30 вересня 2025 року м. Рівне №460/15051/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток; 2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 93 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2025 № 296, позивачу нараховано грошову компенсацію за: щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 65 днів за 2022-2025 роки; щорічну невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, у розмірі 28 днів за 2024-2025 роки; всього 93 дні. Проте, згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2025, додаткова грошова винагорода не враховувалась при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки. При цьому, відповідно до довідок про грошове забезпечення, позивач отримував додаткову грошову винагороду під час проходження військової служби щомісячно. Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не врахування додаткової грошової винагороди при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки є протиправною, тому просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 26.08.2025 позовну заяву в решті вимог прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши заяви по суті, з'ясувавши обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.04.2025 № 296 позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 09.04.2025.
Відповідно до витягу із цього ж наказу, позивачу нараховано грошову компенсацію за: щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 65 днів за 2022-2025 роки; щорічну невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, у розмірі 28 днів за 2024-2025 роки; всього 93 дні.
25.06.2025 представник позивача звернувся із заявою до відповідача з приводу надання довідок про грошове забезпечення за період служби та наданні інформації про нарахування компенсації за невикористані дні відпусток.
Відповідно до карток особового рахунку позивача, наданих відповідачем, позивач з 2024 по квітень 2025 року отримував додаткову винагороду згідно постанови № 168 від 28.02.2022.
Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2025 № 6909/ФЕС, додаткова грошова винагорода не враховувалась при розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-XII розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, воно має забезпечувати належні умови для комплектування військових формувань та стимулювати високі результати служби. Порядок виплати грошового забезпечення встановлюють Міністр оборони України та керівники відповідних органів.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
Відповідно до абзацу 2 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII вйськовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" (абз.3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII).
Постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 визначено тарифну сітку та додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб.
Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Механізм та умови виплати грошового забезпечення Збройних Сил України закріплені у Порядку № 260, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Пункт 2 розділу І Порядку № 260 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначає, що грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу;
надбавки;
доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;
допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 260 встановлено, що інші додаткові виплати, не передбачені цим Порядком, здійснюються згідно з чинним законодавством.
У розділі ХХІІІ Порядку № 260 передбачено, що грошова допомога на оздоровлення визначається з посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) станом на день підписання наказу про її надання (пункт 6 цього розділу).
Пункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 визначає, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, крім винагород з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента від 24 лютого 2022 року № 64 та № 69, Кабмін ухвалив постанову від 28 лютого 2022 року № 168, якою на період воєнного стану встановив додаткову винагороду: 30 000 грн щомісячно (крім строковиків); 100 000 грн тим, хто безпосередньо бере участь у бойових діях чи забезпечує оборону в районах ведення бойових дій, пропорційно часу участі. Виплата здійснюється на підставі наказів командирів.
З огляду на наведені положення норм права суд зауважує, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить застережень щодо заборони урахування винагороди у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки. Навпаки, за приписами зазначеної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Отже при обчисленні розміру таких виплат відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Зважаючи, що додаткова винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, яка виплачувалася позивачу з 2022 року по квітень 2025 року, що стверджується інформацією щодо виплати грошового забезпечення та картками особового рахунку позивача, суд дійшов висновку, що зазначена винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної відпустки.
Тобто винагорода, запроваджена постановою КМУ № 168 і виплачувана позивачу як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення, має враховуватися у загальній сумі грошового забезпечення для обчислення компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, оскільки підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку № 260 не містить жодних винятків щодо урахування таких винагород.
Аналогічний правовий висновок наведений в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 року в справі № 240/32125/23.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, тому позовна заява підлягає задоволенню.
Підстави для відшкодування судового збору в порядку ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 93 дні, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Суддя Т.О. Комшелюк