01 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6184/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 року по 31.05.2022 рік та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 01.03.2024 по 31.05.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби з 01.04.2022 року по 31.05.2022 рік та додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 01.03.2024 року по 31.05.2024 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.
Позовна заява мотивована тим, що 25.02.2022 року ОСОБА_1 був мобілізований та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця відділення контрдиверсійної боротьби.
Згідно довідки про обставини травми(поранення, контузії, каліцтва) № 1553/191 від 26.06.2024 року, яка була складена на підставі Акту службового розслідування, ОСОБА_1 на виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 потрапив у полон країни-агресора, де перебував з 16.05.2022 року по 08.02.2024 рік.
Довідкою № 1553/4969 від 14.05.2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у м. Маріуполь.
На дату звільнення ОСОБА_1 не було виплачено грошове забезпечення за період з 01.04.2022 рік по 31.05.2022 рік.
Матеріалами витребуваного позивачем службового розслідування, довідкою про грошове забезпечення позивач доведе, що у період з 01.04.2022 року по 31.05.2022 року знаходився на військовій службі і тому ненерахування грошового забезпечення в цей період також є безпідставним та незаконним і також слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Крім того, у період стаціонарного лікування з 01.03.2024 року по 31.05.2024 року додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. позивач не отримав.
Позивач зазначає, що в порушення вимог чинного законодавства відповідачем - додаткову винагороду збільшену до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу стаціонарного лікування в закладі охорони здоров'я за період лікування не виплачено.
Позивач вважає, що він має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100000,00 грн., а тому дії відповідача щодо зменшення такої винагороди до 30000,00 грн. у відповідний період є протиправними.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву , відповідно до якого заперечує щодо позовних вимог та зокрема зазначає, що відповідно до довідок про нарахування та виплату грошового забезпечення, що додаються, грошове забезпечення та додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць виплачувалась позивачу в період з 17.05.2022 по 31.05.2022 у зв'язку із потраплянням та перебуванням в полоні.
Стосовно періоду з 01.04.2022 по 16.05.2022, відповідно до пункту 1 Постанови №168 у редакції, що діяла до 21.01.2023 року, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачувалася додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які брали безпосередню участь у бойових діях або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшувався до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У зв'язку із тим, що інформації про існування документів, передбачених абзацом третім пункту 3 Окремого доручення № 912/з/29, що підтверджують участь Позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 1 квітня по 17 травня 2022 року немає, а дії спрямовані на пошук (виявлення) таких документів ведуться, станом на момент подачі відзиву на позовну заяву відсутні підстави для видання наказу про виплату додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000,00 грн із розрахунку за місяць за період із 01 квітня по 16 травня 2022 року Позивачу, у зв'язку із чим виплата додаткової винагороди за цей період здійснювалась у розмірі 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць.
Стосовно виплати додаткової грошової винагороди Позивачу у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.03.2024 по 31.05.2024, представник зазначив, що відповідно до довідок про нарахування та виплату грошового забезпечення, що додаються, додаткова грошова винагорода у розмірі 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період стаціонарного лікування виплачувалась позивачу в період з 09.02.2024 по 01.03.2024, з 11.03.2024 по 05.04.2022, з 06.05.2024 по 10.05.2022 та з 13.05.2024 по 31.05.2022 у зв'язку із перебуванням на стаціонарному лікуванні.
Переміщення з одного лікувального закладу до іншого в контексті 260 наказу неможливо застосовувати, оскільки є більшим розумного терміну переміщення між закладами охорони здоров'я, та не може перебільшувати 2 діб (періоди з 02.03.2022 по 10.03.2022 та з 10.05.2024 по 13.05.2024).
Оскільки Позивачу, відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 14.03.2024 № 554х не було надано відпустки для лікування після тяжкого поранення, підстав вважати, що за період відпустки за станом здоров'я Позивачу передбачена виплата додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн - немає.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.02.2022 року ОСОБА_1 був мобілізований та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та призначений на посаду стрільця відділення контрдиверсійної боротьби.
Згідно довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №1553/191 від 26.06.2024 року, яка була складена на підставі Акту службового розслідування, ОСОБА_1 на виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 потрапив у полон країни-агресора, де перебував з 16.05.2022 року по 08.02.2024 рік.
Довідкою №1553/4969 від 14.05.2024 року підтверджується, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у м. Маріуполь, де отримав травму під час безпосередньої участі бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 та перебуванні у полоні країни-агресора, в період з 16.05.2022 по 08.02.2024, та не пов'язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. При отриманні поранень (травми, контузії. каліцтва) перебував у засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет).
Після звільнення з полону, починаючи з 09.02.2024 року по 01.03.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), що підтверджується Перевідним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1078 терапевтичного відділення.
01.03.2024 року ОСОБА_1 вибув з в/ч НОМЕР_3 та був переведений до Головного військового клінічного госпіталю м. Київ, що підтверджуємо повідомленням начальника медичної частини НОМЕР_3 .
01.03.2024 року ОСОБА_1 поступив до НВМКЦ «ГВКГ» для оперативного лікування в клініку урології, де проводили різні види хірургічних втручань до 19.03.2024 року, що підтверджуються Виписним епікризом №3200.
Черговим лікарем в/ч НОМЕР_4 19.03.2024 року ОСОБА_1 був направлений на лікування до закладу охорони здоров'я військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 .
В період з 19.03.2024 року по 05.04.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні закладу охорони здоров'я військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 , що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного ховрого №474.
05.04.2024 року ОСОБА_1 отримав Відпускний квиток №192, згідно якого був звільнений у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою в м. Ужгород терміном тридцять діб з 06.04.2024 року по 05.05.2024 рік.
29.04.2024 року ОСОБА_1 був направлений начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 на консультацію та госпіталізацію до лікаря- невролога Мукачівського військового госпіталя в/ч НОМЕР_5 (направлення №814/9/МП/2064 від 29.04.2024 року).
30.04.2024 року лікар-невролог Мукачівського військового госпіталя в/ч НОМЕР_5 рекомендовано: згідно електронного скерування від 24.04.2024 року проходити стаціонарне лікування по місцю проживання (КНП «ЗОKJI ім. А. Новака) з 02.05.2024 року.
В подальшому в період з 06.05.2024 року по 10.05.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «ЗОКЛ ім. А.Новака» ЗОР, що підтверджується Випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №7198.
У період з 11.05.2024 року по 12.05.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарі в Комунальному некомерційному підприємстві «1 територіального медичного об'єднання м. Львова», що підтверджується Випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 42618.
Листом від 07.05.2024 року №29/18956/2-24 Міністерством охорони здоров'я України інформовано про погодження з іноземною стороною перелік захисників України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кородоном. Так, Координаційним центром з надзвичайних ситуацій поінформовано Міністерство охорони здоров'я про можливість медичної евакуації та надання безоплатної необхідної медичної допомоги пацієнтам, захисникам України в закладах охорони здоров'я Литовської Республіки, в тому числі ОСОБА_1 .
З 13.05.2024 року по 31.05.2024 рік ОСОБА_1 проходив лікування в ПбУ Реабілітаційна лікарня Абромішкес, ІІ реабілітаційне відділення, що підтверджується Епікризом з Історії Хвороби №472-N-24.
Позивач вважає, що відповідно до п.1 Постанови КМУ №168 Військова частина НОМЕР_6 повинна була виплачувати додаткову винагороду збільшеної до 100000,00 грн. пропорційно часу стаціонарного лікування в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як визначено ч.1 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України», військова служба правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) - спеціальне правоохоронне формування у складі Збройних Сил України, призначене для забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, у військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), військових містечках, на вулицях і в громадських місцях; для запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у Збройних Силах України, їх припинення; для захисту життя, здоров'я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов'язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, а також для захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, а так само для участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об'єктах.
Відповідно ст.14 Закону України «Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України»соціальний і правовий захист військовослужбовців Служби правопорядку та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», інших нормативно-правових актів. Соціальний захист працівників Служби правопорядку забезпечується відповідно до законодавства про працю, інших нормативно-правових актів.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Положеннями ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ передбачено, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з приписами ч.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Воєнний стан в Україні триває по теперішній час.
28.04.2022 року Кабінетом Міністрів України за № 168 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).
У первинній редакції вказаною постановою передбачалось: « 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, … виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.».
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 року №400, яка застосовується з 24.02.2022 пункт 1 постанови № 168 доповнено абзацами такого змісту: «Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;
- захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
- загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Відповідач, заперечуючи право позивача на отримання збільшеної грошової винагороди за Постановою № 168, посилається на відсутність документів, необхідних для підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Суд з такою позицією не погоджується з огляду на таке.
Протягом спірного періоду, з 01.04.2022 року по 16.05.2022 року, пункт 1 Постанови 168 у якості підстави для виплати збільшеної додаткової винагороди передбачав, що військовослужбовець повинен брати безпосередню участь у бойових діях або забезпечувати здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Наявні у справі письмові докази свідчать, що позивач брав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
У якості формальної підстави для виплати цією ж Постановою визначено наказ командира.
Інших вимог у спірний період у Постанові № 168 не встановлено.
Суд звертає увагу, що Довідкою №1553/4969 від 14.05.2024 року встановлено, що ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у м. Маріуполь, у період з 25.02.2022 по 30.04.2022 року
Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004, вся територія Маріупольського району Донецької області (у т.ч. м. Маріуполь) віднесена до територій України, які тимчасово окуповані Російською Федерацією.
Факт оточення міста Маріуполь з 2 березня 2022 року військовими формуваннями Російської Федерації, а також факт ведення на території цього міста у вказаний період запеклих боїв, під час яких військовослужбовці, що перебували у м. Маріуполь (в тому числі позивач) постійно піддавалися бомбардуванню та масованим обстрілам, є загальновідомим та не заперечується відповідачем у справі.
Отже, у період з 01.04.2022 року позивач виконував свої військові обов'язки, перебуваючи на тимчасово окупованій території України у місті Маріуполь, на якій велися активні бойові дії, і за березень 2022 року йому було сплачено збільшену винагороду (100000 грн. на місяць в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
Факт безпосередньої участі позивача у бойових діях суд вважає доведеним, отже виплата такої винагороди має здійснюватися на підставі наказів командирів (начальників).
Щодо виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження військової служби збільшеної до 100000 гривень до 31.05.2022 року, суд зазначає, що позивач перебував у полон країни-агресора з 16.05.2022 року, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до часткового задоволення.
Суд вважає, що позивач виконав свій військовий обов'язок, натомість відповідач не виконав обов'язок щодо нарахування та виплати позивачу належним чином грошового забезпечення за період з 01.03.2022 року по 16.05.2022 року.
Позивач не зобов'язаний самотужки вживати заходів щодо пошуку бойових наказів командира (начальника), його обов'язок полягав у їх виконанні, що, як свідчать матеріали справи, ним було виконано.
На думку суду, наданими документами підтверджено проходження позивачем служби та того, що характер її проходження підпадає під наведене у Постанові Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» - «... беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів ...».
Щодо позовних вимог про виплату додаткової грошової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 гривень за період із 01.03.2024 року по 31.05.2024 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, суд зазначає наступне.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови № 168 в редакції, чинній у спірній період, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, Міністром оборони України видано окреме доручення № 912/з/29 від 23 червня 2022 року (далі - Окреме доручення № 912/з/29), пунктом 7 якого визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також, включати військовослужбовців, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної комісії).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Довідка), видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини.
У довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травма, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі (в тому числі закордонному) одночасно надавати медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 грн за час цієї відпустки.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України № 260 від 07 червня 2018 року (далі - Порядок № 260), пунктом 10 розділу 34 якого встановлено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які: у зв'язку з травмою, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Відповідно до пункту 11 розділу 34 Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем травми під час захисту Батьківщини.
Відтак, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100000 грн., у зв'язку з пораненням обов'язковим є встановлення таких обставин, як: отримання травми, пов'язаної із захистом Батьківщини; перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого; наявність довідки про отримання травми із зазначенням інформації про травму (дату отримання, вид, характер і локацію травми), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; наказ командира військової частини щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. на підставі довідки про отримання травми.
Разом з тим, постановою №168 встановлено лише дві обов'язкові умови для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.
Наявними в матеріалах справи медичними документами підтверджено, що позивач після звільнення з полону з 09.02.2024 року по 01.03.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_2 ), що підтверджується Перевідним епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №1078 терапевтичного відділення.
01.03.2024 року ОСОБА_1 поступив до НВМКЦ «ГВКГ» для оперативного лікування в клініку урології, де проводили різні види хірургічних втручань, де перебував на стаціонарному лікування до 19.03.2024 року.
В період з 19.03.2024 року по 05.04.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні закладу охорони здоров'я військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 , що підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №474.
05.04.2024 року ОСОБА_1 отримав Відпускний квиток №192, згідно якого був звільнений у відпустку для лікування у зв'язку з хворобою в м. Ужгород терміном тридцять діб з 06.04.2024 року по 05.05.2024 рік.
У період з 06.05.2024 року по 10.05.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «ЗОКЛ ім. А.Новака» ЗОР, що підтверджується Випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №7198.
У період з 11.05.2024 року по 12.05.2024 рік ОСОБА_1 перебував на стаціонарі в Комунальному некомерційному підприємстві «1 територіального медичного об'єднання м. Львова», що підтверджується Випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 42618.
З 13.05.2024 року по 31.05.2024 рік ОСОБА_1 проходив лікування в ПбУ Реабілітаційна лікарня Абромішкес, ІІ реабілітаційне відділення, що підтверджується Епікризом з Історії Хвороби №472-N-24.
Отже, в період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року позивач перебував або на стаціонарному лікуванні, або у відпустці за станом здоров'я, тому має право на отримання додаткової винагороди із розрахунку 100 000 гривень за вказаний період.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України).
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За таких обставин, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову частково, із зазначених у рішенні підстав.
На підставі наведеного та керуючись ст.9, 14, 90, 139, 242-246, 256, 371, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди, встановленої п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у період з 01.03.2022 року по 16.05.2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) у відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період 01 березня 2022 року по 16 березня 2022 року, із розрахунку до 100000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та перебування у відпустці для лікування у період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_8 ) додаткову винагороду у відповідності до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану за період перебування на стаціонарному лікуванні після отриманого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини та перебування у відпустці для лікування у період з 01 березня 2024 року по 31 травня 2024 року, у розмірі збільшеному до 100000 грн, з урахуванням попередньо виплаченої суми додаткової винагороди.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк