Справа № 755/18208/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11848/2025
24 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Хайницької Оксани Федорівни в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року про залишення позову без розгляду у складі судді Гребенюка В.В.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баранець (Анциферова) Алла Миколаївна про визнання недійсним правочинів,-
У листопаді 2019 року ОСОБА_4 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі адвокат Хайницька О.Ф. в інтересах ОСОБА_1 , просить скасувати ухвалу Подільського районного суду м. Києва та справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 17 квітня 2025 року приблизно о 9 год представником позивачки через електронний суд подавалось декілька клопотань, а саме: клопотання про виклик свідків, про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи та про відкладення судового засідання у зв'язку з погіршенням самопочуття пов'язане з гіпертонічним кризом.
Вказує, що стороні позивачки не відомо, чому клопотання залишались поза увагою та не були враховані при винесені ухвали, всі клопотання було подано до часу початку судового засідання.
Вважає, що ухвала про залишення без розгляду позовної заяви повинна бути скасована, висновки суду не базуються на досліджені матеріалах справи також згадане рішення порушує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Кушнарьов Є.І. в інтересах ОСОБА_3 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року - залишити без змін.
Вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а ухвала суду першої інтенції законною і такою, що не підлягає скасуванню.
В судовому засідання адвокат Літвінова О.Г. в інтересах ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити, адвокат Кушнарьов Є.І. в інтересах ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Третя особа в судове зсідання не з'явилася, судом про розгляд справи повідомлялася належно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам оскаржувана ухвала суду відповідає в повній мірі.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 20 червня 2019 року по справі № 522/7428/15, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 16 травня 2020 року о 16 год 40 хв (а.с. 88-89 т. 1).
Розгляд справи в подальшому неодноразово відкладався, сторони брали участь у справі, з'являлися в судові засідання та подавали клопотання, по справі було праведно почеркознавчу експертизу та зупинялося провадження у справі у зв'язку зі смертю позивача до залучення його правонаступника.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, виходив з того, що належним чином повідомлена позивачка повторно не з'явилася в судове засідання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/2, від 26 жовтня 2022 року у справі № 758/3200/19 зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України", заява № 36655/02).
Отже, суд зобов'язаний відповідним чином реагувати на недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду в разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц).
Правове значення у цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31 березня 2022 року у справі № 158/2344/20).
Згідно з положеннями ч. ч. 1,2 ст. 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 зазначено, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Зі справи убачається, що підставою залишення позову без розгляду є неявка позивачки чи її представника в судові засідання, призначенні на 27 лютого 2025 року та 17 квітня 2025 року.
Встановлено, що представниця позивачки адвокат Хайнацька О.Ф. була присутня під час засідання 14 січня 2025 року, яке відкладено за клопотанням представника відповідачки до 27 лютого 2025 року на 11 год 00 хв (а.с. 107-111 т. 2).
Убачається, що у судове засідання по справі 27 лютого 2025 року сторона позивача не з'явилася.
Відповідно до справи, адвокат Хайнацька О.Ф. подала клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що вона задіяна в іншому процесі в кримінального судочинства, однак доказів на підтвердження вказаних обставин не надала (а.с. 212 т.2).
Згідно даних протоколу судового засідання від 27 лютого 2025 року, подане представником позивачки клопотання задоволено й розгляд справи відкладено до 17 квітня 2025 року на 12 год 00 хв (а.с. 229 т. 2).
У судове засідання 17 квітня 2025 року позивачка та її представниця повторно не з'явилися.
При цьому, адвокат Хайнацька О.Ф. подала клопотання про відкладення справи розглядом за станом здоров'я, а інша представниця адвокат Літвінова О.Г., перебуває в іншому судовому засіданні, проте доказів наведених обставин до клопотання не долучено (а.с. 244 т.2).
Вказане клопотання не відображене в судовому рішенні, однак це не впливає на те, що представниця позивачки, яка належно повідомлена про дату розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явилася, при цьому доказів поважності причини неявки суду не надала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення первісного позову без розгляду, оскільки позивачка, діючи через представника, не проявила зацікавленості у розгляді судом пред'явленого позову, двічі поспіль (27 лютого 2025 року та 17 квітня 2025 року) у судові засідання не з'явилася, явки представника не забезпечила, заяви про розгляд справи у відсутності не подала.
Посилання висвітленні в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції до уваги не приймає, оскільки вказані доводи висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на наведений правовий висновок Верховного Суду щодо відсутності необхідності врахування причин поважності неявки при повторній поспіль неявці.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивачки про день та час розгляду справи, натомість у вказаній справі про обізнаність позивачки про призначений розгляд справи свідчить зазначення про це у відповідних клопотаннях.
До того ж здійснюючи повторне клопотання про відкладення розгляду справи, сторона позивача, яка діяла через представника, мала усвідомлювати ризики вчинення вказаної процесуальної дії.
Стороною позивача не було подано і заяви про розгляд справи у її відсутність.
Повторність двох поспіль неявок та неподання позивачкою заяви про розгляд справи за її відсутності, має наслідком залишення позову без розгляду, а причина відсутності, тобто поважність, при повторній поспіль неявці правового значення не має.
Тобто повторна неявка позивачки є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Вказані положення процесуального закону направлені на додержання розумного строку розгляду справи та на спонукання сторін до добросовісної реалізації ними своїх процесуальних прав.
Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність повторної неявки в судове засідання, належним чином повідомленого позивача. А отже наявні всі обов'язкові умови для застосування передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм процесуального права, а тому не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Хайницької Оксани Федорівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 17 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач:
Судді: