30 вересня 2025 року м. Рівне №460/13984/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення вартості завданої державі шкоди,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ) вартість завданої державі шкоди у розмірі 60 821 (шістдесят тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 53 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ним встановлено відсутність позивача на військовій службі без поважним причин з 08.08.2024 по теперішній час. У ході службового розслідування виявлено факт переплати відповідачу грошового забезпечення за період з 08.08.2024 по 30.09.2024 у сумі 60821,53грн. Вказану переплату відповідач добровільно не повернув, а тому позивач звернувся до суду щодо її стягнення.
Відповідач відзив на позов не подав.
Позовна заява надійшла до суду 11.08.2025.
Ухвалою суду від 15.08.2025 позов залишений без руху.
Ухвалою суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Розглянувши позовну заяву та матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 54 від 06.05.2022 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначено старшим водієм-механіком самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , з 06.02.2022.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.12.2022 № 294, вважати такими, що вибули з пункту постійної дислокації АДРЕСА_1 до району виконання бойових завдань АДРЕСА_1 з 23.12.2022 до окремого розпорядження сержанта ОСОБА_1 , командира гармати 1-го артилерійського взводу з-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2022 № 296, відповідач є таким, що прибув у район виконання бойових завдань, з 25.12.2022.
У відповідності до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2023 № 351 сержанта ОСОБА_1 призначено навідником-номера обслуги 1-го артилерійського взводу 3-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 із 08.12.2023.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.07.2024 № 195 сержант ОСОБА_1 , навідник-номера обслуги 1-го артилерійського взводу 3-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 11.07.2024 госпіталізований у комунальне некомерційне підприємство «Здолбунівська центральна міська лікарня» м. Здолбунів, Рівненська область.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2024 № 211 відповідача увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 27.07.2024 у зв'язку із перебування на тривалому лікуванні.
У відповідності до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.10.2024 № 293 сержанта ОСОБА_1 , навідника-номера обслуги 1-го артилерійського взводу 3-ї артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 вважати таким, що своєчасно не повернувся із стаціонарного лікування в розташування підрозділу та відсутні на військовій службі. Зняти з усіх видів забезпечення, припинити нарахування та виплати грошового забезпечення на час проведення службового розслідування з 01.10.2024.
Листом Комунального некомерційного підприємства «Здолбунівська центральна міська лікарня» м. Здолбунів, Рівненська область від 15.11.2024 № 3498/01-22/24 було повідомлено, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні КНП «Здолбунівська ЦМЛ» у періоди: з 11.07.2024 по 24.07.2024; з 25.07.2024 по 07.08.2024.
Згідно Наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17.12.2024 № 7112, встановлено, що відповідач 08.08.2024 не прибув із лікування із комунального некомерційного підприємства «Здолбунівська центральна міська лікарня» м. Здолбунів, Рівненська область, до розташування військової частини НОМЕР_1 та відсутній на військовій службі без поважних на те причин з 08.08.2024 по теперішній час, чим допустив порушення вимог статей 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 19.01.2025 № 537 призначено службове розслідування за фактом переплати грошового забезпечення сержанту ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту службового розслідування від 27.06.2025, який затверджено Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.07.2025 № 2102, було встановлено, що відповідач 08.08.2024 не прибув із лікування з комунального некомерційного підприємства «Здолбунівська центральна міська лікарня» м. Здолбунів, Рівненська область, до розташування військової частини НОМЕР_1 та відсутній на військовій службі без поважних на те причин з 08.08.2024 по теперішній час, та без дозволів командирів. Окрім вищевказаного, був встановлений факт переплати грошового забезпечення солдату ОСОБА_1 за період із 08.08.2024 по 30.09.2024, у сумі 60821,53грн.
Відповідно до Довідки-розрахунку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення від 28.11.2024 № 39716, сержанту ОСОБА_1 за період з 08.08.2024 по 30.09.2024 нараховано та виплачено грошового забезпечення в сумі 60821,53грн.
З метою позасудового врегулювання і погашення у добровільному порядку відповідачем суми переплати, на адресу відповідача була направлена вимога, що підтверджується квитанцією відділення зв'язку «Укрпошта»,
Відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодовав.
Позивач вважає, що вказані кошти відповідачем отримані незаконно і вони підлягають стягненню як завдану шкоду державі в особі позивача, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232 здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначаються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України затвердженим Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24 березня 2019 року №548-XIV (далі - Статут №548-XIV).
За змістом ст. 11 Статуту № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим: беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю, ввести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 16 Статуту №548-XIV кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно статей 26, 27 Статуту №548-XIV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» №160-IX (далі - Закон №160-ІX) визначає підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до ст. 1 цього Закону матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону № 160-IX визначено, що пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону № 160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Так, за матеріалами службового розслідування підтверджено, що відповідачу нараховано та виплачено грошового забезпечення у сумі 60821,53грн за період з 08.08.2024 по 30.09.2024, які повинні бути відшкодовані ним як завдана шкода державі.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 160-ІХ відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону. Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника) може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті (ч. 2 ст. 10 Закону №160-IX).
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 160-ІX, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
На день подачі даного позову відповідачем у добровільному порядку не було відшкодовано вартість завданої майнової шкоди на суму 60821,53грн, з огляду на що вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зважаючи на вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи відсутність у позивача заходів, передбачених ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 вартість завданої державі шкоди у розмірі 60821,53грн (шістдесят тисяч вісімсот двадцять одна гривня, 53коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 30 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Суддя Т.О. Комшелюк