25 вересня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/1626/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),
суддів: Писаної Т. О., Шкоріної О. І.
при секретарі Мудрак Р. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва у складі судді Усатової І. А.
від 10 червня 2024 року
у цивільній справі № 760/17988/23 Солом'янського районного суду міста Києва
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
У серпні 2023 року представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - Гребенюк О. С. звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 24 жовтня 2019 року у розмірі 26 635,68 грн заборгованості за кредитом, 8 220,81 грн заборгованість по процентам за користування кредитом, станом на 09 травня 2023 року та судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 24 жовтня 2019 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 09 травня 2023 року становить 34 856,49 грн, з яких 26 635,68 грн - заборгованість за кредитом, 8 220,81 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом. А тому просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34 856,49 грн за кредитним договором №б/н від 24.10.2019, яка утворилася станом на 09 травня 2023 року.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 24.10.2019 №б/н у розмірі 26 635,68 грн 68 коп.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2 050 гривень 98 копійок в рахунок відшкодування сплаченого позивачем судового збору.
Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, представник АТ КБ «ПриватБанк» - Ніколаєнко О. М., просить скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 8 220,81 та ухвалити в цій частині нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. Також просила стягнути з відповідача судові витрати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що з підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 24.10.2019, вбачається що відповідач, який діє на підставі власного волевиявлення, згідно з ст. 364 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privstbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Також безпосередньо з Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 24.10.2019, підписаній відповідачем, зазначено основні умови кредитування. На підставі вищезазначеної Заяви про приєднання до Умов та Правил відповідачу 24.10.2019 відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку № НОМЕР_1 .
24.10.2019 на картку встановлено кредитний ліміт в розмірі 11 000 грн, який в подальшому було збільшено до 28 000 грн. Довідки про видані картки та розмір встановленого ліміту надавались до позову та містяться в матеріалах справи, однак на переконання апелянта, безпідставно не прийняті судом першої інстанції як доказ.
Вважає, що враховуючи те, що зазначеною Заявою, яка підписана відповідачем 24.10.2019, визначено розмір відсотків за користування кредитом для карток «Універсальна» в розмірі 43,2% річних, то відповідно, вони підлягають стягненню з позичальника на користь кредитора в примусовому порядку через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором.
На думку апелянта, суд першої інстанції помилково вважав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження погодження умов кредитування щодо сплати відсотків, оскільки підписавши викладені у заяві умови кредитування, сторони в подальшому їх виконували, угод про зміну умов кредитування не підписували, а тому саме такі умови є погодженими сторонами.
Відзиву від відповідача на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Разом з тим, від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли дві заяви, які зареєстровані 27.10.2024 (вх. № 133131) та 03.12.2024 (вх. № 149437), в яких відповідач повідомила, що на момент подання вказаних заяв вона перебуває на лікуванні в лікарні, просила не розглядати справу без її участі та викликати її в судове засідання (а.с. 83, 87).
Також, відповідач особисто ознайомлювалась з матеріалами справи в Київському апеляційному суді 30.12.2024 (а.с. 88). Однак своїм процесуальним правом на подачу своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог або ж відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористалась.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2025 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засідання з викликом учасників.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не з'явились, повідомлені судом належним чином: позивач засобами Електронного суду до електронного кабінету, відповідач на поштову адресу (поштове відправлення повернулось із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).
Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Вирішуючи даний спір та ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 26 635,68 грн та відмовляючи у стягненні заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8 220,81 грн, суд першої інстанції застосував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, й дійшов висновку про те, що відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом. В іншій частині рішення суду сторонами не оскаржується, а тому не становить предмет даного апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягненні заборгованості по процентам не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Встановлено, що 24.10.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, тому підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 14).
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач зазначила, що вона згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилась з договором про надання банківських послуг, а також Тарифами, які було надано йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 14 зв.).
Згода відповідача підтверджена її власноручним підписом у Анкеті-заяві.
Встановлено, що відповідач отримала кредитні кошти, активно користувалась кредитними коштами шляхом їх зняття з кредитної картки, а також поповнював картку, про що свідчить виписка за рахунком за період з 24.10.2019 - 11.05.2023 (а.с. 11).
Згідно із довідкою про зміну умов кредитування вбачається, що старт карткового рахунку почався 24.10.2019, кредитний ліміт збільшувався та станом на 17.11.2021 був установлений на рівні 0 грн (а.с. 12).
Відповідно до довідки банку відповідачу надавались кредитні картки: № НОМЕР_1 від 24.10.2019, термін дії до лютого 2023 року; № НОМЕР_2 від 23.11.2020, термін дії до вересня 2024 року (а.с. 13).
На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору, позивачем надано підписану відповідачем заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 15-22), витяг з Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 23-26), витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с. 27).
Пунктами 1.3., 1.5. заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг визначено фіксовану процентну ставку для карт «Універсальна» в розмірі 43,2 % річних, при невиконанні зобов'язань щодо повернення кредиту - 86,4% річних (а.с. 15 зв., 16 зв.).
Відповідно до п. 1.4 Заяви визначено порядок повернення кредиту. Повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у тому числі за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якого було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн щомісячно; у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості; у разі прострочення з 181-го дня - 100% від заборгованості (а.с. 16).
Також у п. 1.5 Заяви визначено, що в разі: - неповернення Клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі, якщо Клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати Клієнтом мінімального обов'язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, та/або в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.6.5 Договору, починаючи з 32-го дня з дня направлення повідомлення Банком Клієнту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для карт Універсальна, 84,0% - для карт Універсальна Gold (а.с. 16 зв. -17).
Таким чином, сторонами були погоджені умови кредитування щодо нарахування та сплати відсотків.
Верховний Суд у постанові від 04 листопада 2020 року по справі № 534/1072/18-ц вказав на те, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що в матеріалах справи наявна підписана відповідачем довідка про умови кредитування з використання картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», в якій також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф, за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26 грудня 2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Встановлені у справі обставини, дають підстави для висновку про те, що договір №б/н від 24.10.2019 про надання банківських послуг, сторонами укладено відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, на умовах, зазначених у заяві відповідача про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 24.10.2019.
Матеріали справи містять виписки по рахунках, які є первинними банківськими документами, які беззаперечно підтверджують, що позивачем надавались, а відповідачем використовувались кредитні кошти. Розмір визначеної заборгованості не становить предмет даного апеляційного перегляду, так як в цій частині рішення суду не оскаржується. Предметом даного розгляду є питання стягнення з відповідача на користь позивача суми нарахованих на тіло кредиту відсотків за користування кредитними коштами.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 24.10.2019 наявний підпис відповідача ОСОБА_1 , і в ній встановлені умови кредитування. За даними позивача, відповідач отримала карту «Універсальна».
Однак, суд першої інстанції під час оцінки письмових доказів не взяв до уваги відомості, зазначені в заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, та відомості зазначені у паспорті споживчого кредитування, та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку процентів з огляду на начебто їх не погодження сторонами договору.
Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки відповідач була повідомлена та знала про умови кредитування, зокрема, про типи кредитної лінії та відсоткові ставки, умови чого зазначені в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, яка містить особистий підпис ОСОБА_1 , а також у паспорті споживчого кредитування, який підписала відповідач.
Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними висновки суду першої інстанції та посилання суду на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, адже підписана відповідачкою заява про приєднання до Умов та правил надання послуг, містить узгоджену процентну ставку - 43,2% для карт Універсальна та 42% - для карт Універсальна Голд.
Відповідач не оспорює факт укладання кредитного договору, його умов та отримання кредитних коштів.
Розрахунок заборгованості, наданий позивачем містить розмір відсоткової ставки, суми нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, тілу кредиту, суму нарахувань по кожному з видів зобов'язань, сумнівів у правильності у колегії суддів не викликає.
Оскільки наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між сторонами договору та факт існування за договором заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по сплаті кредиту, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками станом на 09.05.2023 у розмірі 8 220,81 грн, обов'язковість сплати яких позичальником передбачена положеннями договору та нормами цивільного законодавства.
З огляду на викладене вище, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, адже при вирішенні спору суд першої інстанції мав виходити із положень ст. ст. 536, 1048, 1056-1 ЦК України.
Щодо судових витрат колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, зважаючи на вищевикладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати із сплати судового збору у розмірі 7 370,20 грн, що складає 2 684 грн - за подання позову (а.с. 38) та 4 026 грн - за подання апеляційної скарги (а.с. 65).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та стягнення судових витрат не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягало у невірному наданні оцінці доказів та тлумаченні закону, і підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині відповідно до ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
Заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 8 220 (вісім тисяч двісті двадцять) грн 81 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 7 370 (сім тисяч триста сімдесят) грн 20 коп.
В іншій частині заочне рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року залишити без змін.
Реквізити сторін:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 29 вересня 2025 року.
Судді Є. П. Євграфова
Т. О. Писана
О. І. Шкоріна