Справа № 756/5062/24
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/12463/2025
24 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Панасюк Інни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року про призначення судової почеркознавчої експертизи у складі судді Ткач М.М.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно,-
У квітні 2024 році ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно.
У вересні 2024 року на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_2 про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, на вирішення якої просив поставити наступне питання: «Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу від 11 грудня 2023 року № 3848 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?».
Вказав, що не укладав договору купівлі-продажу від 11 грудня 2023 року № 3848 щодо відчуження спадкового майна, у зв'язку з чим, просив суд провести по справі судову почеркознавчу експертизу.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Салтана Р.В. про призначення судової почеркознавчої експертизи задоволено. Призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис у графі «Продавець» від імені ОСОБА_2 у договорі купівлі-продажу квартири від 11 грудня 2023 року, укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончар Г.В. та зареєстрованому у реєстрі за № 3838, ОСОБА_2 , чи іншою особою? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6). Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання повернути безпідставно набуте майно зупинено.
В апеляційній скарзі адвокат Панасюк І.В. в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції при відмові в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи не досліджено поважності неявки представника відповідачки в судове засідання та не наведено мотиви такої відмови.
Посилається на те, що при призначенні експертизи судом не надано можливості сторонам узгодити питання обрання експерта або експертної установи, а також строк на досягнення згоди щодо обрання.
Вказує, що відповідачка була позбавлена можливості скористатися правом запропонувати суду питання, роз'яснення яких потребує висновку експерта.
Крім того, суд першої інстанції змінив питання, запропоноване позивачем та змінив предмет дослідження (номер договору з № 3848 на № 3838), що свідчить про неповноту судового розгляду та відсутність належної правової аргументації.
Звертає увагу суду, що суд постановив ухвалу, яка оформлюється окремим документом без оголошення перерви, що суперечить вимогам ЦПК України. Фіксування судового засідання проводилося без отримання від учасників справи згоди на відеофіксацію судового процесу.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судовому засіданні адвокат Панасюк І.В. в інтересах ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, адвокат Салтан Р.В. в інтересах ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною четвертою, п.п. 3-5 ч.5 ст.12 ЦПК кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, у разі проведення експертизи висновок експерта разом з іншими наданими учасниками справи доказами підлягатиме оцінці як окремо, так і в їх сукупності.
Відповідно до ч. 1, 6, 7 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм.
При цьому, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Убачається що предметом спору є квартира АДРЕСА_2 , яка відчужена ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 11 грудня 2023 року, підпис на якому оспорює позивач та заперечує його укладення.
Отже, проведення почеркознавчої експертизи дозволить з'ясувати обставини, що мають істотне значення для даної справи, оскільки висновки такої експертизи в сукупності з іншими доказами дозволять встановити факт, чи підписував ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 11 грудня 2023 року.
Призначаючи у справі судово-почеркознавчу експертизу, суд першої інстанції правильно виходив з того, що проведення експертизи є необхідним для з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками, оскільки обставини, які входять до предмету доказування і які потребують висновку експерта, мають значення для справи, для їх з'ясування необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, і оскільки сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, а отже, наявна сукупність умов, передбачених ч. 1 ст. 103 ЦПК України для призначення судової експертизи.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо допущення судом порушень при призначенні експертизи, апеляційний суд враховує наступне.
Так заперечуючи проти призначеної експертизи відповідачка вказувала про порушення її права, а саме обмеження участі в судовому засіданні та не надання можливості поставити додаткові питання експерту, узгодити вибір експертної установи.
Між тим колегія суддів відхиляє вказані доводи, оскільки клопотання про призначення експертизи було подано позивачем до суду ще 16 вересня 2024 року (а.с. 69-70).
При цьому відповідно до протоколу судового засідання від 22 січня 2025 року судом ставилося на обговорення вказане клопотання та представниця відповідачки адвокат Каращенко Ю.В. під час його вирішення поклалася на розсуд суду (а.с. 109).
Після ознайомлення з матеріалами справи адвокат Панасюк І.В. в інтересах ОСОБА_1 14 квітня 2025 року не надала своїх заперечень щодо наявного у справі клопотання, чи зазначення інших питань, які б підлягали з'ясуванню експертним шляхом (а.с. 139).
У призначене судове засідання 18 квітня 2025 року адвокат Панасюк І.В. не з'явилася подала клопотання про неможливість бути присутньою за станом здоров'я й судом відкладено розгляд справи з цих підстав.
Проте у наступне судове засідання 05 травня 2025 року адвокат Панасюк І.В., не з'явившись до суду, повторно подала клопотання про відкладення справи розглядом з підстав перебування її у відпустці з 05 травня 2025 року по 22 травня 2025 року.
Враховуючи викладене, поведінку сторони спору, районний суд правомірно відхилив повторно подане клопотання адвоката Панасюк І.В. й обґрунтовано постанови оскаржуване ухвалу.
Отже, за з'ясованих обставин колегія суддів не вбачає будь-яких обмежень сторони відповідача на участь у справі, оскільки у неї було достатньо часу для надання своїх пояснень, доповнень чи заперечень будучи обізнаною про вказане клопотання.
Не підлягає скасуванню ухвала суду й з підстав того, що районний суд змінив питання, запропоноване позивачем, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Щодо доводів про зміну судом предмету дослідження (номер договору з № 3848 на № 3838), колегія суддів зауважує, що за змістом ухвали суду було вірно вказано номер договору 3848 й № № 3838 на переконання суду є опискою та підлягає вирішенню на підставі ст. 269 ЦПК України.
Таким чином, з метою забезпечення правильного вирішення спору між сторонами, для всебічного та повного дослідження обставин справи, апеляційний суд доходить висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції, не ґрунтуються на законі та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Панасюк Інни Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: