Справа № 372/2529/25 Головуючий в суді І інстанції Потабенко Л.В.
Провадження № 33/824/3491/2025 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л. П.
22 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Костюка Вадима Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 712810 від 01 травня 2025 року - 04 квітня 2025року близько 11 год. 00 хв. в с. Дерев'яна на вул. Хуторна, неподалік буд. 15-Б, громадянка ОСОБА_1 обливала громадянина ОСОБА_2 невідомою речовиною з пластикової пляшки, чим порушилагромадський порядок та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Постановою Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 119 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 16 червня 2025 року адвокат Костюк В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Разом з апеляційною скаргою адвокат Костюк В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав клопотання, у якому порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана 27 травня 2025 року, тобто в термін, що передбачений КУпАП, а оскільки постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року апеляційну скаргу було повернуто з підстав відсутності в матеріалах справи копії договору про надання правничої допомоги, укладеного з ОСОБА_1 , то 16 червня 2025 року подав апеляційну скаргу вдруге.
Доводи апеляційної скарги адвокат Костюк В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовує тим, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є місце скоєння, а саме: громадське місце, а конфлікт трапився на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та не є громадським місцем. Зазначає, що ОСОБА_1 займалася своїми справами та жодної нецензурної лайки на адресу ОСОБА_2 не висловлювала.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Костюк В.О., апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, та просив відмовити у її задоволенні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи адвоката Костюка В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
Як вбачається із матеріалів справи, первинна апеляційна скарга була подана адвокатом Костюком В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , 27 травня 2025, тобто у межах десятиденного строку на апеляційне оскарження (а.с. 18-22), однак постановою Київського апеляційного суду від 10 червня 2025 року вказану апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала, у зв'язку з тим, що адвокатом Костюком В.О. не було додано витягу з договору про надання правової допомоги, в якому зазначено його повноваження або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, засвідченого підписами сторін (а.с. 25-26). Вказану постанову суду апеляційної інстанції було направлено на поштову адресу адвоката 10 червня 2025 року (а.с. 27), відтак 16 червня 2025 року адвокатом Костюком В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , було подано апеляційну скаргу повторно (а.с. 33-40).
Відтак, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити адвокату Костюку В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З об'єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадським місцем визначається - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб'єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні ст. 173 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 712810 від 01 травня 2025 року вбачається, що 04.04.2025 року близько 11 год. 00 хв. в с. Дерев'яна на вул. Хуторна, неподалік буд. 15-Б, громадянка ОСОБА_1 обливала громадянина ОСОБА_2 невідомою речовиною з пластикової пляшки, чим порушила громадський порядок та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП. У графі: «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» міститься запис: «з протоколом не згодна, у пляшці була вода, якою намагалась заспокоїти сусіда громадянина ОСОБА_2 » (а.с. 1);
- у рапорті помічника чергового Обухівського РУП ГУНП в Київській області Бевзи К.В. від 04.04.2025 року, де зазначено, що надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_1 відбувається сварка між сусідами, під час якої, зі слів заявника, паркан обливають екскрементами (а.с. 2);
- у письмових поясненнях ОСОБА_2 від 04.04.2025 року зазначено, що цього дня в АДРЕСА_1 він перебував на своїй земельній ділянці та прибирав гілки. Близько 11:00 год. він побачив, як його сусідка ОСОБА_1 підійшла до ділянки, прибрала встановлений ним паркан та почала ходити по території. На зроблене зауваження ОСОБА_1 принесла пляшку з рідиною з різким і неприємним запахом та почала його нею обливати, унаслідок чого виник конфлікт (а.с. 4);
- у письмових поясненнях ОСОБА_1 від 04.04.2025 року зазначено, що цього дня вона перебувала за місцем проживання та займалася господарськими справами. Близько 10:30 год. вона підійшла до свого паркану, щоб загорнути яму. У цей час вийшов ОСОБА_3 і заявив, що нібито вона зайшла на його територію, після чого почав кричати. Вона попросила його відійти та бризнула водою з пляшки. У відповідь він вдарив її праву ногу та викликав поліцію, після чого вона пішла додому і також викликала поліцію (а.с. 5);
- на долученому до матеріалів справи відеозаписі, знятому потерпілою особою, вбачається, що ОСОБА_1 біжить за ОСОБА_2 по стежці загального користування та обливає його рідиною із пластикової пляшки (фрагмент відеозапису з 0:02:21). Зазначений відеозапис кореспондується з фактичними обставинами справи та свідчить про порушення ст. 173 КУпАП (а.с. 6).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 ..
Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому достатньо повно відображені події, які відбувалися 04.04.2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення, а на відео зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного правопорушення є місце скоєння, а саме: громадське місце, а конфлікт трапився на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та не є громадським місцем, а жодної нецензурної лайки на адресу ОСОБА_2 остання не висловлювала, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки вони є необґрунтованими та спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом, з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 діючи умисно, бігла по стежці загального користування, яка не є приватною територією, а забезпечує вільний доступ і використовується необмеженою кількістю людей, а відтак вважається громадським місцем. Відеозапис засвідчує, що ОСОБА_1 обливала потерпілого рідиною з пластикової пляшки, тобто вчиняла дії, що порушують загальноприйняті правила поведінки у суспільстві та принижують людську честь і гідність у громадському місці (фрагмент відеозапису з 0:02:21).
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги адвоката Костюка В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, а відтак підстав для її задоволення апеляційний суд не вбачає.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн, відповідає обставинам справи, вимогам ст. 173 КУпАП.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що постанова Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Костюка В.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Поновити адвокату Костюку Вадиму Олеговичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Костюка Вадима Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Обухівського районного суду Київської області від 19 травня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «30» вересня 2025 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко