30 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6634/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 в період з 01.11.1982 по 24.11.2020 працювала секретарем Качинської сільської ради Камінь-Каширського району, а тому має право на призначення пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), у зв'язку із чим позивач звернулась із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області, до якої долучила довідки про заробітну плату для призначення пенсії з останнього місця роботи за аналогічною посадою, які видані Сошичненською сільською радою.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.06.2025 №907540883890 відмовлено у переведенні на пенсію за віком згідно із Законом № 889-VIII, оскільки посада особи місцевого самоврядування не відноситься до посад державної служби.
Позивач не погоджується із таким рішенням та вказує, що оскільки позивач досягла необхідного віку, у неї наявний необхідний загальний страховий стаж та стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тому має право на призначення зазначеної пенсії.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 06.06.2025 про відмову у переведенні на пенсію по віку відповідно до Закону № 889-VIIІ, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату з 06.06.2025 пенсії по віку відповідно до Закону № 889-VIIІ в розмірі 60 % заробітної плати державного службовця на підставі довідки про заробітну плату, виданої Сошичненською сільською радою.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 17).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04.07.2025 № 0400-010802-8/128405 (а. с. 25-27) відповідач ГУ ПФУ в Дніпропетровській області позов визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що відсутні підстави для перерахунку пенсії про перехід на інший вид пенсії, оскільки станом на 01.05.2016 позивач не працювала на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, за результатами розгляду заяви позивача ОСОБА_1 від 30.05.2025, прийняло рішення від 06.06.2025 №907540883890, яким відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, оскільки посада особи місцевого самоврядування не відноситься до посад державної служби. Станом на 01.05.2016 ОСОБА_1 працювала на посаді секретаря Качинської сільської ради Камінь-Каширського р-ну Волинської обл. та мала відповідний ранг посадової особи місцевого самоврядування (а. с. 8-9).
Листом від 06.06.2025 № 0300-0207-8/37958 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про прийняте рішення (а. с. 7).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ).
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
Пунктом 8 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 було затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (далі - Порядок № 283).
Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 283 (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17).
За змістом пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Так, записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивач в період з 01.11.1982 по 24.11.2020 працювала на різних посадах в органах місцевого самоврядування (а. с. 10-12).
Отже, позивач займала посади в органах місцевого самоврядування, час роботи на яких зараховується до стажу державної служби, у зв'язку із чим відмова відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби є протиправною (вказані висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17).
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що відповідач ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішенням від 06.06.2025 № 907540883890 протиправно відмовив позивачу у переведенні на пенсію за віком за нормами Закону № 889-VIII, оскільки у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме: досягнення віку, наявність необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ. Тому позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити переведення позивача з 06.06.2025 на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII, та про відмову у задоволенні решти позовних вимог.
Так, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з 06.06.2025 пенсії за віком відповідно до Закону № 889-VIIІ в розмірі 60 % заробітної плати державного службовця на підставі довідки про заробітну плату, виданої Сошичненською сільською радою (а. с. 13) до задоволення не підлягають, оскільки відповідачем ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відомості, наведені у довідці не оцінювались; зазначені позовні вимоги стосуються не права на переведення на пенсію державного службовця, а розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України. Вказана вимога спрямована на майбутнє, через що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право (вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 560/8328/22, від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а).
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Отже, у зв'язку із частковим задоволенням позову, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 605,60 грн, сплачений квитанцією від 16.06.2025 в розмірі 1211,20 грн (а. с. 4).
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06 червня 2025 року № 907540883890 «Про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 06 червня 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх