Апеляційне провадження № 33/824/3905/2025
Справа № 366/1386/25
Головуючий в суді І інстанції Мовчан В.В.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
29 вересня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю секретаря судового засідання Діденка А.С., захисника Прибори Павла Івановича, розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на постанову Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним в порушенні п. 2.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у сумі 605,60 грн. на користь держави.
ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за те, що він 04 травня 2025 року о 02:45 у селищі Іванків, вул. Київська керував автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. На законну вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі ОСОБА_2 не неодноразові пропозиції пройти такий огляд відмовився шляхом уникнення від проходження, не відповідаючи чітко на запитання поліцейського під запис на бодікамеру, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, захисник Прибора П.І. 21 липня 2025 року через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, у якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року та закрити провадження в справі відносно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказував, що вперше апеляційну скаргу ним подано 30 червня 2025 року, тобто в передбачений законом строк, однак постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2025 року його апеляційну скаргу було повернуто в зв'язку з тим, що долучений до апеляційної скарги примірник договору про надання правової допомоги на представництво інтересів ОСОБА_2 не був підписаний клієнтом, а також в частині строку дії договору зазначено, що договір діє до 31 грудня 2024 року, отже у договорі належним чином не узгоджено строк його дії на надання адвокатом правової допомоги.
Наводив зміст ст. 130, 266, 1, 7, 9, 245, 255, 251, 252, 280, КУпАП, п. 2.5 ПДР, ст. 62, 19 Конституції України, положення п. 3, 6,7 розділу І, п. 3, 4 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, судову практику ЄСПЛ у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України».
Зазначав такі порушення, допущені співробітниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення:
1. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 складено без його участі. Крім того, саме складання протоколу відсутнє на відеозаписі з бодікамери поліцейського, який долучений до матеріалів адміністративної справи, а в самому протоколі зазначено, що свідки не залучалися.
Також під час складення адміністративного протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, не роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що є порушенням ч. 2, 4 ст. 256 КУпАП.
В протоколі зазначені анкетні дані ОСОБА_2 , проте де їх отримали поліцейські, з відеоматеріалів не вбачається, оскільки сам ОСОБА_2 повідомив, що документи, які підтверджують його особу, забув вдома.
2. ОСОБА_2 не відмовлявся від проведення огляду в закладах охорони здоров'я, факт такої відмови на відеозаписі відсутній.
Крім того, в матеріалах справи відсутні: акт огляду, згідно з яким ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмове зобов'язання ОСОБА_2 не керувати транспортними засобами протягом 24 годин, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Зазначав, у чому виражається об'єктивна та суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також, хто є суб'єктом та що є об'єктом даного адміністративного правопорушення.
Вирішуючи заяву захисника ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд враховує наступне.
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
З матеріалів справи встановлено, що строк на оскарження постанови захисник ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, оскільки вперше апеляційна скарга подана ним 30 червня 2025 року в межах десятиденного строку з дня винесення постанови 18 червня 2025 року, з урахуванням вихідних днів, однак постановою Київського апеляційного суду від 14 липня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, в зв'язку з недолученням до апеляційної скарги належних документів на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_2 в Київському апеляційному суді.
За наведених обставин та з метою забезпечення реалізації права ОСОБА_2 на допуск до правосуддя, в якому не може бути відмовлено з формальних підстав, апеляційний суд визнає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та вважає за необхідне поновити цей строк.
Вислухавши пояснення захисника Прибори П.І., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній докази та дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пунктів 2, 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції № 1452/735).
Згідно з п. 6 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після встановлення факту керування певною особою транспортним засобом, виявлення у неї ознак алкогольного сп'яніння, висунення поліцейським пропозиції про проходження огляду на стан сп'яніння та відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, яка не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності. Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Дотримання поліцейськими зазначеної процесуальної процедури судом першої інстанції перевірено.
Висновки судді місцевого суду про доведеність факту відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 319650 від 04 травня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
відеозаписом події, зробленим за допомогою нагрудних камер поліцейських.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився і така відмова зафіксована поліцейським на відеокамеру.
Переглянутий відеозапис події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що працівниками поліції було зупинено автомобіль марки Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 у комендантську годину, що і стало підставою для зупинки транспортного засобу. Під час спілкування з водієм працівниками поліції було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп'яніння. Поліцейським чітко було роз'яснено ОСОБА_2 процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров'я та запропоновано останньому пройти такий огляд.
Як встановлено судом першої інстанції з відеозапису та перевірено апеляційним судом, ОСОБА_2 спочатку повідомив, що буде проходити огляд, але в подальшому уникав такого проходження. На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 уникав відповіді.
Під час спілкування з поліцейським, ОСОБА_2 перебував на телефонному гучному зв'язку з невстановленою особою, після слів якої: «Спитайте може він німий?», ОСОБА_2 не вимовив жодного слова та тільки жестикулював на будь-які запитання працівників поліції.
Поліцейськими неодноразово було роз'яснено ОСОБА_2 , що ухилення від надання відповіді буде оцінено, як відмова від проходження огляду, однак останній і надалі ухилявся від відповіді та продовжував жестикулювати на пропозицію щодо проходження огляду.
Така поведінка ОСОБА_2 після неодноразових пропозицій пройти огляд, була правомірно розцінена працівниками поліції як відмова від проходження огляду на стан сп'яніння, про що було повідомлено останнього та роз'яснено йому про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі.
Наведені обставини також спростовують доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не було запропоновано належним чином ОСОБА_2 пройти процедуру огляду у закладі охорони здоров'я.
Зокрема, о 03:09 працівник поліції роз'яснює, що розцінює поведінку і жести ОСОБА_2 як ухилення від проходження огляду і пропонує для проходження огляду проїхати до лікарні, у відповідь на таку пропозицію ОСОБА_2 робить рукою заперечувальні жести.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
З наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_2 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, дійсно відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_2 п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би вказували на незаконність ухваленого судом рішення.
Є необґрунтованими та відхиляються апеляційним судом доводи апеляційної скарги про відсутність свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останньому було повідомлено про складання щодо нього протоколу, а факт вчинення правопорушення зафіксовано на службову бодікамеру, відеозапис з якої було досліджено у судовому засіданні.
Судом першої інстанції зазначено і доводами апеляційної скарги не спростовується, про відсутність в матеріалах справи будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що працівники патрульної поліції були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Як і не встановлено будь-яких даних про застосування щодо нього незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової відмови від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки або у закладі охорони здоров'я.
Враховуючи вищевикладене, не спростовують правильні висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_2 у порушенні п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводи апеляційної скарги, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені анкетні дані ОСОБА_2 , який повідомив, що забув вдома документи, які підтверджують його особу, і що з відеоматеріалів не вбачається, яким чином поліцейські отримали його анкетні дані.
Крім того, о 02:44 відеозапису вбачається, що на запитання працівників поліції ОСОБА_2 представляється.
Апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані доводи апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні акт огляду, згідно з яким ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, з огляду на те, що положеннями ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року не передбачено вручення копії такого направлення особі, яка направляється для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки таке направлення виготовляється для медичного закладу, та складення акту огляду на визначення стану сп'яніння у разі відмови водія від проходження такого огляду.
Посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутнє письмове зобов'язання ОСОБА_2 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки не впливає на доведеність його вини щодо відмови проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, і відсутність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення.
Доводи апеляційної скарги, що на відеозаписі не зафіксовано роз'яснення ОСОБА_2 його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, не спростовують факту встановлення його вини в порушенні п. 2.5 ПДР та скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є самі по собі підставою для скасування правильної та законної постанови суду, з огляду на те, що процесуальні права ОСОБА_2 були в повній мірі відновлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, де він користувався професійною правничою допомогою адвоката, та в апеляційному суді, оскільки апеляційним судом поновлено процесуальний строк подання апеляційної скарги, і оскільки він мав безперешкодне право брати участь в судовому засіданні.
В цілому доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_2 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Апеляційний суд враховує, що апеляційна скарга не містить доводів щодо міри відповідальності, призначеної судом першої інстанції, та щодо обставин, які могли бути не враховані судом при накладенні стягнення.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події, при винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
За таких обставин постанова Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року щодо ОСОБА_2 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим суд залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити захиснику Приборі Павлу Івановичу строк на апеляційне оскарження постанови Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Прибори Павла Івановича залишити без задоволення.
Постанову Іванківського районного суду Київської області від 18 червня 2025 року, якою ОСОБА_2 визнано винним в порушенні п. 2.5 ПДР та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.