22 вересня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 366/2143/23
номер провадження №22-ц/824/10148/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
учасники справи: представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року /суддя Слободян Н.П./
у справі за позовом ОСОБА_3 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач ОСОБА_3 звернулась до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Поліської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті її брата, ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року позов задоволено, ОСОБА_3 визначено додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 . /а.с. 26-27/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилається на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що ОСОБА_1 , є донькою спадкодавця ОСОБА_4 та спадкоємцем першої черги, яка на момент відкриття спадщини (08 січня 2022 року) була неповнолітньою (17 років) і, відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, автоматично прийняла спадщину. Апелянт зазначає, що її не було залучено до розгляду справи, хоча рішення суду істотно впливає на її права як спадкоємця. Крім того, апелянт вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, наведені позивачем, не є поважними, оскільки незнання закону, психологічний стан, хвороба та воєнний стан не відповідають критеріям об'єктивних і непереборних перешкод, визначених судовою практикою.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про час та дату судового розгляду повідомлена належним чином, просила розглядати справу зав її відсутності, заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за її відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України та відсутності зацікавленої особи, повідомленої належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у позові, на підставі наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після якого відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_3 є рідною сестрою спадкодавця, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 6-7).
Апелянт ОСОБА_1 є донькою спадкодавця, народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
На момент смерті батька ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_1 була неповнолітньою (17 років).
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції керувався ст. 1272 ЦК України, про те, що суд може визначити додатковий строк для прийняття спадщини за наявності поважних причин; ст. 1268 ЦК України, про те, що спадкоємець, який не проживав із спадкодавцем, має подати заяву про прийняття спадщини.
Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що причини пропуску строку ОСОБА_3 є поважними, враховано воєнний стан, тому позов задовольнив.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, малолітня або неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від спадщини. Жодних доказів відмови ОСОБА_1 від спадщини у справі немає. Отже, ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України), автоматично прийняла спадщину.
Позивач ОСОБА_3 , як сестра спадкодавця, є спадкоємцем другої черги (ст. 1262 ЦК України) і могла претендувати на спадщину лише за відсутності спадкоємців першої черги, їх усунення, неприйняття спадщини або відмови від неї (ст. 1258 ЦК України).
Оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину, ОСОБА_3 не має права на спадкування.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не з'ясував наявність спадкоємців першої черги, зокрема ОСОБА_1 , яка не була залучена до розгляду справи, хоча рішення впливає на її права як спадкоємця. Позивач у позовній заяві зазначила, що інших претендентів на спадщину немає, що не відповідає дійсності.
Отже, судом першої інстанції не з'ясовано наявність спадкоємця першої черги - ОСОБА_1 , яка автоматично прийняла спадщину як неповнолітня. Це є порушенням норм матеріального права (ст. 1258, 1261, 1268 ЦК України) та процесуального права (ст. 49 ЦПК України).
Зважаючи на викладені обставини справи, апеляційний суд у задоволенні позову відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року - задовольнити.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 09 серпня 2023 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:
Стягнути зі ОСОБА_3 /РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_2 / 1610, 40 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: