Справа № 134/974/25
Провадження № 22-ц/801/2017/2025
Категорія: 41
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кантониста О. О.
Доповідач:Стадник І. М.
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,
суддів Матківської М.В., Міхасішина І.В.,
розглянув в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Івачковського Вячеслава Вікторовича
на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кантонистої О.О., повний текст якого складено 23 липня 2025 року
у справі № 134/974/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (позивач)
до ОСОБА_1 (відповідач)
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи вимоги тим, що 14.07.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 571605869 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач добровільно, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 14.07.2023 перерахувало ОСОБА_1 через банк провайдер грошові кошти в розмірі 6 100 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яку останній вказав в заявці при укладенні кредитного договору.
В свою чергу, всупереч умовам кредитного договору № 571605869 від 14.07.2023, відповідач не виконував належним чином свої зобов'язання за цим договором, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. В подальшому до цього Договору факторингу укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії.
Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 підписали Реєстр прав вимоги № 249 від 19.09.2023, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, зокрема за договором № 571605869 від 14.07.2023, боржником у якому є відповідач, в загальному розмірі 16339,46 грн., з яких: 6 100 грн. - заборгованість по основному боргу; 10 239,46 грн. - заборгованість по відсоткам.
27.05.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим Договором.
ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на виконання Договору факторингу № 27/0524-01 від 27.05.2024 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 27.05.2024, за яким від ТОВ «Таліон Плюс»» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 571605869 від 14.07.2023, боржником у якому є відповідач, в загальному розмірі 28 666,20 грн, з яких: 6 100 грн - заборгованість по основному боргу; 22 566,20 грн - заборгованість по відсоткам.
29.05.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 на загальну суму 28 666,20 грн.
При цьому, право вимоги по кредитному договору було відступлено саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення кредитного договору. Так, умови договорів факторингу передбачали можливість передачі прав вимоги, які виникнуть після дати їх підписання, що не суперечить чинному законодавству, а також те, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання відповідного реєстру права вимоги, а не з дати укладення договору факторингу.
Після отримання права вимоги за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за цим договором, тому на день подання позову розмір заборгованості залишився незмінним 28666,20 грн., з яких: 6 100 грн - заборгованість по основному боргу; 22 566,20 грн - заборгованість по відсоткам.
За вказаних обставин позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в розмірі 28 666,20 грн., а також понесені судові витрати: 2 422,40 грн. судового збору та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 липня 2025 року позов задоволено. Вирішено cтягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 року в розмірі 28 666,20 грн, з яких: 6 100 грн. - заборгованість по основному боргу; 22 566,20 грн. - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 2 422,40 грн. судового збору та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 9 422,40 грн. судових витрат.
Судові витрати, понесені відповідачем, залишити за ним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Івачковського В.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає судове рішення постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що позивачем не доведено перехід права вимоги за договором факторингу, оскільки не надано доказів перерахування коштів за цим договором. Крім того, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та відповідачем, з тих підстав, що кредитний договір укладений між ними значно пізніше.
На думку апелянта розрахунок заборгованості проведений з математичними помилками, крім того, він включає розмір процентів, які нараховувались поза межами строку кредитування.
Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Поляков О.В. просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Провадження у справі в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 25 серпня 2025 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду, який вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 9 статті 19 ЦПК України встановлено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи те, що стороною у справі подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі, яка не відноситься до категорії тих, що не може бути розглянута у порядку спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 274 ЦПК України) з ціною позову менше 30-8ти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (28666,20 грн), колегією суддів вирішено призначити її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Встановлені судом першої інстанції обставини
Судом встановлено, що 14 липня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 571605869, згідно якого кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді кредитної ліній в розмірі кредитного ліміту на суму 6100 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» .
Кредитний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом шляхом використання 14.07.2023 о 12:46:00 одноразового ідентифікатора «НОМЕР_7», який був відправлений 14.07.2023 о 12:45:41 на вказаний ним номер мобільного телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до пунктів 2.3-2.5 Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 6 100 грн. 14.07.2023. Другий та решта траншів за Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим Договором. Загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії Договору.
Відповідно до пунктів 3.1-3.4 Договору, позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу та може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах обслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3513,60 грн. Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника.
Згідно пункту 5.1 Договору, кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
У відповідності до пунктів 7.1, 7.3 Договору, рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами ж дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.08.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 13.08.2028.
Згідно пунктів 8.1, 8.3, 8.4, 8.6 Договору, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Так, протягом дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом визначаються наступним чином: за період від дати видачі кредиту до 13.08.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 700,800 % річних, що на день укладення Договору становить 1,920 % від суми кредиту за кожний день користування ним; у разі, якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2 Договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 13.08.2023 проценти нараховуються за ставкою 701,150 % річних, що на день укладення Договору становить 1,920 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087,700 % річних, що на день укладення Договору становить 2,980 % в день від суми залишку кредиту, що знаходить у позичальника, за кожний день користування ним. Проценти в розмірі, визначеному правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.
Відповідно до пункту 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 6 100 грн підтверджується платіжним дорученням № f5b8306a-010c-4127-ac07-10368376917b від 14.07.2023 року.
Відповідно до повідомленням АТ «Універсал банк» № БТ/Е-6167 від 26.06.2025, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та 14.07.2023 на вказану картку було зараховано кошти в сумі 6100 грн, на підтвердження чого надано виписку про рух коштів по картці за період з 14.07.2023 по 19.07.2023 року. Номер телефону НОМЕР_4 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1
28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод: № 19 від 28 листопада 2019 року на строк до 31 грудня 2020 року, № 26 від 31 грудня 2020 року на строк до 31 грудня 2021 року, № 27 від 31 грудня 2021 року на строк до 31 грудня 2022 року, № 31 від 31 грудня 2022 року на строк до 31 грудня 2023 року, № 32 від 31 грудня 2023 року на строк до 31 грудня 2024 року. За умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі прав вимоги.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 249 від 19 вересня 2023 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 483) за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 16339,46 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 10239,46 грн. - сума заборгованості за відсотками.
27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 11179) за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 28666,20 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22566,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 29 травня 2025 року до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 5019) за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 28666,20 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22566,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Позиція апеляційного суду
Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване судове рішення відповідає вказаним вимогам, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вони є доведеними позивачем.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та відхиляє доводи апелянта з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначало, що кредитний договір № 571605869 від 14.07.2023 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_7. Одноразовий персональний ідентифікатор був введений позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 14.07.2023 року о 12:46:02 год., після чого відповідач натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинених дій цього ж дня о 12:46:09 год., Товариством були перераховані грошові кошти в розмірі 6100 грн. на банківську карту позичальника, вказану ним у заявці на отримання грошових коштів.
Разом з тим, в апеляційній скарзі сторона відповідача й не заперечував проти факту укладення кредитного договору і отримання ним кредитних коштів у сумі 6100 грн.
Відповідно до умов пункту 2.1 кредитного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, сума кредитного ліміту, вказана у пункті 2.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 6100 грн одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 14.07.2023 року (пункт 2.3 кредитного договору).
На підтвердження укладення договору ТОВ «ФК «Ейс» надало довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій зазначено, що договір № 571605869 від 14.07.2023 року .
На підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей позивач ТОВ «ФК «Ейс» надав копію платіжного доручення від 14.07.2023 року, на суму 6100 грн, де отримувачем кредитних коштів зазначено - ОСОБА_1 , номер картки НОМЕР_5 , який був зазначений позичальником в поданій заяві на видачу кредитних коштів.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк», витребуваної судом першої інстанції за клопотанням позивача, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 цим банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку в період з 14.07.2023 по 19.07.2023 було здійснено зарахування коштів в сумі 6100 грн.
Також, позивачем на підтвердження надання кредиту шляхом безготівкового зарахування грошей надано до суду довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», в якій вказано, що на виконання кредитного договору № 571605869 від 14.07.2023 року кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції , а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами:
Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «Приват банк», Надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Універсалбанк», Особа платника - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», Особа отримувача - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , Рахунок /платіжна карта отримувача - НОМЕР_8, Сума платіжної операції 6100 грн, дата ініціювання платіжної інструкції 14.07.2023.
В матеріалах справи відсутні докази, з яких можна було б установити, що ОСОБА_1 не пройшов ідентифікацію у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» при вході в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через номер телефону, який він сам зазначив.
Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 року, проведеним ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 мав перед останнім кредитну заборгованість в розмірі 16 339,46 грн., яка складалась із 6100 грн заборгованості за основною сумою боргу та 10239,46 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Розмір заборгованості проведено за період з 14.07.2023 до 10.12.2023 року (а.с.43)
Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 року, проведеним ТОВ «Таліон Плюс» за період з 19.09.2023 по 27.05.2024 ОСОБА_1 мав кредитну заборгованість в розмірі 25145,42 грн., яка складалась із 6100 грн заборгованості за основною сумою боргу та 22566,20 грн. заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. При цьому даним розрахунком підтверджується, що 10.11.2023 ОСОБА_1 вніс 2579,22 грн, які було зараховано на погашення відсотків (а.с.41.42)
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 року, проведеним ТОВ «ФК «Ейс» за період з 29.05.2025 по 05.06.2025 року, ОСОБА_1 має кредитну заборгованість в розмірі 28 666,20 грн., яка складається із 6100 грн заборгованості за основною сумою боргу та 22566,20 грн. прострочені відсотки.
В апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що нарахування процентів відбулось поза межами строку кредиту, однак, такі доводи не заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18, вказала, що поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.
Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.
Суд апеляційної інстанції враховує «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання» (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13).
Так, згідно з пунктом 2.5 кредитного договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту за всіма наданими траншами, що отримані позичальником протягом всього строку дії договору.
Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому пунктом 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором (пункт 3.1 кредитного договору).
Відповідно до пункту 3.2 кредитного договору, сторони погодили, що встановлений в пункті 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно з пунктом 3.3 кредитного договору, для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3513 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Згідно з п. 7.1. договору, сторони дійшли згоди, що рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 13.08.2023 року, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п. 7.2. договору, в обов'язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин:
7.2.1.закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п 11.1. договору;
7.2.2. дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2. або п. 9.1.1.7, або п. 9.2.1.5. договору.
7.4. Проценти за договором сплачуються а наступному порядку:
7.4.1. протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, врахованої відповідно до правил цього договору;
7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.
Згідно з п. 8.1 договору, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Відповідно до умов п. 8.3. договору, протягом дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаю наступним чином:
П. 8.3.1 за період від дати видачі кредиту до 13.08.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною складовою 700,800 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,920 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним.
П. 8.3.2 у разі якщо позичальник вчинить описані в п.3.2. договору дії щодо продовження дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за період з наступного дня після 13.08.2023 проценти нараховуються за ставкою 701,50 відсотків річних, що на день укладення договору становить 1,920% відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним .
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,700 відсотків річних, що на день укладення договору становить 2,980 % відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.4.)
Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання.
У кредитному договорі № 571605869 від 14.07.2023 року сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом, що передбачено розділом 7 та 8 договору.
Сторонами було погоджено строк дії договору. Відповідно до п. 11.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 ( п'яти) років, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії цього договору діють до повного їх виконання.
Наведене вище свідчить про наявність у позивача права на нарахування відсотків з розрахунку 1,920 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом після закінчення 30-ти денного строку Дисконтного періоду кредитування в порядку, передбаченому кредитним договором, з умовами якого позичальник був ознайомлений.
З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи апелянта про закінчення нарахування процентів за користування кредитом поза межами строку кредитування та їх стягнення лише в межах 30-денного строку, який сторонами визначений як строк Дисконтного періоду кредитування.
Як вбачається із наданих позивачем розрахунків заборгованості, відсотки за користування кредитом нараховувалися в межах дії кредитного договору відповідно до умов кредитного договору, а відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що стороною відповідача наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано, як і не надано власного розрахунку чи доказів виконання боргових зобов'язань.
Безпідставними й є посилання апелянта на недоведеність позивача права вимоги за договором факторингу.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
28 листопада 2018 року між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 .
Відповідно до п. 2.1. Договору № 28/1118-01 клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.
Згідно п.п. 1.3. Договору № 28/1118-01 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. 8.2. Договору строк дії цього договору закінчується 28 листопада 2019 року.
Відтак, договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частино договору факторингу.
28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору факторингу 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2020 року .
31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою продовжено строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року за № 28/1118-01.
31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 27, якою продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року .
Крім того, 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 продовжено до 31 грудня 2023 року. При цьому, інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Згідно даних витягу з Реєстру прав вимоги № 249 від 19 вересня 2023 року ТОВ «Таліон плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 16339,46 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 10239,46 грн. - сума заборгованості за відсотками.
30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, в тому числі, до ОСОБА_1 за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023
27 травня 2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 27/0524-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 27 травня 2024 року до Договору факторингу № 27/0524-01 від 27 травня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 11179) за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 28666,20 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22566,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Договір факторингу № 29/05/25-Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» прийняло належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників від 29 травня 2025 року до Договору факторингу № 29/05/25-Е від 29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (№ з/п в Реєстрі 5019) за кредитним договором № 571605869 від 14.07.2023 в сумі 28666,20 грн., з яких: 6100 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 22566,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність ТОВ «ФК «Ейс» права вимоги за договором факторингу.
Щодо доводу апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи доказів, які підтверджують, що позивач сплатив ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» кошти за передані права вимоги за договором факторингу, що на думку апелянта свідчить про відсутність підстав переходу права вимоги від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача, то варто зазначити наступне.
Відповідно до умов договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1). Так і умовами договору факторингу № 29/05/25-Е, від 29 травня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» передбачено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому - передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору факторингу).
Отже, вказаними договорами факторингу чітко визначений момент переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, і позивачем на підтвердження зазначеного надані відповідні докази, зокрема, реєстр права вимоги та акт прийому - передачі реєстру боржників, належним чином підписані.
Більш того, в матеріалах справи містяться платіжні інструкції згідно яких ТОВ «ФК «Ейс» здійснило фінансування за відступлення пава вимоги згідно договору факторингу на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу останнім не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов'язковості виконання договору.
З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулась заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», перейшло право вимоги за кредитним договором кредитної лінії № 571605869 від 14 липня 2023 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Отже задовольняючи вимоги ТОВ «ФК «Ейс» судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 368, 375, 382, 384 ЦПК України, Суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Івачковського Вячеслава Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 18 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий: І.М. Стадник
Судді: М.В. Матківська
І.В. Міхасішин