30 вересня 2025 року
м. Київ
справа №500/7390/24
адміністративне провадження №К/990/27209/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» (далі - Товариство, ТОВ «Тернопіль Захід Підшипник», позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (далі - митний орган, відповідач у справі), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської митниці від 21 листопада 2024 року:
- №UA403000202474, про донарахування мита на товари, що ввозяться на територію України (далі - ввізного мита) у частині грошового зобов'язання на суму 22 821,40 гривень, у тому числі 16 626,12 гривень податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6195, 28 гривень;
- №UA403000202475, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (далі - ПДВ), в частині 133 066,40 гривень основного зобов'язання та 33 266,60 гривень штрафних санкцій.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 500/7390/24 позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2024 року №UA403000202474 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, на суму 989,97 гривень, у тому числі податкове зобов'язання 956,84 гривень, штрафна санкція 33,13 гривень, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21 листопада 2024 року №UA403000202475 в частині збільшення Товариству грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, на суму 6 723,50 гривень, у тому числі податкове зобов'язання 5 378,80 гривень, штрафна санкція 1 344,70 гривень. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року у справі № 500/7390/24 залишено без змін.
24 червня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №500/7390/24.
У касаційній скарзі Товариство просило Суд рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №500/7390/24 в частині відмови у задоволенні позову скасувати. Позов задовольнити в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 12 серпня 2025 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» задоволено частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року скасовано, справу №500/7390/24 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В той же час, Суд звертає увагу на те, що частинами першою та третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Суд наголошує на тому, що в касаційному порядку оскаржувалися позивачем рішенням судів попередніх інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, і саме в цій частині Верховним Судом і переглядалися оскаржувані рішення.
Суд звертає увагу на те, що податковий орган не оскаржував рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року у справі №500/7390/24 в частині в якій було задоволено позовні вимоги Товариства.
Підстави для застосування частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, в частині виходу за межі доводів та вимог касаційної скарги, відсутні, що підтверджується відсутністю обґрунтування застосування частини третьої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року.
З урахуванням наведеного Суд звертає увагу на те, що помилково в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24 не вказав, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову, тобто саме в тій частині, яка оскаржувалася в касаційному порядку.
Відповідно до частин першої, другої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
З урахуванням наведено, Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання Товариства та виправити описку допущену Судом у постанові від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24
На підставі викладеного, з врахуванням вимог статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24 задовольнити.
Виправити допущену судом описку в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24, виклавши абзац сімдесят третій мотивувальної частини в наступній редакції:
«Враховуючи зазначене, колегія суддів Верховного Суду вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року в частині в якій відмовлено у задоволенні позову у справі №500/7390/24 та направлення справи у цій частині на новий судовий розгляд».
Виправити допущену судом описку в постанові Верховного Суду від 12 серпня 2025 року у справі №500/7390/24, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:
«Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2025 року скасувати в частині в якій відмовлено у задоволенні позову, справу №500/7390/24 у цій частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Р.Ф.Ханова
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк