22 вересня 2025 року
м. Київ
єдиний унікальний номер судової справи 372/2757/24
номер провадження 22-ц/824/10429/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,
суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,
Учасники справи: представник відповідача ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2025 року /суддя Зінченко О.М./
у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 , треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Девелопмент», товариство з обмеженою відповідальністю «Новий дім квартал», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Головкіна Яна Володимирівна, про визнання договору про надання правової допомоги недійсним, стягнення грошових коштів, -
Позивач звернувся з вимогами про визнання недійсним договору про надання правової допомоги № 11 від 26 червня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 , від імені та в інтересах якої діяв ОСОБА_4 , та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 319 940,00 грн, а також штрафних санкцій та інфляційних витрат у розмірі 154 231,20 грн, а всього - 474 171,20 грн.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2025 року позов залишено без задоволення. /а.с. 146-152/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що договір про надання правової допомоги є фіктивним, укладеним з метою ухилення від сплати податків, оскільки послуги не були фактично надані, а кошти сплачені для приховування реальної вартості майнових прав на квартиру; не враховано, що ОСОБА_4 діяв від імені ФОП ОСОБА_5 на підставі довіреності, але не мав повноважень на укладення таких договорів; не надано оцінки затримці будівництва ЖК " Парковий Квартал " через воєнні дії, що вплинуло на реалізацію прав позивача; суд не застосував ст. 203, 215 ЦК України щодо недійсності правочинів, які суперечать інтересам суспільства та моральним засадам.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 у відзиві заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що договір виконаний належним чином, послуги надані, акт прийому-передачі підписаний позивачем без претензій, позивач не довів фіктивність договору чи порушення норм права; третя особа ТОВ "Новий дім Квартал" у відзиві погодилася з доводами відзиву ОСОБА_4 , зазначаючи, що рішення суду першої інстанції законне та обґрунтоване, послуги надані, а твердження про фіктивність недоведені належними доказами.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, яке відхилене судом апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка з'явилась у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.
Судом встановлено, що 26 червня 2021 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 , від імені якої діяв ОСОБА_4 на підставі довіреності, укладено договір про надання правової допомоги № 11 щодо супроводу оформлення документів купівлі-продажу нерухомого майна у ТОВ "Новий дім Квартал"; того ж дня підписано акт прийому-передачі послуг, за яким позивач сплатив 319 940,00 грн; позивач не пред'являв претензій щодо виконання договору до подання позову; в той же день, паралельно укладено договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 68 К-102 з ТОВ "Новий дім Квартал".
Постановляючи оскаржене судове рішення, суд першої інстанції вірно керувався ст. 203 ЦК України про те, що зміст правочину не може суперечити нормам закону та моральним засадам суспільства; ст. 215 ЦК України про те, що підставою недійсності правочину є недодержання вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; ст. 526 ЦК України про те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону; ст. 81 ЦПК України про те, що кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається.
Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки договір про надання правової допомоги виконаний належним чином, послуги надані, акт підписаний позивачем без зауважень, а доказів фіктивності чи порушення норм права не надано.
З таким висновком суду колегія судді апеляційного суду погоджується з таких підстав.
Доводи апеляційної скарги про фіктивність договору, змову сторін та ухилення від сплати податків є недоведеними, оскільки позивач не надав належних доказів, які б спростовували факт надання послуг та підписання акту; затримка будівництва ЖК "Парковий Квартал" не є підставою для визнання недійсним окремого договору про правову допомогу, укладеного з іншим суб'єктом.
Згідно зі ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, укладений з метою приховати інший правочин, що тягне недійсність як фіктивного, так і прихованого правочину, але така фіктивність повинна бути доведена стороною, яка на неї посилається, відповідно до ст. 81 ЦПК України та ст. 626 ЦК України, де договір визначається як угода, спрямована на реальне настання правових наслідків. Апелянт не надав жодних доказів свідомого наміру сторін не виконувати зобов'язання чи приховувати справжні наміри (наприклад, відсутність платежів, свідчення про змову чи встановлення факту ухилення від сплати податкових платежів), а факт укладення паралельного договору купівлі-продажу майнових прав з ТОВ "Новий дім Квартал" того ж дня не спростовує реальності послуг, оскільки акт прийому-передачі послуг підписаний позивачем без претензій, що свідчить про належне виконання зобов'язань за ст. 526 ЦК України (зобов'язання виконується відповідно до умов договору). Твердження про фіктивність договору не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а вимагають конкретних доказів невідповідності волі та волевиявлення сторін, чого в цій справі недоведено.
Аргументи про те, що ФОП ОСОБА_5 не мала права укладати договір про надання правової допомоги, оскільки не є адвокатом, також є помилковими. Діяльність ФОП ОСОБА_5 зареєстрована за КВЕД 69.10 "Діяльність у сфері права", який, відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД-2010), охоплює надання консультаційних послуг та представництва в цивільних справах, підготовку документів, юридичні консультації з нерухомості, без обов'язкової вимоги статусу адвоката. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ст. 26) регулює лише адвокатські договори, але не забороняє аналогічні угоди з іншими суб'єктами ФОП для неадвокатської правової допомоги - супровід оформлення документів з нерухомості, що не включає представництво в суді чи захист. Отже, договір є чинним за ст. 203 ЦК України, оскільки його зміст не суперечить нормам закону, послуги стосувалися саме консультацій у сфері нерухомості, що підтверджено актом та відсутністю заперечень на момент укладення.
Доводи про неврахування затримки будівництва ЖК "Парковий Квартал" через воєнні дії та вплив на реалізацію прав позивача не стосуються суті договору про правову допомогу, укладеного з ФОП ОСОБА_5 , а можуть бути підставою для окремих вимог до забудовника (ТОВ "Новий дім Квартал") за ст. 611 ЦК України (відповідальність за порушення зобов'язань), але не тягнуть недійсності договору, оскільки затримка не пов'язана з виконанням послуг з оформлення документів.
Отже, суд першої інстанції повно з'ясував обставини за ст. 263 ЦПК України, мотивувавши висновки, а посилання на ст. 203 та 215 ЦК України є не застосовними, оскільки правочин відповідає вимогам закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Головуючий: Судді: