Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/13078/2025
м. Київ Справа № 381/3051/25
18 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Рейнарт І.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2025 року, постановлену під головуванням судді Анапріюк С.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги обгрунтовував тим, що він є ветераном військової служби, полковник у відставці, інвалід II групи, військовий пенсіонер, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Київській області (далі ГУ ГІФУ в Київській області) та з 10 липня 2012 року отримує пенсію за вислугу 30 років, призначену відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-Х1І «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закону № 2262-Х11).
З часу призначення основний розмір нарахованої пенсії йому неодноразово перераховувався ГУ ПФУ у Київській області з різноманітних підстав, в тому числі за рішенням суду.
Так, за судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у справі №640/1404/20, яке набрало законної сили 12 серпня 2020 року, визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області, які полягають у зменшенні з 01.01.2018 розміру пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення за вислугу років, визначеного станом на 01.03.2018 року та зобов'язано ГУ ПФУ в Київській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок та виплатити пенсію позивачу, виходячи з 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
За судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року у справі №640/21819/18, яке набрало законної сили 25 вересня 2020 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо виплати ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року з 05 березня 2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05 березня 2019 року однією сумою.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення ОСОБА_1 з 01.04.2019 року обчислення, перерахунку та виплати пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 20 785,60 грн, відповідно до наданої нової довідки уповноваженого органу МВС України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області", про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 13.05.2021 року №139, враховуючи встановлений попереднім рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 року у справі №640/1404/20 розмір пенсії за вислугу років 80% та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 по справі №640/21819/18 у розмірі 100% суми підвищення пенсії;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії та її виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням раніше сплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно Довідки уповноваженого органу МВС України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області", про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 13.05.2021 №139, відповідно до окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 20 785,60 грн, враховуючи встановлений попереднім рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №640/1404/20 розмір пенсії за вислугу років 80% та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 по справі №640/21819/18 у розмірі 100% суми підвищення пенсії.
На виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21 було видано 29 червня 2022 року виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14липня 2022 року відкрито виконавче провадження № 69416089 з виконання виконавчого листа № 320/9211/21.
29 липня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом №4693-9475/Г-02/8-1000/22 проінформувало позивача (стягувача) про те, що на виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 13квітня 2022 року у справі № 320/9211/21,нарахувало за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2022 року 294 130,17 грн невиплаченої пенсії, виплата якої буде здійснен в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
На даний час судове рішення ні в добровільному, ні в примусовому порядку не виконано.
Позивач зазначав, що минуло три роки з дати ухвалення судового рішення від 13квітня 2022 року у справі №320/9211/21, яким визнано дії ГУ ПФУ у Київській області протиправними і зобов'язано виплатити йому 294 130,17 грнневиплаченої пенсії, однак зазначена сума до цього часу не виплачена.
Беручи до уваги наявність очевидних порушень його прав на отримання пенсії, як єдиного доходу, наявну очевидну вину відповідача у позбавленні його джерела існування (пенсії), позивач вважав, що він має право на відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням характеру правовідносин сторін, обставин справи та засад розумності і справедливості.
Враховуючи тривале невиконання рішення суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року, за нараховані 294 130,17 грн невиплаченої за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2022 року пенсії, позивач ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 625 ЦК Українипросив суд стягнути з Державного бюджету України на його користь інфляційні збитки у сумі 109 466 (сто дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 30 коп. та 3% річних у сумі 26 471 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 71 коп.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди.
Роз'яснено позивачу його право на звернення з вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства до Київського окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2025 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що правовідносини, які виникли між сторонами в даній справі, регулюються нормами Цивільного кодексу України, незважаючи на те, що учасником цих правовідносин є суб'єкт владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем. Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач скористався правом на застосування наслідків такого порушення, передбачених статтею 625 ЦК України. Справа про застосування заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України розглядається у порядку цивільного судочинства.
Суд першої інстанції не врахував правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2023 року в справі № 686/7081/21, від 15 грудня 2020 року в справі № 752/17832/14-ц, від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц, від 03 липня 2019 року в справі № 750/1591/18-ц, у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 761/24143/19, від 24 квітня 2024 року в справі № 201/7990/23, про те, що справа за позовом про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, розглядається в порядку цивільного судочинства.
Позивач зазначає, що у заявлених ним позовних вимогах відсутній спір з ГУ ПФУ у Київській області, а обгрунтування позову вказує на відшкодування шкоди з Державного бюджету України через уже встановлені в порядку адміністративного судочинства протиправні дії ГУ ПФУ у Київській області.
Позивач вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки виконавче провадження за рішенням адміністративного суду безрезультатне, судове рішення про перерахунок пенсії не виконано через відсутність бюджетних асигнувань. Застосування судом першої інстанції постанов Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18, від 14 квітня 2021 року у справі № 757/69361/17-ц, від 07 квітня 2025 року у справі № 554/1326/24, є безпідставним, адже вказана судова практика нерелевантна до спірних правовідносин.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
В судове засідання, призначене судом апеляційної інстанції, учасники справи не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції учасники справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
В окремо поданих заявах до Київського апеляційного суду від 07 серпня 2025 року, від 04 вересня 2025 року позивач просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності. Вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримує в повному обсязі, просить скаргу задовольнити.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до стягнення з Державного бюджету України на його користь інфляційних збитків у сумі 109 466 (сто дев'ять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 30 коп. та 3% річних у сумі 26 471 (двадцять шість тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 71 коп.відповідно до вимог статті 625 ЦК України, враховуючи тривале невиконання рішення суду від 13квітня 2022 року в адміністративній справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року, за нараховані 294 130,17 грн невиплаченої за період з 01 квітня 2019 року по 31 травня 2022 року пенсії.
Із судового рішенняу повному доступі Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 320/9211/21вбачається, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13квітня 2022 року у справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити дії у повному обсязі.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення ОСОБА_1 з 01.04.2019 обчислення, перерахунку та виплати пенсії з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 20 785,60 грн, відповідно до наданої нової довідки уповноваженого органу МВС України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області", про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 13.05.2021 №139, враховуючи встановлений попереднім рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №640/1404/20 розмір пенсії за вислугу років 80% та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 по справі №640/21819/18 у розмірі 100% суми підвищення пенсії;
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) здійснити з 01.04.2019 перерахунок пенсії та її виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з урахуванням раніше сплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно Довідки уповноваженого органу МВС України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області", про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 13.05.2021 №139, відповідно до окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 20 785,60 грн, враховуючи встановлений попереднім рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №640/1404/20 розмір пенсії за вислугу років 80% та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 по справі №640/21819/18 у розмірі 100% суми підвищення пенсії
Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривен 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10).
14 липня 2022 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № 69416089 з виконання виконавчого листа № 320/9211/21, виданого 29 червня 2022 року Київським окружним адміністративним судом.
Листом №4693-9475/Г-02/8-1000/22 від 29 липня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області проінформувало ОСОБА_1 (стягувача за виконавчим провадженням) про те, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21 проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням раніше сплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії, згідно Довідки уповноваженого органу МВС України, Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Київській області", про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 13.05.2021 року №139, відповідно до окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у розмірі 20 785,60 грн, враховуючи встановлений попереднім рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №640/1404/20 розмір пенсії за вислугу років 80% та рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2020 по справі № 640/21819/18 у розмірі 100% суми підвищення пенсії.
Сума по перерахунку за період з 01.04.2020 року по 31.05.2022 року становить 294 130,17 грн.З 01.06.2022 року виплата пенсії проводилась з врахуванням зазначеного рішенням суду розміру 18 956,47 грн.
Станом на 01.07.2022 року Бюджет Головного управління на 2022 рік не затверджений. Головне управління керується тимчасовим розписом доходів і видатків на 1, 2 та 3 квартал 2022 року, в якому на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду коштів передбачено. Погашення заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, буде здійснено в межах відповідних бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
У відповідь на звернення, зареєстроване 02.04.2025 року за вх. № 10624/Г-1000-25, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 14 квітня 2025 року №1000-1005-8/50096 повідомило ОСОБА_1 (стягувача за виконавчим провадженням) про те, що кошти, нараховані на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2022 у справі № 320/9211/21будуть виплачені після надходження відповідного фінансування в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.Виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Станом на квітень 2025 року Головним управлінням в порядку черговості забезпечено проведення виплат на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, які набрали законної сили по 19.11.2020.
У цій справі вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на його користь 3 % річних та інфляційних втрат заявлені з підстав тривалого невиконання Головним управліннямПенсійного фонду України у Київській області рішення суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим що, ураховуючи характер правовідносин, зміст прав та обов'язків у цих правовідносинах та їх суб'єктний склад, спір щодо стягнення на користь позивача інфляційних втрат і 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки він виник у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду, ухваленого в адміністративній справі№ 320/9211/21.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 травня 2022 року в справі № 761/28949/17 (провадження № 14-148цс21) вказано, що «Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов'язковим. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 викладено загальні висновки щодо принципів визначення юрисдикції судового спору в цілому. Зокрема, міститься висновок про те що, ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов'язань, спори про відшкодування передбачених цією нормою грошових сум з огляду на їх похідний характер від основного спору підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за якою слід розглядати основний спір. Також у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 761/11256/17 зроблено висновок про те, що вимоги про стягнення з Фонду інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов'язання за період після виплати Фондом відшкодування за вкладами стосуються безпосередньо правомірності дій останнього, пов'язаних з виплатою вкладнику відшкодування за вкладами, тому підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства».
Такий висновок підтверджений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 листопада 2023 року у справа № 420/2411/19 (провадження № 11-422апп21) (див. пункти 51 - 59).
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із змісту позовних вимог, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку цивільного судочинства з позовом про стягнення на свою користь 3 % річних та інфляційні втрати, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, у зв'язку з невиконанням ГоловнимуправліннямПенсійного фонду України у Київській області рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21, яке набрало законної сили 14 травня 2022 року.
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних, передбачене положеннями статті 625 ЦК України, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов'язковим. Ураховуючи акцесорний характер визначених статтею 625 ЦК України зобов'язань, спори про відшкодування передбачених ними грошових сум, з огляду на їх похідний характер від основного спору, підлягають розгляду за правилами тієї юрисдикції, за правилами якої підлягає розгляду основний спір.
Оскільки цей спір у справі про стягнення 3 % річних та інфляційних втратвиник у зв'язку з невиконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 320/9211/21щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , то він підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Як передбачено пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Виходячи з аналізу наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відшкодування матеріальної шкоди і відхиляє доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про те, що оскаржувана ухвала постановлена без належної оцінки наданих позивачем доказів та їх належного обґрунтування.
Аргументи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 про підсудність цього спору суду загальної юрисдикції зводяться до помилкового тлумачення відповідних висновків Верховного Суду. Практика Верховного Суду щодо визначення юрисдикції, на яку посилається позивач, не є подібною, оскільки в наведених справах вимоги, зокрема, щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних, не були пов'язані з виконанням основного зобов'язання за рішенням суду в адміністративній справі.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при його ухваленні.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2025 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: Судді: