ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" жовтня 2025 р. справа № 300/6550/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації №UA206070/2024/000152 та рішення про коригування митної вартості товарів від 13.08.2024 №UA 206000/2024/000082/1,-
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Чобанюк М.М., звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13.08.2024 №UA 206000/2024/000082/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 13.08.2024 №UA206070/2024/000152.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в порушення статей 51-54, 57 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки "VOLVO", модель - "ХС60", VIN - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення - 2020. Стверджує, що наявність обгрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Позивач вважає, що відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони наділені повноваженнями витребовувати додаткові документи для перевірки достовірності зазначеної митної вартості у разі наявності підстав для сумнівів у її правильності. В ході перевірки було встановлено, що згідно з відомостями із сайту suchen.mobile.de, автомобіль марки VOLVO, модель XC60, був виставлений на продаж і проданий за 10 900,00 євро. Ця інформація суперечить документам, поданим декларантом, у яких зазначена вартість автомобіля - 8800,00 євро. Після доведення декларанту факту заниження митної вартості автомобіля марки VOLVO, модель XC60, номер кузова НОМЕР_1 , ним було самостійно розраховано митну вартість у розмірі 10900,00 євро за курсом 44,89 грн, тим самим фактично визнавши заниження митної вартості. Стверджує, що митна декларація не могла бути оформлена за основним методом - за ціною договору, оскільки сума, зазначена у рахунку-фактурі, не була підтверджена належними документами. Джерелом інформації для визначення митної вартості було використано цінову пропозицію на сайті www.mobile.de, де міститься інформація про продаж транспортного засобу ідентичної марки, моделі, технічних характеристик і технічного стану за ціною 17990 євро. Коригування також враховувало транспортні витрати у сумі 13532 грн. Таким чином, митну вартість було визначено у розмірі 18290 євро. Сума донарахованих митних платежів становить 133952,55 грн. Позивачем 15.08.2025 було подано іншу митну декларацію, у якій декларувалась митна вартість у розмірі 8800,00 євро. Водночас відповідачем було відстрочено сплату митних платежів до 12.11.2024. Відповідач зазначає, що ціна транспортного засобу була скоригована та приведена у відповідність залежно від комплектації та технічного стану, а митна вартість була визначена за резервним методом. При цьому між митним органом і декларантом проводилися консультації. Також зазначає, що позивач порушив вимоги ст. 53 Митного кодексу України, а саме - документи, подані для митного оформлення, не підтверджують заявлену митну вартість товару, а на вимогу посадової особи не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості за митною декларацією № 24UA206070010395U8. Просить в задоволенні позову відмовити (а.с.113).
У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.
12.08.2024 декларантом - ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , як особи, відповідальної за фінансове регулювання (вантажоодержувач ОСОБА_3 ) подано до митного органу митну декларацію №24UA206070010395U8, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки "VOLVO", модель "ХС60», наявні ознаки пошкоджень після ДТП, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, потужність двигуна - 140 кВт. Об'єм циліндрів двигуна 1969 см. куб, номер двигуна - немає даних. Календарний рік виготовлення - 2020. Колісна формула 4х2. Кількість місць, включаючи місце водія - 5. Наявні пошкодження КТЗ пошкоджено ЛФП, забруднено салон, праве переднє крило, праві передні та задні двері, правий поріг, права стійка, спрацювали подушки безпеки. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Виробник "VOLVO". Країна виробництва, країна походження Швеція (а.с.118).
У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 8800,0000 EUR, у графі 43 митної декларації визначено “6» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 502717,60 грн.
Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано рахунок-фактуру №409/24 від 29.07.2024, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_2 від 20.05.2020, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_3 від 20.05.2020, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_4 від 08.08.2024, документ, що підтверджує перевезення товару, транспорті витрати від 12.08.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 12082024_IF20240812-002 від 12.08.2024, договір про надання послуг митного брокера №09/08 від 09.08.2024, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 09.08.2024, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 14.03.2002, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_6 від 16.01.2019, акт про проведення фізичного огляду, від 12.08.2024, витяг з сайту про вартість від 12.08.2024, довіреність від 27.01.2022, експертна довідка №27/08 від 09.08.2024, фото автомобіля від 12.08.2024 (а.с.118).
13.08.2024 за результатами розгляду поданої митної декларації №24UA206070010395U8 від 12.08.2024 Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000082/1.
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та в декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст. 62 МКУ) та методу 2 г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. (Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495 розділ III). Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію щодо продажу ТЗ на сайті www.mobile.de наявна інформація щодо пропозиції до продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, технічним характеристикам, технічному стану за ціною - 17990 євро. Коригування здійснювалося на транспортні витрати у сумі 13532 грн. Визначена митна вартість - 18290 євро (а.с.154).
При цьому, у графі 30 “коригування» зазначено вартість 18290,00 євро, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом (а.с.154).
Також Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206070/2024/000152, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та в декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2 в (ст. 62 МКУ) та методу 2 г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. (Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495 розділ III). Джерелом інформації для визначення митної вартості використано цінову пропозицію щодо продажу ТЗ на Інтернет сторінці (сайт) «www. mobile.de наявна інформація щодо пропозиції до продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, технічним характеристикам, технічному стану за ціною - 17990 євро. Коригування здійснювалося на транспортні витрати у сумі 13532 грн. Визначена митна вартість - 18290 євро (а.с.156).
Також роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення - подати митну декларацію згідно прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA206000/2024/000082/1 від 13.08.2024. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с.156).
15.08.2024 декларантом - ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , як особи, відповідальної за фінансове регулювання (вантажоодержувач ОСОБА_3 ), подано до митного органу митну декларацію №24UA206070010578U0, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки "VOLVO", модель "ХС60», наявні ознаки пошкоджень після ДТП, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, потужність двигуна - 140 кВт. Об'єм циліндрів двигуна 1969 см. куб, номер двигуна - немає даних. Календарний рік виготовлення - 2020. Колісна формула 4х2. Кількість місць, включаючи місце водія - 5. Наявні пошкодження КТЗ пошкоджено ЛФП, забруднено салон, праве переднє крило, праві передні та задні двері, правий поріг, права стійка, спрацювали подушки безпеки. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Виробник "VOLVO". Країна виробництва, країна походження Швеція (а.с.157).
У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 8800,0000 в графі 43 митної декларації проставлено «1» та «6» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 414502,77 (а.с.157).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України, в редакції, станом на час спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).
У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Частинами 3, 4, 5, 6 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Наведене передбачено частинами 4, 5 статті 57 МК України.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Цілями застосування системи управління ризиками є: 1) запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань митної справи; 2) забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); 3) забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів; 4) прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №24UA206070010395U5 від 12.08.2024, визначено за 6 методом (фактурна вартість - 8800,00 євро, митна вартість - 10900,00 євро, транспортні витрати - 300 євро), а до самої митної декларації додано документи, які підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару.
Зокрема, додано рахунок-фактуру №409/24 від 29.07.2024 на суму 8800,00 євро, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_2 від 20.05.2020, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_3 від 20.05.2020, свідоцтво про реєстрацію транспорту засобу НОМЕР_4 від 08.08.2024, документ, що підтверджує перевезення товару, транспорті витрати від 12.08.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 12082024_IF20240812-002 від 12.08.2024, договір про надання послуг митного брокера №09/08 від 09.08.2024, висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом від 09.08.2024, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_5 від 14.03.2002, паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_6 від 16.01.2019, акт про проведення фізичного огляду, від 12.08.2024, витяг з сайту про вартість від 12.08.2024, довіреність від 27.01.2022, експертна довідка №27/08 від 09.08.2024, фото автомобіля від 12.08.2024 (а.с.118).
Згідно інформації транспортних витрат від 12.08.2024 транспорті витрати становлять 300 євро (а.с.30).
За змістом звіту про незалежну оцінку колісного транспортного засобу (легковий універсал - В, марка - "VOLVO", модель ХС60, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 ) від 12.08.2024 вартість об'єкта оцінки становить 8255,00 євро, що з врахуванням курсу НБУ (курс євро на дату оцінки 44,8855 грн за 1 євро) станом на дату оцінки становить 370529,80 грн (а.с.31).
В акті про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 12.08.2024 зазначено, що проведено огляд автомобіля легкового, який був у використанні, марки "VOLVO", модель "ХС60», у якого наявні ознаки пошкоджень після ДТП, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна - дизель, потужність двигуна - 140 кВт. Об'єм циліндрів двигуна 1969 см. куб, номер двигуна - немає даних. Календарний рік виготовлення - 2020. Модельний рік виготовлення - 2020. Колісна формула 4х2. Кількість місць, включаючи місце водія - 5. Наявні пошкодження КТЗ пошкоджено ЛФП, забруднено салон, праве переднє крило, праві передні та задні двері, правий поріг, права стійка, спрацювали подушки безпеки. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Виробник "VOLVO". Країна виробництва, країна походження Швеція. Вага брутто 1791. Вага нетто 1791 (а.с.54).
Згідно оскаржуваних рішень відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки "VOLVO", модель "ХС60», номер кузова НОМЕР_1 , за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є те, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Зазначено, що джерелом інформації для визначення митної вартості вказаного автомобіля використано цінову пропозицію щодо продажу ТЗ на Інтернет сторінці (сайт) www.mobile.de, де наявна інформація щодо пропозиції продажу транспортного засобу ідентичної марки, моделі, технічним характеристикам, технічному стану за ціною 17990 євро. Коригування здійснювалося на транспортні витрати у сумі 13532 грн. Визначена митна вартість 18290 євро.
В наданому відповідачем витягу із сайту www.mobile.de зазначено, що автомобіль марки "VOLVO", модель "ХС60» є уживаним, пошкодженим, непридатним до експлуатації (а.с.155).
Суд зазначає, що ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів, навіть в межах однієї категорії та марки, може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
В наданому відповідачем витягу із сайту www.mobile.de відсутні відомості щодо повної комплектації зазначеного в ньому транспортного засобу, про характер пошкоджень.
Спірне рішення не містить порівняння індивідуальних ознак оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зокрема: технічний стан, ознаки вжитку, ступінь зносу, тощо.
Імпортований позивачем транспортний засіб, як і будь-який інший, має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень. Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідачем не враховано індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.
Відтак, відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану тому, що ввозився позивачем.
Як зазначалось вище, на підтвердження вартості товару, що імпортується, позивачем було надано митному органу разом з митною декларацією, зокрема, рахунок-фактуру від 11.08.2024 №409/24, в якому вартість означеного транспортного засобу, вказана у розмірі 8800,00 євро (ціна нетто) (а.с.24). У вказаному рахунку також зазначено прізвище та ім'я позивача, його адреса, реквізити продавця. Рахунок засвідчено підписом відповідальної особи та печаткою продавця.
Тобто, наведений платіжний документ містить всі необхідні реквізити, які дозволяють чітко ідентифікувати ввезений позивачем товар та його ціну.
Крім того, за змістом наданого позивачем митному органу витягу із сайту suchen.mobile.de загальна вартість вказаного вище автомобіля становила 10900 євро. При цьому зазначено, що вартість авто без податку - 8882 євро (ціна нетто), 19 % становить ПДВ (MwSt) (а.с.152).
Суд враховує, що надані позивачем до митного оформлення документи, копії яких містяться в матеріалах справи, кореспондуються між собою та містять інформацію про товар та його ціну, та у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Відповідач не надав суду обрахунків коригування вартості, з яких суд міг би встановити достовірність скорегованої митної вартості.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
В спірному випадку відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішення про коригування митної вартості товарів №UA 206000/2024/000082/1 від 13.08.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000152.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що зазначені рішення №UA206000/2024/000082/1 від 13.08.2024 та картка відмови №UA206070/2024/000152 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому, позовні вимоги слід задовольнити.
Решта аргументів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі також - Закон №5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, значення спору для сторони тощо.
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу у цій справі надавалася відповідно до договору про надання правничої допомоги від 14.08.2024 (а.с.98), укладеного між адвокатом Чобанюком М.М. та ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги.
У пункті 4.1 вказаного договору зазначено, що розмір гонорару встановлюється в розмірі 5000 грн.
Також, адвокатом Чобанюком М.М. надано суду ордер на надання правової допомоги серії АТ №1077957 від 24.08.2024 (а.с.11), квитанцію про оплату послуг адвоката від 21.08.2024 згідно договору №62 від 14.08.2024 на суму 5000 грн (а.с.16), опис виконаних робіт у формі рахунку до договору про надання правничої допомоги №62 від 14.08.2024 (а.с.100).
За змістом опису виконаних робіт у формі рахунку до договору про надання правничої допомоги №62 від 14.08.2024 адвокатом Чобанюком М.М. надано правничу допомогу наступного характеру:
- усні консультації та попереднє вивчення матеріалів, що стосуються позову про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації №UA206070/2024/000152 та рішення про коригування митної вартості від 13.08.2024 №UA206000/2024/000082/1, 2 години, вартість 500 грн;
- формування правової позиції, 2 години, вартість 500 грн;
- формування та надсилання адвокатського запиту від 16.08.2024, 4 години, вартість 1000 грн;
- складення позову, 10 годин, вартість 3000 грн.;
Кількість годин робочого часу адвоката, витраченого на надання послуг 18 годин. Вартість наданих послуг 5000 гривень (а.с.100).
Відповідно до квитанції від 21.08.2024 позивач сплатила адвокату кошти в розмірі 5000,00 грн за адвокатські послуги.
На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд констатує, що заявлені позивачем до відшкодування 5000 грн витрат на правничу допомогу є обґрунтованими, відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Враховуючи наведене, виходячи із обставин справи, критерію пропорційності, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, суму витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок відповідача на користь позивача, у загальному розмірі 5000,00 грн.
Також, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4393,58 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000082/1 від 13.08.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці №UA206070/2024/000152.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ 43971364) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) сплачений судовий збір в розмірі 4393,58 грн (чотири тисячі триста дев'яносто три гривні 58 копійки) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.