Справа № 165/137/25
Провадження № 2/165/337/25
16 вересня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ушакова М.М.,
з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Нововолинської міської ради, як органу опіки і піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
встановив:
14 січня 2025 року Виконавчий комітет Нововолинської міської ради, як орган опіки і піклування в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 та малолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Свої вимоги обгрунтовують тим, що відповідач гр. ОСОБА_4 є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначають, що діти залишилися без батьківського піклування, оскільки їхня мати ОСОБА_4 не здійснювала за ними належного догляду, вживала алкогольні напої та поїхала в реабілітаційний центр, лікуватися від алкогольної залежності. Батько дітей помер. Тому ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були взяті на облік дітей, які залишились без батьківського піклування. Стверджують, що неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.08.2024 року були передані ОСОБА_7 на виховання та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де для них створені відповідні умови для проживання, розвитку і виховання. Матір дитини, ОСОБА_4 , звернулася до служби у справах дітей із заявою про повернення на виховання дітей. Розглянувши звернення відповідача, службою у справах дітей підговлено висновок про недоцільність повернення малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 матері ОСОБА_4 . 28.11.2024 на засіданні комісії мати дітей ОСОБА_4 повідомила членів комісії, що не може забрати дітей, місця проживання не вказала. Вказують, що ОСОБА_7 повідомила, що ОСОБА_4 за час влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до неї в родину жодного разу не телефонувала, не цікавилася долею дітей, матеріально не утримувала. Зазначають, що неодноразово були здійснені візити за адресою: АДРЕСА_2 де проживали діти разом з матір'ю. Також вказують, що ОСОБА_4 звернулася в центр та повідомила, що має намір забрати дітей, однак в подальшому дверей не відчиняла, на телефонні дзвінки не відповідала, під час телефоної розмови з сестрою колишнього чоловіка стало відомо, що відповідач орендує квартиру в місті Нововолинську, адреса проживання відповідача не відома, на телефонні дзвінки та повідомлення не відповідає, долею дітей не цікавиться, їх вихованням та утриманням не займається. Крім того зазначають, що мати дітей ОСОБА_4 контакту зі школою не підтримує, успішністю дітей не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Стверджують, що була заслухана думка дітей, які розповіли, що мати не цікавиться їхнім навчанням та не виховує їх. Вказують, що ОСОБА_4 і раніше потрапляла в поле зору служби у справах дітей, як така, що зловживає спиртними напоями, не здійснювала належного догляду за дітьми, що підтверджується актами обстеження умов проживання та листом відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП від 06.11.2024 №50628-2024.
Посилаються на те, що згідно із висновком органу опіки і піклування затвердженого рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 05.12.2024 №1089 року є необхідним, виходячи виключно із інтересів дітей, позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Просять позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувати з ОСОБА_4 аліменти твердій грошовій сумі в розмірі по 1700,00 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь особи або на рахунок закладу, де будуть утримуватись діти, до досягнення ними повноліття.
До проведення судового засідання представник позивача - начальник служби у справах дітей Думич І.О. подала до суду письмову заяву про уточнення позовних вимог, у зв'язку із виникненням нових обставин у справі, а саме зміни прізвища відповідачем з ОСОБА_8 на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 04.06.2025, а також враховуючи той факт, що відповідач уклала договір про соціальний супровід з Нововолинським міським центром соціальних служб, уточнює позовні вимоги та просить суд відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_3 , без позбавлення її батьківських прав, в частині стягнення аліментів, просить залишити без змін, призначити аліменти з моменту прийняття рішення. Просить справу розглядати у її відсутності, з урахуванням уточнених позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_3 до проведення судового засідання подала до суду письмову заяву, уточненні позовні вимоги визнала у повному обсязі, згідна на відібрання від неї дітей та стягування на їх утримання аліментів, просила судове засідання проводити у її відсутності.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зокрема: копії свідоцтв про народження дітей (а.с.4-5), копію свідоцтва про смерть ОСОБА_10 (а.с.6), копію рішення виконкому Нововолинської міської ради Волинської області від 05.12.2024 №1089 про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 відносно малолітніх дітей (а.с.7), висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_11 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-9), копію паспорта відповідача (а.с.10), копію паспорта ОСОБА_7 (а.с.11), копії актів обстеження умов проживання (а.с.12-15), копію наказу служби у справах дітей виконкому Нововолинської міської ради Волинської області від 29.08.2024 (а.с.16), копію висновку служби у справах дітей виконкому Нововолинської міської ради Волинської області про недоцільність повернення малолітніх дітей матері (а.с.17), копію листа ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 06.11.2024 (а.с.18), копію інформації Старолішнянської гімназії Поромівської сільської ради про участь матері у навчанні, вихованні та утриманні дітей (а.с.19), копії заяв дітей (а.с.20-21), лист Нововолинського міського центру соціальних служб від 05.11.2024 (а.с.22), копію заяви ОСОБА_7 (а.с.23), суд дійшов висновку, що уточненні позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 ухилилась від обов'язку по вихованню дітей: малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не утримує їх, а також не проявляє до них щонайменшої батьківської турботи, не цікавиться їхнім життям, здоров'ям, вихованням.
Згідно вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно із нормами ст.164 Сімейного кодексу України, ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення батьківських прав.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний, духовний розвиток дитини, не забезпечують дитині необхідного харчування, медичного догляду, тощо.
Разом з тим, відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного зясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до частини 1 Статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитини не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають, відповідно до закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною, або не піклуються про неї, або коли проживають роздільно і необхідно прийняти рішення про місця проживання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно п.2-5 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Враховуючи визнання позову відповідачем, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та наявність законних підстав для відібрання дітей від матері, не позбавляючи її батьківських прав відносно них та стягнення аліментів на їх утримання, суд позов задовольняє та приймає рішення про відібрання дітей: малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від їх матері ОСОБА_3 не позбавляючи матір батьківських прав відносно дітей.
Згідно ч.4 ст.170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Враховуючи визнання позову відповідачем ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.182, ст.184 Сімейного Кодексу України визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 1700,00 грн. на кожну дитину, які присуджує до стягнення щомісячно з відповідача ОСОБА_3 на користь особи або на рахунок закладу, де будуть утримуватись малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи з дня прийняття рішення суду і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 2422,40 грн., із розрахунку: 1211,20 грн. немайнова вимога та 1211,20 грн. майнова вимога = 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 206, 263, 264, 265, 354 ЦПК Укравїни, ст.ст.150, 164, 165, 166, 167, 170, 180, 182, 184, 191 СК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Відібрати малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця селища Жовтневе м.Нововолинська Волинської області, Україна та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нововолинська Волинської області, Україна від матері ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) не позбавляючи її батьківських прав відносно них.
Малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 передати органові опіки та піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області.
Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Покласти на орган опіки і піклування Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області контроль за виконанням ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків щодо дітей:малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь особи або на рахунок закладу, де будуть утримуватись діти аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1700 (одній тисячі сімсот) грн. на кожну дитину щомісяця, починаючи з 16 вересня 2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя М.М. Ушаков