ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" жовтня 2025 р. справа № 300/5503/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні звіт Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 12.09.2025 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала справа №300/5503/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, заявник, стягувач, ОСОБА_1 ) до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач, боржник, департамент) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум, а саме в розмірі 8179 грн;
- зобов'язано Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум, а саме в розмірі 8179 грн.
ОСОБА_1 в системі «Електронний суд» 24.07.2025 сформував заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.57 та зворотна сторона).
Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 04.08.2025 заяву ОСОБА_1 від 24.07.2025, подану в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 - задоволено.
Пунктом 1.2 ухвали суду зобов'язано Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду у строк до 03 вересня 2025 року звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23.
Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради в системі «Електронний суд» 12.09.2025 сформовано звіт про виконання судового рішення (а.с.75-77).
Так, відповідачем зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України 26.08.2021 №902 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду» департаментом сформовано списки за черговістю виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», судового збору, виконавчого збору, витрат та штрафів за датою надходження до департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради. Станом на 01.09.2025 року Міністерством соціальної політики України з державного бюджету на виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду виділено 2 099 199, 00 гривень та відшкодовано по списках за черговістю 273 особам. Отже, виплата разової грошової допомоги до 5 травня 2022 року буде здійснюватися в порядку черговості. Звернув увагу суду, що станом на 01.09.2025 ОСОБА_1 перебуває в списку черговості на стягнення заборгованості під № 491.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість заявленого звіту в межах доводів Управління, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 3821 КАС України).
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконання та невиконання судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Частиною 1 статті 3822 КАС України унормовано, що суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини 2 статті 3822 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно з частиною 3 статті 3822 КАС України до звіту додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;
2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Правовий аналіз вказаних положень КАС України дає підстави дійти висновку, що у випадку подання до суду суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення повинен бути оформлений відповідно до частини другої статті 3823 КАС України, водночас необхідно додати докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 3823 КАС України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм частини 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі №640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).
У взаємозв'язку із наведеним слід зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у частині 5 статті 3823 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 3823 КАС України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема, суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, слідує безпосередньо зі змісту частин 2 і 5 статті 3823 КАС України.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом в ухвалі від 03.04.2025 у справі №560/1080/19 (адміністративне провадження №К/9901/27250/19; К/9901/27289/19), за наслідками розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про виконання постанови Верховного Суду від 30 листопада 2022 року.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у наданому звіті від 12.09.2025 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23, а також дослідивши долучену до звіту копію витягу із списку про черговість виконання рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня, судом встановлено, що ОСОБА_1 нараховано суму до зобов'язання в розмірі 8 179,00 грн, також стягувач перебуває в списку черговості на стягнення заборгованості під №491.
Отже, відповідач провів нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в розмірі 8179 грн.
Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 в частині нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум, а саме в розмірі 8179 грн., виконане.
Однак, Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради не виконано рішення суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 в частині виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в розмірі 8179 грн.
Відповідно до положень частини 1 статті 3 Закону України від 05.06.2012 за №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
У звіті від 12.09.2025 Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради зазначив, що причина невиконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 в частині виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в розмірі 8179 грн, пов'язана виключно з відсутністю необхідного для цього бюджетного фінансування.
Так, стверджуючи про відсутність необхідного бюджетного фінансування для погашення заборгованості, що утворилася внаслідок перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік як учаснику бойових дій, у відповідності до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком в розмірі 8179 грн, Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради не надав суду жодних належних та допустимих доказів.
У свою чергу, відповідач посилається на те, що міський голова Руслан Марцінків Івано-Франківської міської територіальної громади звернувся до Прем'єр-міністра України, Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо виплати грошової допомоги до 5 травня в розмірах, встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме від 5 до 10 мінімальних розмірів пенсії за віком, залежно від статусу особи, а саме: виділити з державного бюджету необхідних коштів для виплати у 2021 році допомоги у розмірах, визначених Законом; забезпечити виконання рішень суду за державними програмами за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема сплати виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та на правничу допомогу; звільнити органи місцевого самоврядування у справах, пов'язаних із виконанням завдань у сфері соціального захисту населення, від сплати виконавчого збору та судового збору.
Суд зазначає, що саме звернення на виділення коштів для Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради не є достатнім для вжиття завершальних заходів з виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23.
Необхідним також є вжиття заходів Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо проблеми неповного виконання судових рішень (зокрема, судового рішення у справі №300/5503/23), ухваленого не на користь департаменту, та ініціювання зміни системного підходу до виконання таких рішень. Проте докази вчинення таких дій керівником Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради до звіту про виконання судового рішення не долучено.
Водночас, судом також не встановлено та не підтверджено належними доказами, що Департаментом соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради невиконання судового рішення у справі №300/5503/23 здійснюється умисно.
Суд, загалом погоджується з твердженням відповідача про фактичну неможливість здійснення на користь позивача виплати коштів без отримання додаткових асигнувань з Державного бюджету України, проте зауважує, що сама по собі відсутність таких асигнувань не може бути підставою для висновку про відсутність у боржника обов'язку з проведення відповідних виплат та, як наслідок, виконання ним судового рішення без здійснення виплати заборгованості.
Надаючи оцінку вказаному вище, суд зазначає, що згідно із Конституцією України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюється виключно законами. Такими законами є Закони України "Про Державний бюджет України" на кожний рік та Бюджетний кодекс України.
Відповідно до підпункту 20 та 29 частини 1 статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що рішення суду у справі №300/5503/23 в частині виплати заборгованості не виконано з незалежних від Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради причин.
Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 382-1 цього Кодексу.
За змістом частини 11 статті 3823 Кодексу, якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 3821 КАС України).
Враховуючи висновки суду, викладені вище по тексту цієї ухвали, а також зважаючи на обставину того, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23 виконано не в повному обсязі, суд вважає за можливе прийняти звіт Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 12.09.2025 про виконання судового рішення та встановити новий строк для його подання, а саме, один місяць з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали.
Водночас, суд вважає за необхідне застосувати приписи частин 1 та 3 статті 3823 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 3823 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 3821 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Частиною 2 статті 3823 КАС України унормовано, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 3822 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 3821 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина 3 статті 3823 КАС України).
Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі вчасного подання суб'єктом владних повноважень звіту суд розглядає такий звіт та за наслідками його розгляду постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень. При цьому при постановленні ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф.
Таким чином, наявність доказів, що містять відомості стосовно керівника суб'єкта владних повноважень, має значення при розгляді судом звіту суб'єкта владних повноважень.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне витребувати у Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради необхідні для розгляду звіту відомості стосовно керівника Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, а саме: його прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові; адреса місця проживання чи перебування; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
Одночасно, суд наголошує, що в разі невиконання відповідачем рішення суду після спливу нового строку на виконання судового рішення, судом можуть бути вжиті заходи, передбачені частиною 2 статті 3823 КАС України, а саме за результатами розгляду звіту може бути накладено на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, суд зазначає, що сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 3811, 382-3823 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти звіт Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 12.09.2025 про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23.
2. Встановити Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради новий строк для подання звіту про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23, а саме до 31 жовтня 2025 року.
3. Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради подати у строк до 31 жовтня 2025 року до Івано-Франківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі №300/5503/23.
3.1. Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 3822 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради надати суду, разом зі звітом, відомості про керівника Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (особу, відповідальну за виконання рішення суду): прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові; адреса місця проживання чи перебування; дата народження; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).
5. Копію ухвалу надіслати учасникам справи через підсистему "Електронний суд".
5.1. Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету відповідача в розділ "Мої справи".
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 234, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.