Апеляційне провадження № 33/824/4654/2025
Справа № 757/27493/25-п
Головуючий в суді І інстанції Юшков М.М.
Доповідач в суді ІІ інстанції Кашперська Т.Ц.
Іменем України
29 вересня 2025 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Кашперської Т.Ц., з участю секретаря судового засідання Діденка А.С., захисника Владикіна Олександра Насирбеговича, розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху і вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він 21 травня 2025 року о 23:38 у м. Києві по вул. Бастіонна, 5 керував транспортним засобом Tesla Model 3 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою технічного приладу Драгер 6820, результат огляду 1,20 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 11 липня 2025 року подав апеляційну скаргу, просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року у справі № 757/27493/25-п та закрити провадження в справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд, досліджуючи протокол про адміністративне правопорушення, встановив, що працівниками поліції складалось направлення на огляд і що він знаходиться на а. с. 6, хоча самого акту направлення на огляд під час ознайомлення з матеріалами справи не виявлено. Також відповідний акт згадується у протоколі, що додано до матеріалів справи. Про неналежність наданих суду матеріалів справи було вказано представником в судовому засіданні.
На його думку, такий акт, внесення його в протокол про адміністративне правопорушення, свідчить про незгоду заявника з результатами приладу та за його наявності представники поліції мали б супроводити заявника на відповідний огляд до медичного закладу, проте всупереч вимогам КУпАП не здійснили цього.
Вважав, що суд помилково прийшов до висновку, що висновок медичної установи є недійсним, заявником здійснено всіх можливих заходів для того, щоб діяти відповідно до КУпАП.
Звертав увагу, що працівники поліції не надали до матеріалів справи та не вказали в протоколі про передачу транспортного засобу під керування інших осіб.
Вислухавши пояснення захисника Владикіна О.Н., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ст. 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби).
Згідно п. 4, 5, 7, 10 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дотримання наведених вимог працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння судом першої інстанції перевірено.
Висновки суду про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 337857 від 22 травня 2025 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
- роздруківкою чеку від приладу Drager, тест № 3792 від 21 травня 2025 року, згідно якого тест проводився до допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0527, результат аналізу 1,20 проміле, з підписом ОСОБА_1 ,
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого вбачається, що огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, за допомогою технічного приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0527, результати огляду на стан сп'яніння - проба позитивна, 1,20 проміле. У графі «З результатами згоден» - міститься підпис ОСОБА_1 ;
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, що містяться на оптичному диску, на якому зафіксовано процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. ОСОБА_1 ознайомився з результатами огляду та погодився з ними (23:43 відеозапису).
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із відеозапису, після отримання результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARHK-0527, з позитивним результатом 1,20 проміле, ОСОБА_1 не заперечував цих результатів, а також ствердно відповів на запитання працівника поліції, чи вживав алкогольні напої.
Також в графі «з результатами згоден» Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підтвердив свою згоду з результатами огляду особистим підписом.
Роздрукований чек Drager Alcotest 6820 ARHK-0527, тест № 3792 теж підписаний ОСОБА_1 .
Особа, яка проходить огляд на стан сп'яніння, на власний розсуд самостійно вирішує, чи згідна вона з результатом, який отримано при проведенні огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, чи не погоджується з ним.
Незгода водія транспортного засобу із позитивним результатом проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп'яніння повинна бути здійснена безпосередньо після проведення такого огляду шляхом активних дій та висловлена в категоричній чіткій формі.
За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що водій ОСОБА_1 погодився з результатами огляду.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наявності підстав для притягнення його до відповідальності та на законних підставах наклав на нього стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо відсутності в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, форма якого наведена в додатку 1 до Інструкції № 1452/735, враховуючи, що таке направлення від 22 травня 2025 року та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 21 травня 2025 року не лише наявні в матеріалах справи, але й підписані самим ОСОБА_1 в графі про згоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції захисником ОСОБА_1. було надано висновок КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» від 26 травня 2025 року відповідно до якого 22 травня 2025 року під час самозвернення о 01:05 ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Судом першої інстанції правомірно не взято до уваги даний висновок, оскільки згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У відповідності до ч. 4 ст.266 КУпАП, п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, п. 9 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що оскільки ОСОБА_1 самостійно звернувся до закладу охорони здоров'я, вказаний огляд згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним.
Враховуючи наведене, апеляційний суд відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, що суд помилково дійшов висновку про недійсність висновку медичної установи, а заявником здійснено всіх можливих заходів для того, щоб діяти відповідно до КУпАП.
Посилання скаржника на те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовує висновків суду першої інстанції, оскільки не впливає на доведеність його вини у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, і відсутність таких відомостей в матеріалах справи жодним чином не впливає на законність прийнятого судом рішення.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, будь-яких доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова судді Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ст. 2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кашперська Т.Ц.