недостатню кількість трудових ресурсів для виконання робіт на адресу ТОВ «РОКИБУД». Також встановлено, що відповідно до даних що містяться в ЄРПН ТОВ «ВЄГАС БУД» не залучало сторонніх організацій до проведення робіт з ремонтно-будівельних робіт об'єкта за адресою: м. Бориспіль вул. Радянська, 32, у зв'язку з чим ТОВ «ВЄГАС БУД» не мало матеріально-технічної, трудової можливості здійснення надання вищезазначених робіт, послуг, з залученням 7 робітників у травні 2018, а відтак неможливий їх рух за ланцюгом, які брали участь у здійсненні взаємопов'язаних нереальних господарських операцій.
Згідно протоколу допиту свідка від 14.07.2018 року в рамках кримінального провадження №32018100010000004, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 212, ч.2. ст.205 КК України, отриманого старшим оперуповноваженим ВОСА ПДВ ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, лейтенантом податкової міліції Садоховим Д.С., стосовно громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній надав показання про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.
На підставі таких доводів контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між ТОВ «ВЄГАС БУД» (код 41861517) та |TOB «РОКИБУД».
Суд враховує, що згідно долучених доказів, на виконання умов договору підряду №151518 від 15.05.2018 року ТОВ «ВЄГАС БУД» в адресу ТОВ «РОКИБУД» надано ремонтно-оздоблювальні, монтажні роботи. Оплата за виконану роботу проведена в повному обсязі, що не заперечується сторонами та підтверджується банківською випискою та платіжними дорученнями. Крім того, сформовано податкову накладну, яка надіслана ТОВ «ВЄГАС БУД» до Єдиного реєстру податкових накладних та зареєстрована податковим органом. Факт отримання ремонтно-будівельних робіт підтверджується актом виконаних робіт, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631. Відповідні суми, як податкового кредиту, так і податкових зобов'язань, задекларовані, як ТОВ «РОКИБУД», так і ТОВ «ВЄГАС БУД». Тобто, господарські операції, які були предметом дослідження під час перевірки, мали на меті саме рух матеріальних активів, оскільки ТОВ «РОКИБУД» в подальшому реалізовувало отримані роботи іншим суб'єктам господарювання, що також підтверджується первинними документами та даними бухгалтерського обліку.
Суд, аналізуючи висновки податкового органу, констатує, що контролюючим органом використовувалась виключно податкова інформація щодо контрагента позивача, при цьому, зустрічних звірок контрагента позивача не проводилось. Зауважень до наданих позивачем документів первинного бухгалтерського обліку матеріали справи не містять. Відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду, що набрав законної сили у кримінальному провадженні щодо посадових осіб ТОВ «ВЄГАС БУД» у зв'язку із здійсненням господарської діяльності останнім.
Матеріалами справи підтверджується, що оплата за надані послуги здійснена в повному обсязі, що підтверджується і самим відповідачем. Тож, висновки акта перевірки не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду даного спору в суді та є необґрунтованими та суперечливими.
Суд встановив, що первинні документи позивача щодо взаємовідносин з наведеним в акті перевірки контрагентом мають всі необхідні обов'язкові реквізити, визначені податковим законодавством.
Щодо посилання відповідача на внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень відомостей про порушення кримінальної справи за фактом скоєння злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, а також на протокол допиту під час якого ОСОБА_1 зазначив про непричетність до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності платника податків (к/п 32018100010000004), суд зазначає наступне.
Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей по кримінальному провадженню не спростовує фактичного здійснення операцій між позивачем та його контрагентом, адже наявність досудового розслідування не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 № 802/2608/17-а.
Належними доказами можуть бути лише встановлені вироком суду обставини, у тому числі щодо причетності або обізнаності позивача у цьому. Проте доказів, які б свідчили про наявність вироків суду відносно контрагента позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадової особи контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, від 24.04.2018 у справі № 2а/0370/205/12, 20.03.2019 у справі № 813/1979/15, 22.07.2020 у справі № 620/3925/18.
В матеріалах справи відсутні докази притягнення службової особи ТОВ «ВЄГАС БУД» до кримінальної відповідальності та відсутній вирок відносно службової особи вказаного підприємства за результатами судового розгляду матеріалів кримінального провадження.
Водночас судом встановлено, що позивач надав додаткові документи, щодо спростування наявного протоколу допиту директора ТОВ «ВЄГАС БУД» ОСОБА_1 , а саме: копію заяви про долучення документів до матеріалів кримінального провадження № 32018100010000004 та копію акту опитування адвокатом колишнього директора ТОВ «ВЄГАС БУД», якою останній підтверджує свою участь у здійсненні господарської діяльності та підписання первинних документів від імені товариства.
Податковим органом під час судового розгляду справи, не було наведено будь-яких переконливих доводів та не надано належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність саме позивача, як платника податків.
Висновки акта перевірки ґрунтуються на результаті аналізу податкової інформації контрагента позивача в ІС "Податковий блок", а також на відсутності в останнього достатніх трудових ресурсів, основних засобів тощо, проте, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг, має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами, і не може ґрунтуватися на припущеннях, однак, за встановлених обставин, суд вважає висновки відповідача щодо нереальності операцій з ТОВ «ВЄГАС БУД», не є достатньо опрацьованими, ґрунтуються на припущеннях та не є доведеними.
Крім того, у комерційній діяльності виконання поставок товарів, робіт, послуг не завжди вимагає наявності власних основних та транспортних засобів, значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от, на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо).
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні гуди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач позовні вимоги не спростував.
На підставі вищевказаного, повно всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - скасуванню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) №0602/20-РБ від 06.02.2020, копію свідоцтва про право на заняття адвоктською діяльністю № 2213/10 від 27.03.2003, платіжне доручення № 2082 від 07.02.2020 на суму 6500,00 грн.
З огляду на те, що предметом розглядуваного спору є справа незначної складності, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3250,00 грн.
Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 3250,00 грн. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 14, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.11.2019 № 022726150505103.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.11.2019 № 022826150505103.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКИТБУД» (02100, м. Київ, вул. Краківська, буд. 5 кв. 58, код ЄДРПОУ 35181682) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн 00 коп) сплаченого судового збору.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОКИТБУД» (02100, м. Київ, вул. Краківська, буд. 5 кв. 58, код ЄДРПОУ 35181682) 3250,00 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят грн. 00 коп) витрат на правову допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 30.09.2025.
СуддяКрутько Олена Василівна