01 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6184/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву про збільшення позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 року по 31.05.2022 рік та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 01.03.2024 по 31.05.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 року по 31.05.2022 рік та додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 01.03.2024 року по 31.05.2024 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України розгляд справи проводиться без виклику осіб за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача до суду було подано заяву, про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, до уже заявлених позовних вимог, позивачем фактично було доповнено позовну заяву новими позовними вимоги, а саме:
- визнати протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 рік та з 01.01.2024 по 27.06.2024 рік;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 27.06.2024 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.02.2022 року по 31.12.2022 рік та з 01.01.2024 по 27.06.2024 рік з урахуванням абзацу 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року
Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 та 3 ст.47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову в адміністративному судочинстві кореспондується із способами захисту порушеного права, які визначені ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас, необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20).
Як вбачається із поданої заяви про збільшення позовних вимог, позивачем було заявлено нові позовні вимоги немайнового характеру про визнання протиправними дії щодо невиплати індексацію грошового забезпечення.
Отже, як вбачається, позивач доповнив позов новими вимогами немайнового характеру, чим змінив предмет та підстави позову, а не збільшив розмір позовних вимог.
Відтак, заява представника позивача про збільшення позовних вимог підлягає поверненню.
На підставі наведеного та керуючись ст.47, 242-246, 250, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог - відмовити.
Заяву про збільшення позовних вимог представника ОСОБА_1 - повернути.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення за формою і змістом, передбаченими ст. 296 КАС України.
Суддя П.П.Микуляк